§ 20. Виключені особи. (1) в рамках адміністративної процедури на стороні органу влади не може виступати той, 1. Хто сам є учасником;

199

>>>200>>>

2. хто є родичем учасника;

3. хто взагалі або в цій адміністративній процедурі представляє учасника в силу закону або доручення;

4. хто є родичем особи, що представляє учасника в цій процедурі;

5. хто працює в учасника за плату або є членом правління, наглядової ради чи схожого органу; це не стосується випадків, коли учасником виступає організація;

6. хто поза своєю службовою діяльністю надавав у цій справі експертизу або виконував іншу роботу.

На одному рівні з учасником знаходиться той, хто через діяльність або рішення може отримати безпосередні прибутки або понести безпосередні витрати. Це правило не застосовується, якщо прибутки або витрати грунтуються лише на приналежності особи до професійної групи або частини населення, спільні інтереси якої можуть бути зачеплені цією справою.

(2) Абзац 1 не поширюється на вибори на почесні посади та звільнення із цих посад.

(3) Той, кого виключено згідно з абзацом 1, може вживати невідкладних заходів, якщо існує небезпека затягування справи.

(4) Якщо член комітету (§ 88) вважає себе виключеним або існують сумніви щодо наявності передумов абзацу 1, то він повинен повідомити про це голові комітету. Комітет приймає рішення щодо виключення. Особа, якої стосується рішення, не може брати участь у розгляді цього питання. Член комітету, якого було виключено, не має права брати участь у подальшому обговоренні та прийнятті рішення.

(5) Родичами у розумінні абзаців 1 пунктів 2 та 4 є:

1. наречений;

2. чоловік або дружина;

3. родичі або свояки по прямій лінії;

4. брати й сестри;

5. діти братів і сестер;

6. дружини та чоловіки братів та сестер, брати й сестри чоловіків та дружин;

7. брати та сестри батьків;

8. особи, що в зв'язку з відносинами опіки, укладеними на довгий строк, пов'язані один з одним сімейною єдністю як батьки і діти (опікуни й опікувані).

Особи, зазначені у першому реченні, є родичами також тоді, коли:

1. у випадках, передбачених пунктами 2, 3 та 6, шлюбу, на якому грунтувалися відносини, більше не існує;

2. у випадках пунктів 3—7 відносини споріднення та посвоячення припинилися внаслідок усиновлення;

3. у випадку пункту 8 сімейна єдність більше не існує, якщо особи надалі пов'язані між собою як батьки й дитина.

§ 21. Сумніви щодо неупередженості. (1) Якщо існує причина, яка дає змогу обгрунтувати недовіру щодо неупередженого виконання службових

200

>>>201>>>

обов'язків, або учасник твердить про наявність такої причини, тоді особа, що виступає в адміністративній процедурі від органу влади, повинна повідомити керівника органу або його довірену особу і за його розпорядженням утримуватись від участі. Коли побоювання упередженості стосуються керівника органу, то такі розпорядження приймає наглядовий орган, якщо керівник органу сам не відмовиться від участі.

(2) Стосовно членів комітету (§ 88) відповідно діє абзац 4 § 20.

§ 22. Початок процедури. Орган влади на власний розсуд згідно з його обов'язком вирішує, чи проводитиме він адміністративну процедури і коли. Це правило не діє, якщо орган, згідно з правовими приписами:

1. повинен діяти за службовим обов'язком або за заявою;

2. може діяти тільки за заявою, а такої немає.