Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тимошук - Адміністративна процедура та адмініст....doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
22.11.2018
Размер:
2.88 Mб
Скачать

§ 2. У випадках, про які йдеться в § 1, вважається, що документ був вручений у день відмови його прийняття адресатом.

Ст. 48. § 1. Документи, направлені особам, місце перебування яких невідоме і для яких суд не визначив представника, вручаються представникові, визначеному згідно зі ст. 34.

§ 2. Документи, направлені особам, які користуються окремими повноваженнями, що випливають з дипломатичного чи консульського імунітету, вручаються у спосіб, передбачений спеціальними приписами, згідно з міжнародними умовами і звичаями.

Ст. 49. Сторони можуть бути повідомлені про рішення та інші дії органів публічної адміністрації через сповіщення або в інший прийнятий за звичаєм у цій місцевості спосіб публічного оголошення, якщо так встановлює спеціальний припис; у цих випадках повідомлення або вручення вважаються виконаними після закінчення чотирнадцяти днів від дня публічного оголошення.

.

Розділ 9. Виклик

Ст. 50. § 1. Орган публічної адміністрації може викликати осіб для участі у здійснюваних заходах і для надання пояснень чи особистого визнання через представника або письмово, якщо це необхідно для розв'язання справи або для виконання офіційних дій.

§ 2. Орган зобов'язаний докласти зусиль, щоб задоволення виклику не було обтяжливим.

§ 3. У випадках, коли викликана особа не може з'явитися через хворобу, каліцтво або іншу перешкоду, яку не можна усунути, орган може виконати означену дію або прийняти пояснення чи вислухати викликану особу в місці її перебування, якщо це дозволяють обставини, у яких перебуває особа.

Ст. 51. § 1. Особисте явка викликаного є обов'язковою лише у межах гміни чи міста, де він мешкає або перебуває.

§ 2. Обов'язок особистої явки стосується також викликаного, який мешкає чи перебуває в сусідній гміні або місті.

Ст. 52. У ході провадження орган публічної адміністрації звертається до відповідного територіального органу урядової адміністрації або органу територіального самоврядування для виклику особи, що мешкає або перебуває в цій гміні або місті, для надання роз'яснень чи показань або для виконання інших дій, пов'язаних із провадженням. Орган, який здійснює

317

>>>318>>>

провадження, водночас визначає обставини, які є предметом роз'яснень або дій, що мають бути виконані.

Ст. 53. Приписи ст. 51 і 52 не застосовуються у випадках, в яких характер справи або дій вимагає виконання дій в органі публічної адміністрації, що здійснює провадження.

Ст. 54. § 1. У виклику треба зазначити:

1) назву і адресу органу, що викликає;

2) ім'я та прізвище викликаного;

3) у якій справі, а також хто і з якою метою викликає;

4) чи повинен викликаний з'явитися особисто, чи через представника, а також чи може подати пояснення або свідчення письмово;

5) термін, до якого має бути виконана вимога, або день, година і місце прибуття викликаного чи його уповноваженого;

6) правові наслідки невиконання виклику.

§ 2. На виклику має бути підпис працівника органу, що викликає, із зазначенням імені, прізвища на службової посади власника підпису.

Ст. 55. § 1. У справах, що не терплять зволікання, виклик можна здійснити також телеграфом чи телефоном або вжити інших засобів зв'язку з поданням відомостей, зазначених у ст. 54.

§ 2. Виклик, здійснений у спосіб, визначений в § 1, має правові наслідки лише тоді, коли немає сумніву, що він дійшов до адресата з відповідним змістом і у відповідний строк.

Ст. 56. § 1. Особі, яка з'явилася на виклик, призначається компенсація дорожніх та інших витрат згідно з приписами про витрати свідків і експертів у судовому провадженні. Це також стосується витрат на особисту явку сторін, коли провадження було розпочато за приналежністю або коли сторона виявилася викликаною без власної провини.

§ 2. Вимогу призначення компенсації витрат треба подавати до органу публічної адміністрації, в якому ведеться провадження, до видачі рішення, під загрозою втрати права на таку вимогу.

Розділ 10. Строки

Ст. 57. § 1. Якщо початком строку, визначеного в днях, є певна подія, то під час обчислення цього строку не враховується день, у який відбулася подія. Кінець останнього з визначеного числа днів вважається кінцем строку.

§ 2. Строки, визначені в тижнях, закінчуються кінцем того дня в останньому тижні, назва якого відповідає початковому дню строку.

§ 3. Строки, визначені в місяцях, закінчуються кінцем того дня в останньому місяці, назва якого відповідає початковому дню терміну, а якщо такого дня в останньому місяці не було — в останній день цього місяця.

318

>>>319>>>

§ 4. Якщо кінець строку припадає на неробочий за законом день, останнім днем строку вважається найближчий наступний робочий день.

§ 5. Строк вважається дотриманим, якщо до його закінчення документ подано в орган польських засобів зв'язку або в польський консульський орган. Строк також вважається дотриманим, якщо до його закінчення солдат або член команди морського судна подав його командуванню військової частини або капітану судна, а також коли особа, позбавлена свободи, подала документ в адміністрацію виправної установи.

Ст. 58. § 1. У разі відхилення від строку він підлягає поновленню на прохання заінтересованої особи, якщо з'ясовано, що відхилення сталося без його вини.

§ 2. Прохання про поновлення строку треба вносити протягом семи днів від дня настання причини порушення строку. Водночас із поданням прохання необхідно виконати дію, для якої було встановлено строк.

§ 3. Поновлення строку до подання прохання, передбаченого в § 2, не допускається.

Ст. 59. § 1. Рішення про поновлення строку приймає компетентний у справі орган публічної адміністрації. Проти постанови про відмову в поновленні строку може подаватися скарга.

§ 2. Остаточне рішення про поновлення строку для внесення апеляції або скарги приймається компетентним органом до розгляду апеляції або скарги.

Ст. 60. Перед розглядом прохання про поновлення строку для внесення апеляції або скарги компетентний орган публічної адміністрації може на вимогу сторони зупинити виконання рішення або постанови.

Розділ І. Початок провадження

Ст. 61. § 1. Адміністративне провадження починається на вимогу сторони або за приналежністю.

§ 2. Орган публічної адміністрації може також з огляду на конкретний важливий інтерес сторони розпочати за приналежністю провадження у справі, в якій, за приписом права, потрібна вимога сторони. Орган зобов'язаний отримати на те згоду сторони у ході провадження, а у разі неотримання згоди — закрити провадження.

§ 3. Датою початку провадження на вимогу сторони є день вручення вимоги органові публічної адміністрації.

§ 4. Про початок провадження за приналежністю або на вимогу однієї із сторін треба повідомити всіх осіб, що є сторонами у справі.

319

>>>320>>>

Ст. 62. У справах, в яких права або обов'язки сторін виникають з того самого фактичного стану і з тієї самої правової підстави і в яких компетентним є той самий орган публічної адміністрації, можна розпочати і здійснювати одне провадження, що стосується більше, ніж однієї сторони.

Ст. 63. § 1. Подання (вимоги, пояснення, апеляція, скарга) можуть вноситися письмово, телеграфом або за допомогою телекса, електронною поштою, а також усно до протоколу.

§ 2. Подання має містити щонайменше зазначення особи, якою воно подається, її адресу і прохання, а також відповідати іншим вимогам, встановленим спеціальними приписами.

§ 3. Подання, внесене письмово або усно до протоколу, має бути підписане тим, хто його вносить, а протокол, крім того, працівником, який його оформив. Коли подання вносить особа, яка не може або не вміє поставити підпис, подання або протокол за неї підписує інша особа, уповноважена нею, про що поряд із підписом робиться позначка.

§ 4. Орган публічної адміністрації зобов'язаний підтвердити внесення подання, якщо цього вимагає той, хто вносить подання.

Ст. 64. § 1. Якщо у поданні не вказано адреси того, хто його вносить, і немає можливості встановити його адресу на підставі наявних даних, подання залишається без розгляду.

§ 2. Якщо подання не відповідає іншим вимогам, встановленим приписами права, треба зажадати від того, хто його вносить, усунення недоліків у семиденний строк із попередженням, що неусунення цих недоліків призведе до того, що подання буде залишене без розгляду.

Ст. 65. § 1. Якщо орган публічної адміністрації, до якого внесено подання, не є компетентним у справі, то він повинен негайно передати його до компетентного органу, повідомляючи про це того, хто вносить подання204.

§ 2. Подання, внесене до некомпетентного органу до закінчення встановленого строку, вважається внесеним із збереженням строку.

Ст. 66.203 § 1. Якщо подання стосується кількох справ, що підлягають розв'язанню різними органами, орган публічної адміністрації, до якого

204 УВАГА! З 1 січня 2004 § 1 викладається в такі редакції:

«§ 1. Якщо орган публічної адміністрації, до якого внесено подання, не є компетентним у справі, то некомпетентний передає його до компетентного органу. Передача справи до компетентного органу здійснюється постановою, яка може бути оскаржена.» УВАГА! З 1 січня 2004 року стаття 66 викладається в такій редакції:

«Сг. 66. § 1. Якщо подання стосується кількох справ, що підлягають розв'язанню різними органами, орган публічної адміністрації, до якого внесено подання, робить предметом розгляду справи, шо належать до його компетенції. Одночасно він повідомляє того, хто вносить це подання, що в інших справах він повинен внести окреме подання до компетентного органу, та інформує його про зміст. Повідомлення оформлюється постановою , яку може бути оскаржено. § 2. Окреме подання, складене згідно з повідомленням, про яке йдеться у §1, у термін чотирнадцяти днів від дати вручення повідомлення вважається складеним в день внесення першого подання.

320

>>>321>>>

внесено подання, робить предметом розгляду справи, що належать до його компетенції. Одночасно він повідомляє того, хто вносить це подання, що в інших справах він повинен внести окреме подання до компетентного органу, та інформує його про зміст § 2.