§ 3. Про передачу скарги одночасно повідомляють також скаржника.

Ст. 233. Скарга в індивідуальній справі, яка не була і не є предметом адміністративного провадження, спричиняє початок провадження, якщо вона була подана стороною. Якщо така скарга належить іншій особі, вона може спричинити початок адміністративного провадження за приналежністю, за винятком випадків, коли приписи вимагають, щоб провадження починалося на вимогу сторони.

Ст. 234. У справі, в якій іде адміністративне провадження:

1) скарга, внесена стороною, підлягає розгляду в ході провадження відповідно до приписів кодексу;

2) скарга, яка подана іншими особами, становить матеріал, який орган, що здійснює провадження, повинен розглянути за приналежністю.

Ст. 235. § 1. Скарга у справі, з якої під час адміністративного провадження було винесене остаточне рішення, вважається, залежно від її змісту, вимогою поновити провадження або вимогою визнати рішення недійсним чи скасувати або змінити його за приналежністю.

§ 2. У випадках, зазначених у § 1, вимога буде задоволена, якщо виникають обставини, передбачені кодексом для поновлення провадження, визнання рішення недійсним або його скасування чи зміни.

Ст. 236. У випадках, зазначених у ст. 233 і 234, органом, компетентним розглядати скарги, є орган, уповноважений розпочинати провадження, або орган, який здійснює провадження, а у випадках, зазначених у ст. 235, орган, компетентний поновлювати провадження, визнавати рішення недійсним або його скасовувати чи змінювати.

Ст. 237. § 1. Орган, компетентний розглядати скарги, повинен вирішити скаргу без непотрібної затримки, але не пізніше, ніж протягом місяця.

§ 2. Депутати Сейму, сенатори і депутати органів самоврядування, які подали скаргу від свого імені або передали на вирішення скаргу від іншої особи, мають бути повідомлені про спосіб вирішення скарги, а якщо для її вирішення необхідно зібрати докази, інформацію чи роз'яснення, також і про стан розгляду скарги, найпізніше протягом чотирнадцяти днів від дати її подачі або передачі.

§ 3. Про спосіб вирішення скарги повідомляється скаржник.

§ 4. У випадку невирішення скарги у строк, вказаний в § 1, застосовуються приписи ст. 36—38.

345

>>>346>>>

Ст. 238. § 1. Повідомлення про спосіб вирішення скарги має містити: назву органу, від якого йде повідомлення, інформацію про те, яким чином скарга вирішена, а також підпис з вказаним прізвищем, ім'ям та службовою посадою особи, уповноваженої вирішувати скарги. Повідомлення про відмову у вирішенні скарги повинно, крім того, містити фактичне і правове обгрунтування.

§ 2. У повідомленні, про яке йшлося у § 1, виконаному в організаційній одиниці відомства народної оборони, можна випустити ім'я та прізвище особи, уповноваженої вирішувати скарги.

Ст. 239. § 1. У випадку, коли в результаті розгляду скарга була визнана безпідставною і її безпідставність викладено у відповіді на скаргу, а скаржник поновив скаргу без наведення нових обставин, орган, компетентний її розглядати, може у відповіді на цю скаргу підтвердити свою попередню позицію.

§ 2. Про вирішення поданої повторно скарги способом, вказаним у § 1, орган, який вирішує цю скаргу, повідомляє орган вищого рівня; це не стосується скарг, які вирішуються верховними органами.

Ст. 240. Якщо скарга стосується справи, яка не підлягає розглядові відповідно до приписів кодексу (§ 1 і 2 ст. 3) або не належить до компетенції органів публічної адміністрації, приписи ст. 233—239 застосовуються, відповідно, із застереженням, що замість решти приписів кодексу застосовуються приписи того провадження, до якого належить ця справа.

Розділ 3. Пропозиції

Ст. 241. Предметом пропозиції можуть бути, зокрема, справи покращення організації, зміцнення законності, удосконалення праці й попередження зловживань, охорони власності, кращого задоволення потреб населення.

Ст. 242. § 1. Пропозиції подаються до органів, компетентних щодо предмета пропозиції.