§ 79. Виплати, передбачені в § 76—78, мають стягуватися таким чином, щоб через це не виникало небезпеки для необхідного утримання учасника і осіб, про яких він має піклуватися за законом.

Витрати при скаргах через здійснення адміністративної

наказової й примусової влади

§ 79А. (1) Сторона, що виграє у процедурі за § 67с, має право на компенсацію своїх витрат стороною, що програла.

(2) Якщо оскаржений адміністративний акт оголошується неправомірним, той, хто подав скаргу, є стороною, що виграла, а відповідальний орган стороною, що програла.

261

>>>262>>>

(3) Якщо скаргу відхилено або на неї дано відмову, або її забирає той, хто подавав, до прийняття рішення, то відповідальний орган є стороною, що виграла, а той, хто подав скаргу, стороною, що програла.

(4) Витратами, про які згадується в абзаці 1, є:

1. гербові й комісійні збори, а також готівкові витрати, які має нести той, хто подає скаргу;

2. транспортні витрати, які були пов'язані зі здійсненням прав сторони у слуханні в незалежному адміністративному сенаті, а також

3. паушальні суми за витрати на оформлення й ведення слухання та витрати на надання документів, які визначаються постановою Федерального канцлера за погодженням з Головним комітетом Національної ради.

(5) Розмір вартості складання документа і витрат на слухання має відповідати звичайним витратам на представництво або подання документа адвокатом. Для компенсації витрат, що виникають для органів, має встановлюватися загальна сума, яка відповідає звичайним витратам органів на подання, оформлення документа і слухання.

(6) Компенсація витрат відбувається за заявою сторони. Заява може бути подана до кінця усного слухання.

(7) § 52—54 Закону про Адміністративну судову палату 1985 року застосовуються також до компенсації витрат, згаданих в абзаці 1.

VI. Частина: Прикінцеві положення Посилання

§ 80. Якщо в цьому федеральному законі є посилання на інші федеральні закони, вони застосовуються у відповідній чинній редакції.

Виконання

§ 81. Виконання цього закону, за винятком § 78, покладається на Федеральний уряд. Виконання § 78 без шкоди для компетенції Федерального уряду щодо видачі постанов на підставі абзацу 2 § 78 покладається на федерального міністра фінансів.

Набуття чинності

§82.-.

'" У цьому параграфі передбачені строки набуття чинності окремими нормами даного закону. Переклад не подається.

>>>263>>>

НІДЕРЛАНДИ

АКТ З ЗАГАЛЬНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА¹»⁴ РОЗДІЛ 1. ВСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1.1. Визначення і сфера застосування Стаття 1:1

1. «Адміністративний орган» означає:

(a) орган юридичної особи, створений відповідно до публічного права, або

(b) іншу особу чи організацію, наділену публічною владою.

2. Не вважаються адміністративними органами наступні органи влади, особи і організації:

(a) законодавчий орган;

(b) нижня й верхня палати і спільне засідання Парламенту;

(c) незалежні органи влади, створені актом Парламенту, на які покладено здійснення судочинства;

(d) Державна рада та її підрозділи;

(є) Головна контрольно-ревізійна палата;

(f) Національний омбудсмен і його заступник;

(g) голови, члени, чиновники-реєстратори і секретарі органів, зазначених вище у підпунктах (b)—(f), Генеральний прокурор, заступник Генерального прокурора і Генеральні адвокати Верховного суду, а також комітети у складі членів органів, зазначених вище у підпунктах (b)—(f).

3. Орган влади, особа чи організація, виключені згідно з частиною 2, все ж вважається адміністративним органом, якщо видає розпорядження чи інші акти щодо державного службовця, не призначеного довічно, як сказано у статті 1 Закону про штати центральних та місцевих органів влади, його живих родичів або спадкоємців майна.

Стаття 1:2

1. «Зацікавленою стороною» слід вважати особу, інтересів якої безпосередньо торкається розпорядження.

2. Вважається, що довірені адміністративним органам інтереси є їхніми інтересами.

3. Вважається, що інтереси юридичних осіб охоплюють загальні й колективні інтереси, які вони спеціально представляють відповідно до своїх цілей, що підтверджено їхньою фактичною діяльністю.

Стаття 1:3

1. «Розпорядження» означає письмове рішення адміністративного органу, яке являє собою публічно-правовий акт.

¹⁹⁴ Базовий переклад АРД/Чеккі Консорціум «Верховенство права». Актуалізація тексту та редагування Центру політико-правових реформ.

263

>>>264>>>

2. «Адміністративне рішення» означає розпорядження, яке не має загального характеру, у тому числі про відхилення заяви щодо видачі такого розпорядження.

3. «Заява» означає запит особи, зацікавленої у розпорядженні.

4. «Інструкція»¹⁹⁵ означає розпорядження, що не містить загальнообов'язкових норм, і спрямоване на встановлення загального правила для зважування інтересів, визначення фактів або пояснення статутних норм щодо реалізації адміністративним органом своїх повноважень.

Стаття 1:4

1. «Адміністративний суд» означає незалежний орган, створений відповідно до закону, на який покладено здійснення судочинства в адміністративних справах.

2. Суд, що є частиною системи судових органів, вважається адміністративним судом, якщо на нього поширюється дія розділу 8 Закону про адміністративне судочинство (податки) або Закону про правила дорожнього руху (Засоби адміністративного примусу), за винятком розділу VIII.

Стаття 1:5

1. Під «поданням заперечення» слід розуміти використання наданого статутною нормою права вимоги проти розпорядження від того адміністративного органу, який видав це розпорядження.

2. Під «поданням адміністративної апеляції» слід розуміти використання наданого статутною нормою права вимоги проти розпорядження від іншого адміністративного органу, ніж той, що видавав розпорядження.

3. Під «поданням апеляції» слід розуміти подання адміністративної апеляції або апеляції до адміністративного суду.

Стаття 1:6

Цей Акт не поширюється на:

(a) розслідування і судове переслідування кримінальних правопорушень або виконання рішень на підставі кримінального права;

(b) здійснення заходів, що позбавляють людей волі, відповідно до Закону про іноземців;

(c) здійснення інших заходів, які позбавляють людей свободи в установі, що призначена для виконання рішень на підставі кримінального права;

(d) розпорядження й акти на виконання Закону про військово-дисцип-лінарне право.