§ 62 Додаткове застосування положень. Якщо в § 54—61 не визначається інше, то застосовуються всі інші положення цього Закону. Додатково відповідно застосовуються положення Цивільного кодексу.

ЧАСТИНА V. Особливі види процедури Розділ 1. Формальна адміністративна процедура

§ 63. Застосування положень про формальну адміністративну процедуру.

(1) Формальна адміністративна процедура за цим Законом відбувається, якщо це передбачено нормами права.

(2) У формальній адміністративній процедурі застосовуються § 64— 71, а також, якщо в них не встановлено інше, решта положень цього Закону.

(3) Повідомлення, згідно з другим реченням абзацу 2 § 17, та вимога, згідно з другим реченням абзацу 4 § 17, у формальній адміністративній процедурі здійснюються публічно. Офіційна публікація полягає в тому, що орган влади друкує повідомлення або сповіщення в своєму офіційному віснику і крім цього в місцевих щоденних газетах, які розповсюджуються в місцевості, де передбачається дія рішення.

§ 64. Форма заяви. Якщо формальна адміністративна процедура передбачає подання заяви, то вона повинна подаватися у письмовій формі або заноситись до протоколу в самому органі.

§ 65. Участь свідків та експертів. (1) У формальній адміністративний процедурі свідки зобов'язані давати показання, а експерти — експертні висновки. Відповідно застосовуються положення Цивільно-процесуального кодексу про обов'язок свідків виступати зі свідченнями або експертів надавати експертні висновки, про відвід експертів, а також про допит представників публічної служби як свідків або експертів.

(2) Якщо свідки або експерти без визначеної в § 376, 383—385 та 408 Цивільно-процесуального кодексу причини відмовляються давати показання або здійснювати експертизу, то орган влади може звернутися до

217

>>>218>>>

адміністративного суду, до компетенції якого відноситься місце проживання або перебування свідка чи експерта, з клопотанням про допит. Якщо місце проживання або перебування свідка чи експерта знаходиться за межами територіальної компетенції адміністративного суду чи окремо утвореної палати, то клопотання про допит направляється до відповідного окружного суду. В клопотанні орган повинен зазначити предмет допиту, а також імена та поштові адреси учасників. Суд повинен повідомити учасників про дату засідання.

(3) Якщо орган влади, беручи до уваги значення показань свідка чи висновків експерта або отримання правдивих свідчень, вважає за необхідне приведення до присяги, то він може, згідно з абзацом 2, звернутися до відповідного суду з клопотанням про допит під присягою.

(4) Суд приймає рішення про правомірність відмови від надання свідчень, експертизи або від складання присяги.

(5) 3 клопотанням до суду, згідно з абзацом 2 або 3, може звертатися лише керівник органу влади, його загальний представник або службовець, який має кваліфікацію для зайняття посади судді або відповідає вимогам першого речення §110 Німецького закону про суддів.

§ 66. Обов'язкове заслуховування учасників. (1) у формальній адміністративній процедурі можливість для виступу повинна надаватись учасникам до прийняття рішення.

(2) Учасникам повинна надаватись можливість бути присутніми при допиті свідків та експертів і проведення огляду на місці та ставити доцільні питання; письмові висновки мають бути доступні для них.

§ 67. Необхідність усного слухання. (1) Орган вирішує справу після усного слухання. Учасники повинні завчасно запрошуватись на нього письмово. В запрошенні необхідно вказати на те, що у разі відсутності учасника справа може бути розглянута й вирішена і без нього. Якщо необхідно запросити більш ніж 50 осіб, то запрошення можна замінити публічним оголошенням. Публічне оголошення полягає в тому, що мінімум за два тижні до проведення засідання в офіційному віснику органу влади і, крім цього, в місцевих щоденних газетах, що розповсюджуються в місцевості, де передбачається дія рішення, повідомляється дата слухання справи з посиланням на положення третього речення. Прийнятним для строку, передбаченого п'ятим реченням, вважається опублікування в офіційному віснику.

(2) Орган влади може винести рішення без проведення усного слухання, якщо:

1. заява за згодою всіх учасників задовольняється повністю;

2. жодний учасник протягом встановленого для цього строку не висунув заперечення проти передбачуваних заходів;

218

>>>219>>>

3. орган повідомив учасників про свій намір винести рішення без усного слухання і жоден учасник протягом встановленого для цього строку не висунув заперечення;

4. всі учасники від нього відмовились;

5. необхідно негайно прийняти рішення в зв'язку з небезпечністю затягування справи.

(3) Орган влади повинен проводити процедуру таким чином, щоб її можна було завершити в ході одного усного засідання.

§ 68. Хід усного слухання. (1) Усне слухання не є публічним. В ньому можуть брати участь представники органу нагляду та особи, які проходять професійне навчання в органі влади. Керуючий слуханням може дозволити іншим особам бути присутніми, якщо жоден з учасників не заперечує.

(2) Керуючий слуханням повинен обговорювати справу з учасниками. Він має сприяти проясненню нечітких заяв, постановці доцільних запитань, доповненню недостатніх відомостей, а також наданню усіх пояснень, необхідних для встановлення фактичних обставин справи.

(3) Керуючий слуханням несе відповідальність за порядок. Він може усунути осіб, які не виконують його розпоряджень, з приміщення, де проходить слухання. Слухання може бути продовжене без цих осіб.

(4) В усному слуханні ведеться протокол. Протокол повинен містити в собі відомості про:

1. місце й дату проведення засідання;

2. прізвища керуючого засіданням, учасників, що з'явились на засідання, свідків та експертів;

3. предмет обговорення в рамках процедури та подані заяви;

4. основний зміст показань свідків та експертів;

5. результат огляду на місці.

Протокол підписується керуючим засіданням і, якщо був залучений секретар засідання, секретарем. До внесення в протокол засідання дор-івнюється внесення документа, який додається до нього і визначається як додаток; в протоколі засідання має міститися посилання на додаток.