§ 13. Учасники. (1) Учасниками є:

1. ті, хто вносить заяву і проти кого заява вноситься;

2. ті, кому орган влади хоче направити або направив адміністративний акт;

3. ті, з ким орган влади хоче укласти або уклав публічно-правовий договір;

4. ті, кого орган влади притягнув до участі в процедурі згідно з абзацом 2. (2) Орган влади може за власною ініціативою або за заявою осіб, чиї

правові інтереси можуть залежати від результатів процедури, залучати їх до

196

>>>197>>>

участі в процедурі. Якщо результати процедури впливають на правове становище третьої особи, то за її заявою особа має бути залучена як учасник процедури; якщо ця особа відома органу, останній повинен повідомити її про початок процедури.

(3) Не є учасниками процедури ті, що мають бути заслухані в процедурі, але не відповідають вимогам абзацу 1.

§ 14. Уповноважені та помічники. (1) Учасник може бути представлений через уповноваженого. Доручення дає право на виконання всіх процедурних дій, які стосуються адміністративної процедури, якщо в дорученні не встановлено інше. У разі необхідності уповноважений має підтвердити свої повноваження письмово. Скасування доручення буде визнане органом влади дійсним лише після того, як останній її отримає.

(2) Доручення не скасовується ні смертю особи, що видала доручення, ні змінами в її дієздатності або дієздатності її законного представництва; якщо уповноважений виступає в адміністративній процедурі в інтересах правонаступника, у разі необхідності він повинен письмово підтвердити свої повноваження.

(3) Якщо для процедури призначено уповноваженого, орган влади повинен звертатися до нього. Орган влади може звернутись до учасника безпосередньо, якщо він зобов'язаний до особистої участі. У випадку, коли орган звертається до учасника, про це повідомляється уповноваженому. Приписи щодо вручення документів уповноваженому залишаються без зміни.

(4) Учасник має право з'являтись на переговори і засідання разом з помічником. Сказане помічником вважається думкою учасника, якщо він одразу не заперечить.

(5) Уповноважені та помічники, які офіційно займаються чужими юридичними справами, не маючи на те повноважень, повинні бути звільнені від ведення справи.

(6) Уповноважені та помічники звільнюються від письмового свідчення, якщо вони для цього не підходять; в усному свідченні їм може бути відмовлено, якщо вони не здатні до кваліфікованого свідчення. Не може бути відмовлено особам, що мають право на ведення чужих юридичних справ.

(7) Про відмову, згідно з абзацами 5 та 6, має також бути повідомлено учаснику, уповноваженому або помічнику якого було відмовлено. Процедурні дії уповноваженого або помічника, якому було відмовлено, вчинені після відмови, є недійсними.

§ 15. Призначення уповноваженого для отримання документів. Учасник, що не має місця проживання або місця, де він звичайно зупиняється, резиденції або керівництва фірми у сфері дії цього закону, повинен протягом прийнятного строку назвати органу на його вимогу уповноваженого для отримання документів, який належить до сфери дії цього закону. Якщо він цього не зробить, тоді направлений йому документ вважається переданим адресату на сьомий день після передачі його пошті, крім випадків,

197

>>>198>>>

коли було встановлено, що документ до адресата не дійшов або надійшов пізніше. Учаснику має бути вказано на ці правові наслідки такого невиконання.