Глава 7. Публічно-правовий договір

Стаття 95. Поняття публічно-правового договору

Публічно-правовий договір — це угода, що регулює адміністративно-правові відносини. Публічно-правовий договір може бути укладений для регулювання індивідуального випадку або невизначеного числа випадків.

Стаття 96. Сторони публічно-правового договору

(1) Як мінімум однією стороною публічно-правового договору є держава, орган місцевого самоврядування, інша публічно-правова юридична особа або приватна юридична особа чи фізична особа, що виконує на підставі закону функції публічної адміністрації.

(2) Від імені держави чи органу місцевого самоврядування публічно-правовий договір укладає адміністративний орган, до компетенції якого належить виконання завдання, що є предметом публічно-правового договору.

Стаття 97. Допустимість укладання публічно-правового договору

(1) Публічно-правовий договір для регулювання невизначеного числа випадків може укладатися тільки на підставі норми про делегування повноважень, що міститься в законі.

(2) Адміністративний орган може укладати публічно-правові договори тільки в межах своєї компетенції. Адміністративний орган не може брати на себе обов'язки, передбачені публічно-правовим договором, що виходять за межі його компетенції.

Стаття 98. Укладання публічно-правового договору замість видання адміністративного акта

(1) Адміністративний орган може для регулювання індивідуального випадку замість видання адміністративного акта укласти публічно-правовий договір з особою, на яку був би спрямований адміністративний акт, якщо законом чи постановою прямо не передбачається видання тільки адміністративного акта.

(2) Обов'язки, покладені на особу публічно-правовим договором, укладеним замість видання адміністративного акта, повинні відповідати меті договору й обов'язкам адміністративного органа, що випливають з договору.

Стаття 99. Укладання публічно-правового договору

(1) Стосовно укладання публічно-правового договору, що регулює індивідуальний випадок, застосовуються положення Частини 1 цього Закону за умови, що це не суперечить природі публічно-правового договору.

384

>>>385>>>

(2) Публічно-правові договори для регулювання невизначеного числа випадків укладаються в порядку, передбаченому для укладання цивільно-правових договорів.

(3) Публічно-правові договори укладаються в письмовому вигляді.

Стаття 100. Правомірність публічно-правового договору

Публічно-правовий договір є правомірним, якщо він відповідає вимогам положень статей 54—57 чи статей 89—91 і частині 2 статті 92 цього Закону. Зазначені вимоги застосовуються до публічно-правового договору остільки, оскільки вони не суперечать природі публічно-правового договору.

Стаття 101. НАбуття публічно-правовим договором сили

(1) Публічно-правовий договір, що регулює індивідуальний випадок, набуває сили в порядку, передбаченому для набуття сили цивільно-правовими договорами.

(2) Якщо публічно-правовий договір, зазначений у частині 1 цієї статті, обмежує права третьої особи, то договір набуває сили тільки після надання третьою особою відповідної письмової згоди.

(3) Якщо замість видання адміністративного акта, видаваного за згодою іншого адміністративного органу, укладається адміністративний договір, то він набуває сили не раніше одержання згоди від іншого адміністративного органу.

(4) Адміністративний договір, що регулює невизначене число випадків, набуває сили в порядку, передбаченому для набуття сили постановою.

Стаття 102. Внесення змін в публічно-правовий договір і його розірвання

(1) В публічно-правовий договір вносяться зміни і він розривається в порядку, установленому цивільним законодавством, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

(2) Адміністративний орган може в односторонньому порядку внести зміни в публічно-правовий договір чи розірвати його, якщо це безумовно необхідно для запобіганню заподіяння великої шкоди публічним інтересам.

(3) При внесенні змін в публічно-правовий договір чи його розірванні у випадку, передбаченому частиною 2 цієї статті, адміністративний орган повинен обґрунтувати внесення змін в публічно-правовий договір чи його розірвання. У разі внесення змін в публічно-правовий договір чи його розірвання адміністративний орган повинен відшкодувати іншій стороні договору заподіяну в результаті цього шкоду.

(4) Якщо виконання публічно-правового договору після його укладення істотно ускладнено, то сторона, що має ускладнення і яка не зазначена в частині 2 цієї статті, може зажадати внесення в договір змін відповідно до нових умов. Якщо це неможливо чи якщо інша сторона відмовляється від цього, то сторона, яка має ускладнення, може звернутися до суду із заявою про розірвання публічно-правового договору судом.

25 — 4-164

385

>>>386>>>

Стаття 103. Недійсність публічно-правового договору

(1) Публічно-правовий договір є недійсним:

1) якщо недійсним є адміністративний акт аналогічного змісту;

2) якщо є обставини, що обумовлюють недійсність цивільно-правового договору.

(2) Стосовно недійсності публічно-правового договору застосовуються положення, що стосуються недійсності цивільно-правових договорів.

Стаття 104. Незаконний публічно-правовий договір

(1) Публічно-правовий договір, що не відповідає вимогам законності, але не є недійсним, є чинним і підлягає виконанню, крім випадків, коли приватна особа — сторона договору знала про незаконність публічно-правового договору в момент його укладання або якщо публічно-правовий договір був укладений на основі помилкової чи неповної інформації, що подавалися приватною особою, або внаслідок погроз, обману чи здійснення іншого протиправного впливу на адміністративний орган.

(2) Публічно-правовий договір, що не підлягає виконанню з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, приводиться у відповідність із законом або розривається на основі рішення адміністративного органу. У випадку розірвання публічно-правового договору сторони повертають отримане за договором, а за неможливості повернення відшкодовують отримане в грошовому еквіваленті.

Стаття 105. Інші положення, що застосовуються до публічно-правових договорів

(1) До публічно-правових договорів застосовуються положення, що стосуються цивільно-правових договорів, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

(2) Крім положень частини 1 цієї статті до публічно-правових договорів, предметом яких є передача повноважень щодо здійснення адміністративних функцій держави чи місцевого самоврядування, застосовуються також вимоги Закону про адміністративне співробітництво.