Добавил:
Upload
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Предмет:
Файл:Тимошук - Адміністративна процедура та адмініст....doc
X
- •1. Публічна адміністрація як центральна категорія адміністративного права
- •2.3. Визначення адміністративної процедури
- •3. Види адміністративної процедури 3.1. Критерії класифікації
- •4. Принципи адміністративної процедури
- •5. Учасники адміністративної процедури 5.1. Адміністративний орган
- •6.5. Обов'язки адміністративного органу
- •7.2. Форма та зміст
- •7.3. Чинність
- •7.4. Скасування та нікчемність
- •9. Витрати в адміністративній процедурі 9.1. Тягар витрат та порядок оплати
- •Глава 2. Відносини між адміністративним органом і особою
- •Глава 3. Загальні вимоги до провадження за заявою
- •Глава 4. Формальна процедура
- •Глава 5. Загальні вимоги до провадження за ініціативою адміністративного органу
- •Глава 6. Здійснення контрольних повноважень адміністративних органів
- •1. Значення теорії послуг
- •3. Проблеми «переліків платних послуг» 3.1. Правові основи
- •3.2. Деякі типові недоліки «переліків платних послуг»
- •4. Класифікація адміністративних послуг
- •5. Плата за адміністративні послуги
- •7. Краща організація надання адміністративних послуг
- •2. Теоретичні засади
- •3. Недоліки існуючої практики надання адміністративних послуг з позиції громадян
- •4. Плата за адміністративні послуги
- •5. Покращення якості надання адміністративних послуг
- •6. Визначення стандартів якості адміністративних послуг
- •7. Правове регулювання
- •§ 1. Сфера застосування. (1) Цей закон поширюється на публічно-правову адміністративну діяльність органів влади:
- •§ 2. Винятки зі сфери застосування. (1) Цей закон не поширюється на діяльність церков, релігійних об'єднань і світоглядних товариств, а також їхніх спілок та установ.
- •§ 3. Територіальна компетенція. (1) Територіальна компетенція належить:
- •§ 4. Обов'язок взаємодопомоги адміністративних органів. (1) На прохання інших органів влади кожний орган влади надає їм додаткову допомогу (взаємодопомога адміністративних органів).
- •§ 5. Передумови і межі взаємодопомоги адміністративних органів. (1) Орган може звернутися з проханням про взаємодопомогу у випадках, коли:
- •§ 13. Учасники. (1) Учасниками є:
- •§ 16. Офіційне призначення представника. (1) Якщо представник відсутній, то суд у справах опіки може на прохання органу влади призначити прийнятного представника
- •§ 20. Виключені особи. (1) в рамках адміністративної процедури на стороні органу влади не може виступати той, 1. Хто сам є учасником;
- •§ 21. Сумніви щодо неупередженості. (1) Якщо існує причина, яка дає змогу обгрунтувати недовіру щодо неупередженого виконання службових
- •§ 23. Офіційна мова. (1) Офіційною мовою є німецька.
- •§ 26. Засоби доказування. (1) Орган використовує засоби доказування, які він згідно зі службовим обов'язком вважає необхідними для дослідження обставин справи. Зокрема він може:
- •§ 31. Строки і засідання. (1) На обчислення строків та призначення засідань відповідно поширюються § 187—193 Цивільного кодексу, якщо в абзацах 2—5 не встановлено іншого.
- •§ 37. Визначеність і форма адміністративного акта. (1) За змістом адміністративний акт має бути достатньо визначеним.
- •§ 45. Виправлення процедурних та формальних помилок. (1) Порушення норм щодо процедури та форми, які не призводять, згідно з § 44, до нікчемності адміністративного акта, не беруться до уваги, якщо:
- •§ 51. Відновлення процедури. (1) За заявою зачепленої особи орган влади повинен прийняти рішення стосовно відкликання або внесення змін до адміністративного акта, який не підлягає оскарженню, якщо:
- •§ 53. Переривання перебігу строків давності адміністративним актом. (1)
- •§ 62 Додаткове застосування положень. Якщо в § 54—61 не визначається інше, то застосовуються всі інші положення цього Закону. Додатково відповідно застосовуються положення Цивільного кодексу.
- •§ 63. Застосування положень про формальну адміністративну процедуру.
- •§ 64. Форма заяви. Якщо формальна адміністративна процедура передбачає подання заяви, то вона повинна подаватися у письмовій формі або заноситись до протоколу в самому органі.
- •§ 66. Обов'язкове заслуховування учасників. (1) у формальній адміністративній процедурі можливість для виступу повинна надаватись учасникам до прийняття рішення.
- •§ 69. Рішення. (1) Орган виносить рішення після оцінювання всього результату проведення процедури.
- •§ 71А. Застосування. Якщо адміністративна процедура має на меті надання дозволу (дозвільна процедура), що слугує втіленню планів у рамках економічної діяльності заявника, застосовуються § 71ь—71е.
- •§ 71 Є. Конференція з заявником. На вимогу заявника орган влади повинен організувати нараду з усіма органами, які беруть участь у процедурі, та заявником.
- •§ 76. Зміни плану до завершення проекту. (1) Якщо до завершення проекту в затверджений план вносяться зміни, то необхідне проведення нової процедури затвердження плану.
- •1991 Року189
- •1. Розділ: Органи
- •§ 1. Предметна і територіальна компетенція органів визначається приписами щодо сфери їхньої діяльності та адміністративними приписами.
- •§ 3. Якщо зазначені в § 1 приписи не окреслюють територіальну компетенцію, то вона визначається:
- •§ 5. (1) Спори про компетенцію між органами вирішує спільний вищий орган, який може мати предметну компетенцію.
- •§ 7. (1) Адміністративні органи повинні утримуватися від виконання своїх обов'язків та призначати заступника:
- •2. Розділ: Учасники та їх представники
- •§ 9. У разі виникнення питання про особисту право— та дієздатність учасників орган, якщо адміністративними приписами не передбачено іншого, робить висновок згідно з приписами цивільного права.
- •§ 12. Приписи цього федерального закону щодо учасників поширюються на їхніх законних представників і уповноважених.
- •§ 19. (1) Орган має право викликати осіб, місце проживання (місцезнаходження) яких належить до сфери його діяльності й присутність яких
- •4. Розділ: Вручення
- •5. Розділ: Строки
- •6. Розділ: Покарання за порушення порядку та
- •II. Частина: Попереднє розслідування 1. Розділ: Мета і хід попереднього розслідування
- •§ 44. (1) Про кожне усне слухання складається протокол слухання відповідно до § 14 і 15.
- •§ 44А. (1) Якщо в адміністративній справі або в об'єднаних адміністративних справах братимуть участь більше ніж 100 осіб, то орган може повідомити про заяву або заяви через едикт.
- •§ 49. (1) Свідок може відмовитися від надання пояснень:
- •§ 51D. § 51а—51с стосуються також учасників.
- •§ 52. (1) Якщо необхідне вивчення доказу експертом, то повинні залучатися службові експерти (офіційні експерти), придані органу або наявні в його розпорядженні.
- •§ 53. (1) До офіційних експертів застосовується § 7. Інші експерти підлягають відводу, коли наявна одна з причин пунктів 1—3, 5 абзацу 1 § 7; крім
- •III. Частина: Рішення190
- •§ 58. (1) Кожне рішення має чітко означуватись як таке і містити текст рішення та роз'яснення способів оскарження.
- •§ 60. В обгрунтуванні мають чітко і оглядово викладатися результати попереднього розслідування, визначальні для оцінки доказів міркування, і оцінка правового питання, що на них спирається.
- •§ 61А. У рішеннях, які приймаються в останній інстанції, має бути зазначено:
- •§ 62. (1) Якщо в адміністративних приписах не визначається інше, то рішення можуть видаватися як у письмовій, так і в усній формі.
- •IV. Частина: Правовий захист 1. Розділ: Апеляція
- •§ 64. (1) Вчасно подані апеляції мають дію відстрочення.
- •§ 66. (1) Необхідні доповнення попереднього розслідування апеляційний орган має доручити підпорядкованому органу першої інстанції або провести їх сам.
- •§ 67. Частина III застосовується також до рішень апеляційного органу, але рішення обґрунтовується і тоді, коли заява на апеляцію задовольняється.
- •2. Розділ: Особливі положення для процедури в незалежних адміністративних сенатах
- •§ 67D. (1) Незалежний адміністративний сенат повинен провести за заявою або, якщо він вважає це за доцільне, в рамках виконання службових обов'язків відкрите усне слухання.
- •3. Розділ: Інші зміни рішень Зміна і скасування в порядку виконання службових обов'язків
- •§ 69. (1) Заява сторони про відновлення закінченої прийняттям рішення процедури має бути задоволена, коли оскарження рішення не допускається або вже недопустиме і:
- •§ 72. (1) Через дозвіл на відновлення процедура повертається до стану, в якому вона перебувала до моменту порушення.
- •4. Розділ: Обов'язок прийняття рішення
- •V. Частина: Витрати Витрати учасників
- •§ 74. (1) Кожен учасник має сам нести свої витрати, що виникатимуть під час адміністративної процедури.
- •§ 75. (1) Якщо з § 76—78 не випливає іншого, витрати на діяльність органів в адміністративній процедурі повинні нестися в порядку виконання службових обов'язків.
- •§ 76. (1) Якщо в ході офіційної дії в органу виникають готівкові витрати, то їх має нести, якщо за адміністративними приписами вони не покри-
- •§ 76А. Належні свідкам виплати покриває той носій права, від імені якого у справі діяв незалежний адміністративний сенат. Це стосується також і належних учасникам виплат.
- •§ 77. (1) Для офіційних дій поза межами органу можуть стягуватися комісійні збори. Стосовно обов'язку цих виплат відповідним чином має застосовуватися § 76.
- •§ 78А. Визначення виплат для експертів, а також надання правових роз'яснень і виготовлення копій актів звільняються від федеральних адміністративних зборів.
- •§ 79. Виплати, передбачені в § 76—78, мають стягуватися таким чином, щоб через це не виникало небезпеки для необхідного утримання учасника і осіб, про яких він має піклуватися за законом.
- •§ 79А. (1) Сторона, що виграє у процедурі за § 67с, має право на компенсацію своїх витрат стороною, що програла.
- •VI. Частина: Прикінцеві положення Посилання
- •§ 80. Якщо в цьому федеральному законі є посилання на інші федеральні закони, вони застосовуються у відповідній чинній редакції.
- •Глава 1.1. Визначення і сфера застосування Стаття 1:1
- •Глава 1.2. Виконання обов'язкових рішень органів Європейських Співтовариств Стаття 1:7
- •Глава 4.1. Адміністративні рішення Підрозділ 4.1.1. Заява Стаття 4:1
- •Глава 4:2. Субсидії196 Глава 4:3. Інструкції
- •Глава 10.1 Мандат і делегування
- •Глава 10.2 Нагляд за адміністративними органами
- •§ 2. Приписи Кодексу адміністративного провадження не застосовуються також до провадження у справах:
- •§ 4. До провадження у справах, зазначених в § 1, 2 і пункті 2 § з, застосовуються, проте, приписи частини VIII.
- •§ 5. Рада Міністрів прийняттям розпорядження може поширити дію приписів Кодексу адміністративного провадження повністю або частково на провадження у справах, зазначених у § 2.
- •§ 2. Коли в приписах Кодексу адміністративного провадження йдеться про:
- •§ 3. Орган публічної адміністрації зобов'язаний зазначати в матеріалах справи про причини відходу від принципу, зазначеного в § 1.
- •§ 2. Спори про компетенцію між органами територіального самоврядування і місцевими органами урядової адміністрації розглядає адміністративний суд203.
- •§ 3. З пропозицією про розгляд спору адміністративним судом може звертатися:
- •§ 3. Якщо внаслідок усунення від провадження працівників органу публічної адміністрації цей орган став нездатним до вирішення справи, застосовується, відповідно, § 2.
- •§ 2. Якщо внаслідок виключення членів колегіального органу цей орган став нездатний до прийняття рішення через відсутність потрібного кворуму, відповідним чином застосовуються приписи § 2 ст. 26.
- •§ 2. У випадках, про які йдеться в § 1, вважається, що документ був вручений у день відмови його прийняття адресатом.
- •§ 2. Орган зобов'язаний докласти зусиль, щоб задоволення виклику не було обтяжливим.
- •§ 2. Обов'язок особистої явки стосується також викликаного, який мешкає чи перебуває в сусідній гміні або місті.
- •§ 2. Окреме подання, складене згідно з повідомленням, про яке йдеться у § 1, протягом чотирнадцяти днів від дати вручення повідомлення, вважається складеним у день внесення першого подання.
- •§ 2. Зокрема складається протокол про:
- •§ 2. У протоколах опитування особи, яка давала показання іноземною мовою, треба подати у перекладі польською мовою зміст цього показання,
- •§ 3. Накладення штрафу не виключає можливості застосування до свідка, що заперечує, засобів примусу, передбачених спеціальними приписами.
- •§ 2. Орган повинен провадити розгляд, коли виникає потреба узгодження інтересів сторін, а також коли це потрібно для з'ясування справи за участі свідків або експертів чи шляхом огляду.
- •§ 2. Коли відступають причини, що є підставою для зупинення провадження, орган публічної адміністрації відновлює провадження за приналежністю або за вимогою сторони.
- •§ 2. Якщо протягом трьох років від дати зупинення провадження жодна зі сторін не звернеться для відновлення провадження, вимога відновлення провадження вважається вичерпаною.
- •§ 2. Режим невідкладного виконання може бути наданий рішенню також після його видання. У цьому випадку орган видає постанову, на яку сторона може подати скаргу.
- •§ 2. У випадках, зазначених у § 1, для сторони перебіг строку для внесення апеляції, позову або скарги починається від дня вручення їй відповіді.
- •§ 2. Орган, який видав рішення, роз'яснює шляхом постанови на вимогу органу виконання або сторони сумніви щодо змісту рішення.
- •§ 3. На постанову щодо виправлення або роз'яснення може подаватися скарга.
- •§ 2. Постанова повинна містити фактичне і правове обґрунтування, якщо на неї може подаватися оскарження або скарга в адміністративний суд, а також коли вона була видана внаслідок оскарження постанови.
- •§ 2. У випадках, зазначених в § 2 ст. 14, постанови можуть оголошуватися сторонам усно.
- •§ 3. Постанова, яка може бути оскаржена в адміністративному суді, вручається стороні разом з роз'ясненням про можливість внесення скарги, а також фактичним і правовим обгрунтуванням.
- •§ 2. Оскарження вноситься в семиденний строк від дня вручення стороні постанови, а коли постанова була оголошена усно — від дня її оголошення стороні.
- •§ 2. На постанову в справі затримання виконання рішення може бути подано скаргу, крім випадку видання постанови міністром або самоврядною апеляційною колегією.
- •§ 2. У випадках, зазначених у § 1, компетентний орган видає рішення щодо скасування або зміни попереднього рішення.
- •§ 3. У справах, які належать до завдань одиниць територіального самоврядування, компетентними щодо зміни або скасування рішень, зазначених в § 1 та ст. 155, є органи цих одиниць.
- •§ 2. Особи, зазначені в § 1, мають право давати пояснення і вносити пропозиції.
- •§ 3. Відсутність будь-якої з осіб, зазначених у § 1, не перешкоджає судовому розгляду.
- •§ 3. Довідка повинна бути видана без зайвого зволікання і не пізніше, ніж у семиденний строк.
- •§ 2. Орган публічної адміністрації, перш ніж видати довідку, може провести розслідування у необхідному обсязі.
- •§ 3. Про передачу скарги одночасно повідомляють також скаржника.
- •§ 2. У випадках, зазначених у § 1, вимога буде задоволена, якщо виникають обставини, передбачені кодексом для поновлення провадження, визнання рішення недійсним або його скасування чи зміни.
- •§ 2. Пропозиції, які стосуються завдань громадських організацій, подаються до органів цих організацій.
- •§ 2. Про спосіб вирішення пропозиції одночасно повідомляється і особа, що внесла пропозиції.
- •§ 2. Особа, що внесла пропозицію, має право подати скаргу у випадку невирішення пропозиції протягом строку, визначеного у ст. 244 або вказаного у повідомленні (ст. 245).
- •§ 2. В обґрунтованих випадках орган публічної адміністрації може вимагати від сторони внесення авансу у визначених межах для покриття витрат на провадження.
- •§ 2. Орган публічної адміністрації може включити до витрат на провадження також інші витрати, безпосередньо пов'язані з вирішенням справи.
- •§ 2. Постанова щодо витрат на провадження може бути оскаржена особою, яка зобов'язана їх понести.
- •Глава 2. Здійснення адміністративного провадження
- •Глава 3. Відкрита процедура
- •Глава 5. Провадження за запереченням Розділ 1. Загальні положення
- •Глава 6. Постанова
- •Глава 7. Публічно-правовий договір
- •Глава 8. Заходи
- •§ 500. Адміністративна практика. Загальні положення
- •§ 501. Рекламна діяльність; обмеження
- •§ 502. Адміністративна практика; службовці запасу та Національної гвардії
- •§ 503. Гонорар та грошова винагорода свідкам
- •§ 504. Гонорари та витрати сторін
- •§ 551. Визначення
- •§ 552 Публічна інформація; правила, висновки, накази, документи та провадження у справі
- •§ 552А. Документи, складені на фізичних осіб
- •§ 552Ь. Відкриті засідання
- •§ 553. Творення правил
- •§ 554. Вирішення справи237
- •§ 555. Додаткові питання
- •§ 556. Слухання; головуючі на засіданнях; повноваження та обов'язки; тягар доказування; докази; документи як основа прийняття рішень
- •§ 557. Попередні рішення; остаточний характер; перегляд справи агентством; представлення сторін; зміст рішень; документ
- •§ 558. Застосування санкцій; рішення щодо заявок на видачу ліцензій; відміна, відкликання або припинення дії ліцензій
- •§ 559. Вплив на інші закони; вплив на наступний законодавчий акт
- •§ 571. Визначення
- •§ 572. Загальні повноваження
- •§ 573. Нейтральні сторони
- •§ 574. Конфіденційність
- •§ 575. Допустимість арбітражу
- •§ 576. Виконання арбітражних угод
- •§ 578. Повноваження арбітра
- •§ 579. Арбітражне провадження
- •§ 580. Арбітражні рішення
- •§ 581. Судовий перегляд
- •§ 582. Збирання інформації (вилучено)
- •§ 583. Допоміжні послуги
- •§ 584. Схвалення фінансових асигнувань
- •§ 702. Право перегляду
- •§ 703. Форма та місце здійснення провадження у справі
- •§ 704. Заходи, які можуть бути переглянуті у судовому порядку
- •§ 705. Засоби судового захисту на період судового перегляду
- •§ 706. Межі перегляду
- •§ 1305. Судді адміністративного права
- •§ 3105. Призначення суддів адміністративного права
- •§ 3344. Особливості; судді адміністративного права
- •§ 3502. Наказ про збереження
- •§ 5335. Періодичні поступові підвищення
- •§ 5372. Судді адміністративного права
- •§ 7521. Заходи проти суддів адміністративного права
- •§ 7532. Звільнення або відсторонення від служби
1991 Року189
І. Частина: Загальні положення
1. Розділ: Органи
Компетенції
§ 1. Предметна і територіальна компетенція органів визначається приписами щодо сфери їхньої діяльності та адміністративними приписами.
§ 2. Якщо зазначені у § 1 приписи не містять положень про предметну компетенцію, то предметну компетенцію у справах федеральної адміністрації мають у першій інстанції окружні адміністративні органи (органи федеральної поліції) й у другій інстанції — глава земельної адміністрації.
§ 3. Якщо зазначені в § 1 приписи не окреслюють територіальну компетенцію, то вона визначається:
1. у справах, що стосуються нерухомого майна, — місцезнаходженням майна;
2. у справах, що стосуються діяльності підприємства чи іншої діяльності тривалого характеру: місцем, де функціонує чи має функціонувати підприємство або здійснюється чи має здійснюватися діяльність;
3. в інших справах: насамперед місцем проживання (місцезнаходженням) учасника, а саме в разі сумніву щодо сторони, яка притягується до відповідальності або виконання зобов'язання, потім за її місцем перебування і зрештою останнім місцем проживання (місцезнаходженням) у країні, але якщо жодна із цих підстав визначення компетенції не може бути взята до розгляду або зволікання може бути небезпечним, то визначальним є привід, через який розпочато процедуру; проте якщо компетенція не може бути визначена і після цього, то компетентним є вищий орган, який має предметну компетенцію в цій справі.
§ 4. (1) Якщо згідно з приписами, зазначеними в § 1, територіальна компетенція належить багатьом органам і для цього випадку немає інших приписів або наведені в пунктах 1 і 2 § 3 обставини дають підстави для територіальної компетенції багатьох органів, то ці органи мають діяти за взаємною згодою.
(2) Якщо вони не доходять жодної згоди у справі, то компетенція переходить на вищий орган, який може мати предметну компетенцію, і якщо після
189 Неофіційний переклад Українсько-Європейського консультативного центру з питань законодавства, з актуалізацією тексту та його редагуванням Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва та Центром політико-правових реформ.
232
>>>233>>>
цього компетентними можуть бути кілька органів і вони також не можуть дійти згоди, — на спільний вищий орган, який може мати предметну компетенцію. (3) Якщо зволікання створює небезпеку, кожен із зазначених в абзаці 1 органів має вжити необхідних заходів у своїй сфері компетенції в порядку виконання своїх службових обов'язків за одночасного повідомлення інших органів.
§ 5. (1) Спори про компетенцію між органами вирішує спільний вищий орган, який може мати предметну компетенцію.
(2) У цьому випадку також застосовується абзац 3 § 4.
§ 6. (1) Орган повинен здійснювати свою предметну і територіальну компетенцію в порядку виконання службових обов'язків; якщо до нього надходять заяви, щодо розгляду яких він не є компетентним, то він має її передати без зайвого зволікання небезпечного для заявника, компетентному органу або адресувати заявника до нього.
(2) Компетенція органу не може бути встановлена чи змінена шляхом угоди сторін.
Неупередженість адміністративних органів
§ 7. (1) Адміністративні органи повинні утримуватися від виконання своїх обов'язків та призначати заступника:
1. у справах, в яких беруть участь вони самі, один із подружжя, кровний чи зведений родич за висхідною або низхідною лінією, племінник чи особа, ще ближча або такого самого ступеня кровного родства чи родства за шлюбною лінією;
2. у справах своїх названих батьків або опікунів, названих дітей чи таких, якими вони опікуються, вихованців та відданих їм під опіку;
3. у справах, в яких вони виступали чи досі виступають як уповноважений однієї сторони;
4. якщо наявні інші серйозні причини, що дають підстави ставити під сумнів їхню повну безсторонність;
5. у розгляді апеляції, якщо вони брали участь у виданні оскаржуваного рішення в нижчій інстанції.
(2) Якщо зволікання створює небезпеку, коли заміщення іншим адміністративним органом не може відбутися негайно, зацікавлений орган також має сам вжити адміністративних заходів, яких не можна відкладати.
Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]