§ 51D. § 51а—51с стосуються також учасників.

Експерти

§ 52. (1) Якщо необхідне вивчення доказу експертом, то повинні залучатися службові експерти (офіційні експерти), придані органу або наявні в його розпорядженні.

(2) Якщо службового експерта в розпорядженні немає або виникає така потреба з огляду на особливість справи, орган може, як виняток, залучати інших придатних осіб як експертів (неофіційні експерти).

(3) Навіть у разі відсутності передумов абз. 2 орган може залучати неофіційних експертів, якщо внаслідок цього очікується суттєве прискорення процедури. Проте залучення допускається, тільки якщо ініціатива виходить від того, за чиїм поданням розпочато процедуру, і витрати, що з цього виникають, за оцінкою не перевищуватимуть розміру, визначеного цією стороною.

(4) Неофіційним експертом може бути призначений той, хто публічно призначений для здійснення експертного оцінювання потрібної спеціалізації або професійно займається наукою, певним видом мистецтва або ремеслом, знання якого є передумовою для потрібного експертного оцінювання, або офіційно призначений чи уповноважений на таке заняття. Неофіційні експерти приводяться до присяги, якщо вони не склали присяги для видання експертних оцінок потрібного роду раніше. § 49 і 50 дійсні також для неофіційних експертів.

§ 53. (1) До офіційних експертів застосовується § 7. Інші експерти підлягають відводу, коли наявна одна з причин пунктів 1—3, 5 абзацу 1 § 7; крім

248

>>>249>>>

того, їх може відхилити одна з сторін, якщо вона обгрунтовано наведе обставини, що ставлять під сумнів неупередженість або професійні знання експертів. Відвід може відбутися до допиту експерта, а пізніше тільки у тому разі, коли сторона обгрунтовано доведе, що вона раніше на знала причини для відводу або через неподоланну для неї перешкоду не мала змоги своєчасно заявити відвід.

(2) Рішення органу на заяву про відхилення є остаточним.

Виплати неофіційним експертам

§ 53а. (1) Неофіційні експерти мають право на оплату за їх діяльність в рамках провадження, згідно з § 24—37 та 43—51 Закону про право вимоги на виплати 1975 року. Розмір виплати визначається органом, який залучив експерта, відповідно до § 38 Закону про право вимоги на виплату 1975 року.

(2) Розмір виплати визначається органом, який залучив експерта; незалежний адміністративний сенат приймає рішення через уповноваженого члена. Перед призначенням виплати від експерта можуть вимагатися пояснення стосовно обставин, важливих для обчислення виплати, та, з призначенням відповідного строку, надання ще відсутніх підтверджень. Суми виплати округляються до повних 10 центів.

(3) Експерт має право на оскарження рішення, в якому призначається виплата для експерта або аванс, відповідно за інстанціями до вищого органу, але якщо у справі передбачається оскарження до незалежного адміністративного сенату, то до нього.

(4) До порядку виплат застосовується § 51с.

Виплата неофіційним перекладачам

§ 53Ь. Неофіційні перекладачі мають право на оплату своєї діяльності в процедурі згідно з § 24—33, абзацом 1 та першим реченням абзацу 2, абзацами 4 і 5 § 34, § 36, абзацом 2 § 37, абзацом 2 § 53, § 54 Закону про право вимоги на виплати 1975 року. Відповідно застосовуються друге речення абзацу 1 та абзаци 2-4 § 53а.

Огляд на місці

§ 54. Для прояснення справи орган може за поданням або в порядку виконання службових обов'язків проводити також огляд на місці, за потреби із залученням експерта.

Опосередковане вивчення доказів і збирання

§ 55. (1) Орган може здійснювати вивчення доказів щодо заяви або доручення через інші адміністративні органи чи окремі призначені для цього офіційні органи або замінити чи доповнити іншими збираннями. Офіційним експертам, крім випадку усного слухання, може доручатися самостійне проведення огляду.

(2) Звернення до судів для вивчення доказів може відбуватися лише в спеціально визначених законом випадках.

249

>>>250>>>