Глава 5. Загальні вимоги до провадження за ініціативою адміністративного органу

Стаття 43. Початок провадження за ініціативою адміністративного органу

Провадження за ініціативою адміністративного органу може починатися у зв'язку з:

1) виконанням державних і місцевих програм;

2) вирішенням проблем суспільного значення;

3) здійсненням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування контрольних повноважень, передбачених законом;

4) в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 44. Обов'язки адміністративного органу в провадженні за ініціативою адміністративного органу

Адміністративний орган у провадженні за власною ініціативою зобов'язаний:

1) залучити до провадження осіб, прав та законних інтересів яких стосуватиметься рішення у справі;

2) вжити заходів щодо встановлення осіб, прав та законних інтересів яких може стосуватися рішення у справі, повідомити їх про початок відповідного провадження та про право участі у ньому;

105

>>>106>>>

3) надати можливість учасникам процедури ознайомитися з матеріалами справи, подавати свої пояснення та зауваження у письмовій або усній формі, на розсуд особи;

4) вирішити питання про необхідність проведення слухань у справі, визначити час і місце проведення слухань у справі й повідомити про це учасників процедури.

У провадженні за ініціативою адміністративного органу порядок залучення учасників процедури та осіб, що сприяють розгляду справи, витребування інформації чи документів, доступ до матеріалів справи, отримання зауважень заінтересованих осіб, проведення слухання, ведення протоколу слухання здійснюється за правилами, передбаченими статтями 33, 34, 36—40 цього Кодексу, з урахуванням особливостей даного провадження.

Стаття 45. Гарантії прав та законних інтересів особи

Адміністративний орган у провадженні за власною ініціативою, тривалість якого перевищує один місяць, повинен не рідше одного разу на два тижні інформувати учасників процедури про рух справи. Строк інформування може бути збільшено у разі проведення експертизи та інших тривалих процедурних дій.

Якщо приймається рішення про те, що провадження, розпочате з ініціативи адміністративного органу, припиняється без видання адміністративного акта, то учасники процедури повідомляються про це.

Стаття 46. Участь громадськості

У випадках, коли коло заінтересованих осіб велике, про початок провадження та суть справи повідомляється в офіційних засобах масової інформації. В такому повідомленні зазначається також порядок ознайомлення з матеріалами справи та проектом рішення, порядок подання зауважень.

Адміністративний орган у справах, що стосуються великого кола осіб, повинен залучати до провадження представників цих осіб та заінтересовані громадські організації.

Глава 6. Здійснення контрольних повноважень адміністративних органів

Стаття 47. Підстави проведення перевірок

Підставою для проведення планової (виїзної) перевірки є рішення, прийняте відповідно до щорічного плану перевірок, затвердженого керівником адміністративного орану.

Плани-графіки перевірок узгоджуються всіма адміністративними органами перед початком кожного календарного року з метою координації своєї діяльності.

Кабінетом Міністрш України затверджуються Переліїс органів, які уповноважені здійснювати перевірки, та сектори їхньої діяльності, а також Порядок складання та затвердження щорічних планів перевірок.

106

>>>107>>>

Позапланова перевірка проводиться у разі отримання задокументованої інформації про порушення законодавства, а також в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 48. Документальні перевірки та звітність

У випадках, передбачених законом, адміністративний орган може проводити документальні перевірки. Адміністративний орган повинен завчасно повідомляти осіб про необхідність подання звітності, а якщо коло таких осіб велике, повідомлення здійснюється через офіційні засоби масової інформації.

Неподання звітної документації, нез'явлення особи на запрошення адміністративного органу можуть бути підставою для позапланової перевірки.

Стаття 49. Періодичність та тривалість перевірок

Планова перевірка проводиться не частіше одного разу на рік, якщо інше не передбачено законом.

Тривалість планової перевірки не може перевищувати десяти календарних днів, а у виняткових випадках, за рішенням керівника адміністративного органу із зазначенням мотивів такого рішення, — загалом не більше двадцяти календарних днів. Будь-яке інше продовження строків перевірки не допускається, крім випадків передбачених законом.

Тривалість позапланової перевірки не може перевищувати п'яти днів, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 50. Повідомлення про перевірку

Про проведення планової перевірки особа повідомляється письмово не пізніше, ніж за десять днів до початку перевірки. У повідомленні зазначаються підстави для перевірки, дата її початку, передбачувана тривалість проведення, перелік об'єктів, які будуть перевірятися.

Особа має право відмовити у здійсненні перевірки у разі невиконання адміністративним органом вимоги щодо повідомлення про перевірку.

Стаття 51. Обов'язки адміністративного органу під час перевірки

Під час перевірки адміністративний орган повинен:

1) пред'являти на вимогу особи посвідчення та документи, на підставі яких здійснюється перевірка;

2) під час перевірки документації не вилучати без потреби оригінали документів; а за їх витребування — скласти опис таких документів і вручити засвідчений примірник опису особі, що перевіряється;

3) якнайшвидше повідомити особі про результати перевірки;

4) у разі виявлення порушень надати рекомендації щодо усунення порушень та визначити обгрунтований строк для їх виконання.

Стаття 52. Права особи при перевірці

При перевірці особа має право:

1) давати пояснення щодо перевірки, зокрема у письмовій формі;

І Kit

>>>108>>>

2) застосовувати технічні засоби фіксації під час проведення перевірки;

3) інші права особи в адміністративній процедурі передбачені цим Кодексом та іншими законами.

РОЗДІЛ IV. АДМІНІСТРАТИВНИЙ АКТ, ЙОГО ЧИННІСТЬ ТА ВИКОНАННЯ

Стаття 53. Форма акта

Адміністративні акти приймаються у письмовій формі, якщо інше не передбачається законом.

Акт, прийнятий одноособово, видається у формі наказу або розпорядження, підписується уповноваженою на це посадовою особою адміністративного органу та скріплюється печаткою. Акт, прийнятий колегіальним органом, видається у формі постанови або рішення, підписується керівником цього органу або головуючим на його засіданні та секретарем засідання і скріплюється печаткою.

Письмовий акт оформлюється на бланках адміністративного органу, форма яких затверджується в установленому порядку.

У випадках, передбачених законодавством, акт оформлюється іншим способом, ніж встановлено цим Кодексом.

Стаття 54. Вимоги до змісту письмового акта

Письмовий акт складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частин, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

У вступній частині зазначається назва адміністративного органу, дата прийняття акта та відомості про осіб, яких акт стосується: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи або найменування та місцезнаходження юридичної особи. В акті, що приймається у справі за заявою, також зазначається дата прийняття заяви.

Мотивувальна частина повинна містити виклад фактичних обставин справи, докази, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу, а також посилання на нормативно-правові акти, якими обґрунтовано прийняте рішення.

Мотивувальна частина не складається, якщо:

1) адміністративний орган задовольнив заяву і акт не стосується прав та законних інтересів інших осіб;

2) адміністративний орган приймає велику кількість адміністративних актів однакового виду або в певній стандартизованій формі;

3) в порядку здійснення контрольних повноважень адміністративним органом не виявлено порушень законодавства;

4) в інших випадках, передбачених законодавством.

В резолютивній частині повинна міститися суть прийнятого рішення. В акті зазначається порядок набуття ним чинності та порядок і строки його оскарження.

108

>>>109>>>

Стаття 55. Реєстрація акта

Акт підлягає обов'язковій реєстрації, відповідно до правил діловодства. Реєстрація акта здійснюється не пізніше наступного дня після його прийняття адміністративним органом.

Стаття 56. Виправлення помилок

Адміністративний орган перед реєстрацією акта зобов'язаний вжити заходів щодо виявлення та виправлення можливих граматичних, стилістичних або арифметичних помилок.

Зміни до акта, пов'язані з виправленням помилок, посвідчуються шляхом вчинення напису «Виправленому вірити» та скріплення печаткою адміністративного органу.

Виправлення помилок може здійснюватися також за клопотанням особи, якої стосується акт, зокрема після реєстрації акта. В обгрунтованих випадках адміністративний орган зобов'язаний видати особі новий адміністративний акт, при цьому адміністративний акт із виправленнями зберігається у матеріалах справи в адміністративному органі.

Стаття 57. Чинність акта

Адміністративний акт є чинним відносно особи, прав та законних інтересів якої він стосується, з моменту доведення його до відома цієї особи.

Адміністративний акт є чинним до того часу, поки не закінчився строк його дії або його не скасовано. Нікчемний акт не має чинності.

Стаття 58. Порядок доведення акта до відома

Доведення акта до відома здійснюється шляхом оголошення, вручення або направлення акта поштою, зокрема електронною.

Акт може оголошуватися шляхом усного повідомлення учасникам процедури. На вимогу особи усний акт має бути якнайшвидше, але не пізніше, ніж за три дні, оформлений у письмовій формі і вручений особі.

Письмовий акт направляється поштою не пізніше наступного дня після його реєстрації, а у разі попереднього письмового клопотання про особисте вручення акта — вручається особі в адміністративному органі на її вимогу. Через п'ять днів після направлення акта поштою він вважається повідомленим особі, крім випадків, коли акт не дійшов або дійшов пізніше; за наявності сумнівів факт доведення акта до відома особи та час його повідомлення доводиться адміністративним органом.

Акт, який стосується багатьох фізичних та юридичних осіб, оприлюднюється адміністративним органом через офіційні друковані засоби масової інформації із зазначенням суті рішення, порядком ознайомлення з ним та порядком оскарження.

За письмовим клопотанням особи копія акта вручається їй особисто або направляється за вказаною адресою поштою, зокрема електронною.

Факт доведення акта до відома особи фіксується в адміністративному органі.

109

>>>110>>>

Недоведення адміністративним органом акта до відома осіб, яких він стосується, є підставою для продовження строків на оскарження такого акта.

Стаття 59. Нікчемність акта

Акт є нікчемним, якщо:

1) його видано у письмовій формі, але немає відомостей про орган, що його видав, або відсутні інші обов'язкові реквізити акта;

2) не дотримана визначена законом форма видання акта;

3) він виданий адміністративним органом, що не має відповідних повноважень;

4) виконання такого акта призведе до вчинення злочину.

Стаття 60. Виконання акта

Акт звертається до виконання не раніше, ніж закінчиться строк на його оскарження в адміністративному порядку, а у разі подання скарги — не раніше вирішення справи за скаргою.

Частина перша не застосовується:

1) якщо акт задовольняє чи захищає інтереси особи або надає їй певні права і при цьому не зачіпає прав, свобод та законних інтересів інших осіб;

2) якщо вимагається негайне виконання акта у випадках, передбачених законом.

Акт, що задовольняє або захищає інтереси особи або надає їй певні права, виконується за ініціативою цієї особи.

Акт, прийнятий за ініціативою адміністративного органу, звертається до виконання адміністративним органом.

Адміністративним органом, як правило, надається строк для добровільного виконання акта, що має зобов'язуючий характер або містить заборону для особи. Примусове виконання акта здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про виконавче провадження.

Стаття 61. Скасування акта

Акт може бути повністю або частково скасований адміністративним органом, що його прийняв, або суб'єктом, що здійснює наглядовий контроль за адміністративним органом, якщо:

1) актом порушується закон або публічні інтереси;

2) акт видано на підставі неправдивих чи недостовірних відомостей;

3) акт видано під умовою, якої особа не дотримала;

4) в інших випадках, прямо передбачених законом.

Акт не може бути скасований тільки на підставі порушення правил процедури, якщо в будь-якому випадку було б прийнято таке саме рішення.

Про скасування акта повідомляються особи, прав, свобод та законних інтересів яких стосується таке рішення.

110

>>>111>>>

РОЗДІЛ V. АДМІНІСТРАТИВНЕ ОСКАРЖЕННЯ

Стаття 62. Предмет адміністративного оскарження

Предметом адміністративного оскарження є акти, процедурні рішення, дії чи бездіяльність адміністративного органу.

Адміністративний акт може оскаржуватись на предмет його незаконності або недоцільності.

Скарга на процедурне рішення, дію чи бездіяльність адміністративного органу подається разом зі скаргою на акт. Окремо від адміністративного акта можна оскаржувати бездіяльність, відмову в усуненні від провадження посадової особи, повернення заяви про видання адміністративного акта та інші дії, передбачені законом.

Стаття 63. Право на подання скарги

Право на подання скарги мають учасники процедури, а також інші особи, які вважають, що адміністративним актом порушено їхні права, свободи чи законні інтереси.

Скаржник може діяти як безпосередньо, так і через своїх представників.

Два і більше скаржників мають право об'єднувати свої вимоги шляхом подання спільної скарги.

Стаття 64. Строк на оскарження

Скарга може бути подана протягом ЗО днів з моменту, коли акт було доведено до відома особи. Якщо особа подавала клопотання про письмове оформлення усного акта, то перебіг строку на його оскарження починається з дня, коли особі було вручено письмово оформлений акт.

Пропущений з поважної причини строк подання скарги може бути поновлений суб'єктом розгляду скарги.

Скарга, подана несвоєчасно, не розглядається.

Стаття 65. Порядок подання скарги

Скарга подається через адміністративний орган, який прийняв акт. Скарга може бути вручена особисто або надіслана поштою, зокрема електронною.

До скарги додаються документи, необхідні для розгляду скарги.

Адміністративний орган протягом трьох днів повинен передати скаргу та матеріали справи суб'єкту розгляду скарги і повідомити про це скаржника. В цей строк адміністративний орган має право самостійно повністю задовольнити скаргу, із повідомленням про це скаржника та інших заінтересованих осіб.

Стаття 66. Суб'єкти розгляду скарги

Суб'єктом розгляду скарги у загальному порядку є вищий у порядку підлеглості адміністративний орган відносно того, який прийняв адміністративний акт.

111

>>>112>>>

Провадження з адміністративного оскарження у спеціальному порядку здійснюється дорадчим комітетом, що створюється адміністративним органом. До складу дорадчого комітету на громадських засадах можуть входити громадяни, які досягли 21 року, за винятком службових та посадових осіб даного органу, членів їхніх сімей чи близьких родичів.

Дорадчий комітет в ході розгляду скарг діє у складі не менше трьох членів, один з яких є головуючим. Допомогу дорадчому комітету в підготовці справи до слухання, у протоколюванні слухання та інших організаційних питаннях надає працівник адміністративного органу, як правило, з юридичної служби.

Рішення (висновок) дорадчого комітету, яким рекомендовано повністю або частково задовольнити скаргу, має для керівника адміністративного органу рекомендаційний характер. Відхилення такого висновку обґрунтовується окремо, а сам висновок додається до рішення адміністративного органу за скаргою.

Забезпечення діяльності дорадчого комітету здійснюється адміністративним органом. Інші питання організації діяльності дорадчого комітету визначаються адміністративним органом, у якому він створюється.

Стаття 67. Вимоги до скарги

Скарга викладається у письмовій формі, із зазначенням:

1) прізвища, ім'я, по батькові, місця проживання скаржника — фізичної особи; найменування та місцезнаходження скаржника — юридичної особи;

2) суті порушеного питання, прохання чи вимоги;

3) підпису скаржника із зазначенням дати подання скарги.

При поданні скарги, оформленої без дотримання зазначених вимог, скаржникові надається можливість виправити недоліки скарги. Адміністративним органом визначається строк для виправлення недоліків скарги, але не більше десяти днів. У разі невиправлення недоліків скарги у визначений строк така скарга вважається не поданою, що не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою протягом загального строку, встановленого для подання скарги.

Стаття 68. Прийняття і реєстрація скарги

Відмова у прийнятті скарги забороняється.

Скарга підлягає реєстрації у день її отримання адміністративним органом.

При особистому поданні скарги про її отримання та реєстрацію видається довідка адміністративного органу із зазначенням дати та номеру реєстрації скарги. Про отримання адміністративним органом скарги, направленої поштою, зокрема електронною, скаржник повідомляється аналогічним способом шляхом надсилання йому довідки про реєстрацію скарги.

Стаття 69. Наслідки подання скарги

Подання скарги зупиняє виконання оскаржуваного акта крім випадків, передбачених законом.

112

>>>113>>>

Відкладальна дія скарги може бути достроково припинена суб'єктом розгляду скарги за клопотанням скаржника.

З моменту реєстрації скарги починається перебіг строку розгляду справи, крім випадку, коли особі надається час для виконання додаткових вимог передбачених законом.

Після отримання скарги адміністративний орган зобов'язаний негайно вирішити питання про припинення неправомірних дій.

Стаття 70. Строк вирішення справи за скаргою

У випадку розгляду скарги у загальному порядку така справа має бути вирішена протягом розумного строку, але не більше одного місяця з моменту подання скарги.

У разі розгляду скарги дорадчим комітетом така справа має бути вирішена протягом розумного строку, але не більше ніж за два місяці з моменту подання скарги.

Стаття 71. Права скаржника

Скаржник має право:

1) бути вислуханим перед прийняття рішення за скаргою, зокрема давати пояснення у письмовій формі;

2) ознайомитися з матеріалами справи;

3) подавати додаткові докази, зокрема під час слухання справи, якщо з поважних причин ці докази не могли бути подані швидше;

4) вимагати в установленому законодавством порядку відшкодування витрат, які виникли внаслідок рішень, дій та бездіяльності адміністративного органу, що вчинені з порушенням вимог цього Кодексу;

5) здійснювати інші права, передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Скаржник у будь-який час може в письмовій формі відмовитися від продовження провадження за скаргою, що тягне за собою закриття провадження.

Стаття 72. Підготовка справи до вирішення

При підготовці справи до вирішення суб'єкт розгляду скарги повинен:

1) вирішити питання щодо достатності та належності матеріалів, необхідних для розгляду справи по суті, у разі необхідності — витребувати додаткову інформацію та документи, залучити осіб, що сприяють розгляду справи;

2) повідомити інших учасників процедури про отримання скарги, надати їм можливість подати свої пояснення та зауваження, зокрема у письмовій формі;

3) визначити час та місце проведення слухання, та повідомити про це учасників процедури.

4) вирішити клопотання учасників процедури;

Учасники процедури повинні подати суб'єкту розгляду скарги всі додаткові докази у справі протягом двадцяти днів після реєстрації скарги.

8-4-164 ^Ш

>>>114>>>

Стаття 73. Розгляд та вирішення скарги

Розгляд та вирішення скарги проводиться за передбаченими цим Кодексом правилами формальної процедури провадження за заявою, з наданням прав і обов'язків заявника скаржникові.

Стаття 74. Прийняття рішення за скаргою

Адміністративний орган за результатами розгляду справи за скаргою приймає одне з таких рішень:

1) залишити акт без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати чи змінити оскаржуваний акт в частині задоволення скарги.

Оформлення акта у справі за скаргою, його реєстрація та доведення до відома здійснюється за правилами, передбаченими Розділом IV цього Кодексу.

Адміністративний акт у справі за скаргою є чинним відносно особи, прав та законних інтересів якої він стосується, з моменту доведення його до відома цієї особи і підлягає негайному виконанню, якщо інше не передбачено законом або самим актом.

РОЗДІЛ VI. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Ввести в дію Адміністративно-процедурний кодекс України з __________року.

2. До приведення законодавства України у відповідність з Адміністративно-процедурним кодексом України закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу.

3. Кабінету Міністрів України:

1) у шестимісячний термін з дня опублікування Кодексу подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність з Адміністративно-процедурним кодексом України;

2) у шестимісячний термін з дня підписання Президентом України забезпечити приведення нормативних актів міністерств та інших органів виконавчої влади у відповідність із цим Кодексом;

3) протягом року з дня підписання забезпечити видання та приведення своїх актів у відповідність із цим Кодексом;

4) через три роки після набуття чинності цим Кодексом подати Верховній Раді України звіт про практику його застосування.

>>>115>>>

ЧАСТИНА ДРУГА

АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСЛУГИ

>>>116>>>