- •1. Публічна адміністрація як центральна категорія адміністративного права
- •2.3. Визначення адміністративної процедури
- •3. Види адміністративної процедури 3.1. Критерії класифікації
- •4. Принципи адміністративної процедури
- •5. Учасники адміністративної процедури 5.1. Адміністративний орган
- •6.5. Обов'язки адміністративного органу
- •7.2. Форма та зміст
- •7.3. Чинність
- •7.4. Скасування та нікчемність
- •9. Витрати в адміністративній процедурі 9.1. Тягар витрат та порядок оплати
- •Глава 2. Відносини між адміністративним органом і особою
- •Глава 3. Загальні вимоги до провадження за заявою
- •Глава 4. Формальна процедура
- •Глава 5. Загальні вимоги до провадження за ініціативою адміністративного органу
- •Глава 6. Здійснення контрольних повноважень адміністративних органів
- •1. Значення теорії послуг
- •3. Проблеми «переліків платних послуг» 3.1. Правові основи
- •3.2. Деякі типові недоліки «переліків платних послуг»
- •4. Класифікація адміністративних послуг
- •5. Плата за адміністративні послуги
- •7. Краща організація надання адміністративних послуг
- •2. Теоретичні засади
- •3. Недоліки існуючої практики надання адміністративних послуг з позиції громадян
- •4. Плата за адміністративні послуги
- •5. Покращення якості надання адміністративних послуг
- •6. Визначення стандартів якості адміністративних послуг
- •7. Правове регулювання
- •§ 1. Сфера застосування. (1) Цей закон поширюється на публічно-правову адміністративну діяльність органів влади:
- •§ 2. Винятки зі сфери застосування. (1) Цей закон не поширюється на діяльність церков, релігійних об'єднань і світоглядних товариств, а також їхніх спілок та установ.
- •§ 3. Територіальна компетенція. (1) Територіальна компетенція належить:
- •§ 4. Обов'язок взаємодопомоги адміністративних органів. (1) На прохання інших органів влади кожний орган влади надає їм додаткову допомогу (взаємодопомога адміністративних органів).
- •§ 5. Передумови і межі взаємодопомоги адміністративних органів. (1) Орган може звернутися з проханням про взаємодопомогу у випадках, коли:
- •§ 13. Учасники. (1) Учасниками є:
- •§ 16. Офіційне призначення представника. (1) Якщо представник відсутній, то суд у справах опіки може на прохання органу влади призначити прийнятного представника
- •§ 20. Виключені особи. (1) в рамках адміністративної процедури на стороні органу влади не може виступати той, 1. Хто сам є учасником;
- •§ 21. Сумніви щодо неупередженості. (1) Якщо існує причина, яка дає змогу обгрунтувати недовіру щодо неупередженого виконання службових
- •§ 23. Офіційна мова. (1) Офіційною мовою є німецька.
- •§ 26. Засоби доказування. (1) Орган використовує засоби доказування, які він згідно зі службовим обов'язком вважає необхідними для дослідження обставин справи. Зокрема він може:
- •§ 31. Строки і засідання. (1) На обчислення строків та призначення засідань відповідно поширюються § 187—193 Цивільного кодексу, якщо в абзацах 2—5 не встановлено іншого.
- •§ 37. Визначеність і форма адміністративного акта. (1) За змістом адміністративний акт має бути достатньо визначеним.
- •§ 45. Виправлення процедурних та формальних помилок. (1) Порушення норм щодо процедури та форми, які не призводять, згідно з § 44, до нікчемності адміністративного акта, не беруться до уваги, якщо:
- •§ 51. Відновлення процедури. (1) За заявою зачепленої особи орган влади повинен прийняти рішення стосовно відкликання або внесення змін до адміністративного акта, який не підлягає оскарженню, якщо:
- •§ 53. Переривання перебігу строків давності адміністративним актом. (1)
- •§ 62 Додаткове застосування положень. Якщо в § 54—61 не визначається інше, то застосовуються всі інші положення цього Закону. Додатково відповідно застосовуються положення Цивільного кодексу.
- •§ 63. Застосування положень про формальну адміністративну процедуру.
- •§ 64. Форма заяви. Якщо формальна адміністративна процедура передбачає подання заяви, то вона повинна подаватися у письмовій формі або заноситись до протоколу в самому органі.
- •§ 66. Обов'язкове заслуховування учасників. (1) у формальній адміністративній процедурі можливість для виступу повинна надаватись учасникам до прийняття рішення.
- •§ 69. Рішення. (1) Орган виносить рішення після оцінювання всього результату проведення процедури.
- •§ 71А. Застосування. Якщо адміністративна процедура має на меті надання дозволу (дозвільна процедура), що слугує втіленню планів у рамках економічної діяльності заявника, застосовуються § 71ь—71е.
- •§ 71 Є. Конференція з заявником. На вимогу заявника орган влади повинен організувати нараду з усіма органами, які беруть участь у процедурі, та заявником.
- •§ 76. Зміни плану до завершення проекту. (1) Якщо до завершення проекту в затверджений план вносяться зміни, то необхідне проведення нової процедури затвердження плану.
- •1991 Року189
- •1. Розділ: Органи
- •§ 1. Предметна і територіальна компетенція органів визначається приписами щодо сфери їхньої діяльності та адміністративними приписами.
- •§ 3. Якщо зазначені в § 1 приписи не окреслюють територіальну компетенцію, то вона визначається:
- •§ 5. (1) Спори про компетенцію між органами вирішує спільний вищий орган, який може мати предметну компетенцію.
- •§ 7. (1) Адміністративні органи повинні утримуватися від виконання своїх обов'язків та призначати заступника:
- •2. Розділ: Учасники та їх представники
- •§ 9. У разі виникнення питання про особисту право— та дієздатність учасників орган, якщо адміністративними приписами не передбачено іншого, робить висновок згідно з приписами цивільного права.
- •§ 12. Приписи цього федерального закону щодо учасників поширюються на їхніх законних представників і уповноважених.
- •§ 19. (1) Орган має право викликати осіб, місце проживання (місцезнаходження) яких належить до сфери його діяльності й присутність яких
- •4. Розділ: Вручення
- •5. Розділ: Строки
- •6. Розділ: Покарання за порушення порядку та
- •II. Частина: Попереднє розслідування 1. Розділ: Мета і хід попереднього розслідування
- •§ 44. (1) Про кожне усне слухання складається протокол слухання відповідно до § 14 і 15.
- •§ 44А. (1) Якщо в адміністративній справі або в об'єднаних адміністративних справах братимуть участь більше ніж 100 осіб, то орган може повідомити про заяву або заяви через едикт.
- •§ 49. (1) Свідок може відмовитися від надання пояснень:
- •§ 51D. § 51а—51с стосуються також учасників.
- •§ 52. (1) Якщо необхідне вивчення доказу експертом, то повинні залучатися службові експерти (офіційні експерти), придані органу або наявні в його розпорядженні.
- •§ 53. (1) До офіційних експертів застосовується § 7. Інші експерти підлягають відводу, коли наявна одна з причин пунктів 1—3, 5 абзацу 1 § 7; крім
- •III. Частина: Рішення190
- •§ 58. (1) Кожне рішення має чітко означуватись як таке і містити текст рішення та роз'яснення способів оскарження.
- •§ 60. В обгрунтуванні мають чітко і оглядово викладатися результати попереднього розслідування, визначальні для оцінки доказів міркування, і оцінка правового питання, що на них спирається.
- •§ 61А. У рішеннях, які приймаються в останній інстанції, має бути зазначено:
- •§ 62. (1) Якщо в адміністративних приписах не визначається інше, то рішення можуть видаватися як у письмовій, так і в усній формі.
- •IV. Частина: Правовий захист 1. Розділ: Апеляція
- •§ 64. (1) Вчасно подані апеляції мають дію відстрочення.
- •§ 66. (1) Необхідні доповнення попереднього розслідування апеляційний орган має доручити підпорядкованому органу першої інстанції або провести їх сам.
- •§ 67. Частина III застосовується також до рішень апеляційного органу, але рішення обґрунтовується і тоді, коли заява на апеляцію задовольняється.
- •2. Розділ: Особливі положення для процедури в незалежних адміністративних сенатах
- •§ 67D. (1) Незалежний адміністративний сенат повинен провести за заявою або, якщо він вважає це за доцільне, в рамках виконання службових обов'язків відкрите усне слухання.
- •3. Розділ: Інші зміни рішень Зміна і скасування в порядку виконання службових обов'язків
- •§ 69. (1) Заява сторони про відновлення закінченої прийняттям рішення процедури має бути задоволена, коли оскарження рішення не допускається або вже недопустиме і:
- •§ 72. (1) Через дозвіл на відновлення процедура повертається до стану, в якому вона перебувала до моменту порушення.
- •4. Розділ: Обов'язок прийняття рішення
- •V. Частина: Витрати Витрати учасників
- •§ 74. (1) Кожен учасник має сам нести свої витрати, що виникатимуть під час адміністративної процедури.
- •§ 75. (1) Якщо з § 76—78 не випливає іншого, витрати на діяльність органів в адміністративній процедурі повинні нестися в порядку виконання службових обов'язків.
- •§ 76. (1) Якщо в ході офіційної дії в органу виникають готівкові витрати, то їх має нести, якщо за адміністративними приписами вони не покри-
- •§ 76А. Належні свідкам виплати покриває той носій права, від імені якого у справі діяв незалежний адміністративний сенат. Це стосується також і належних учасникам виплат.
- •§ 77. (1) Для офіційних дій поза межами органу можуть стягуватися комісійні збори. Стосовно обов'язку цих виплат відповідним чином має застосовуватися § 76.
- •§ 78А. Визначення виплат для експертів, а також надання правових роз'яснень і виготовлення копій актів звільняються від федеральних адміністративних зборів.
- •§ 79. Виплати, передбачені в § 76—78, мають стягуватися таким чином, щоб через це не виникало небезпеки для необхідного утримання учасника і осіб, про яких він має піклуватися за законом.
- •§ 79А. (1) Сторона, що виграє у процедурі за § 67с, має право на компенсацію своїх витрат стороною, що програла.
- •VI. Частина: Прикінцеві положення Посилання
- •§ 80. Якщо в цьому федеральному законі є посилання на інші федеральні закони, вони застосовуються у відповідній чинній редакції.
- •Глава 1.1. Визначення і сфера застосування Стаття 1:1
- •Глава 1.2. Виконання обов'язкових рішень органів Європейських Співтовариств Стаття 1:7
- •Глава 4.1. Адміністративні рішення Підрозділ 4.1.1. Заява Стаття 4:1
- •Глава 4:2. Субсидії196 Глава 4:3. Інструкції
- •Глава 10.1 Мандат і делегування
- •Глава 10.2 Нагляд за адміністративними органами
- •§ 2. Приписи Кодексу адміністративного провадження не застосовуються також до провадження у справах:
- •§ 4. До провадження у справах, зазначених в § 1, 2 і пункті 2 § з, застосовуються, проте, приписи частини VIII.
- •§ 5. Рада Міністрів прийняттям розпорядження може поширити дію приписів Кодексу адміністративного провадження повністю або частково на провадження у справах, зазначених у § 2.
- •§ 2. Коли в приписах Кодексу адміністративного провадження йдеться про:
- •§ 3. Орган публічної адміністрації зобов'язаний зазначати в матеріалах справи про причини відходу від принципу, зазначеного в § 1.
- •§ 2. Спори про компетенцію між органами територіального самоврядування і місцевими органами урядової адміністрації розглядає адміністративний суд203.
- •§ 3. З пропозицією про розгляд спору адміністративним судом може звертатися:
- •§ 3. Якщо внаслідок усунення від провадження працівників органу публічної адміністрації цей орган став нездатним до вирішення справи, застосовується, відповідно, § 2.
- •§ 2. Якщо внаслідок виключення членів колегіального органу цей орган став нездатний до прийняття рішення через відсутність потрібного кворуму, відповідним чином застосовуються приписи § 2 ст. 26.
- •§ 2. У випадках, про які йдеться в § 1, вважається, що документ був вручений у день відмови його прийняття адресатом.
- •§ 2. Орган зобов'язаний докласти зусиль, щоб задоволення виклику не було обтяжливим.
- •§ 2. Обов'язок особистої явки стосується також викликаного, який мешкає чи перебуває в сусідній гміні або місті.
- •§ 2. Окреме подання, складене згідно з повідомленням, про яке йдеться у § 1, протягом чотирнадцяти днів від дати вручення повідомлення, вважається складеним у день внесення першого подання.
- •§ 2. Зокрема складається протокол про:
- •§ 2. У протоколах опитування особи, яка давала показання іноземною мовою, треба подати у перекладі польською мовою зміст цього показання,
- •§ 3. Накладення штрафу не виключає можливості застосування до свідка, що заперечує, засобів примусу, передбачених спеціальними приписами.
- •§ 2. Орган повинен провадити розгляд, коли виникає потреба узгодження інтересів сторін, а також коли це потрібно для з'ясування справи за участі свідків або експертів чи шляхом огляду.
- •§ 2. Коли відступають причини, що є підставою для зупинення провадження, орган публічної адміністрації відновлює провадження за приналежністю або за вимогою сторони.
- •§ 2. Якщо протягом трьох років від дати зупинення провадження жодна зі сторін не звернеться для відновлення провадження, вимога відновлення провадження вважається вичерпаною.
- •§ 2. Режим невідкладного виконання може бути наданий рішенню також після його видання. У цьому випадку орган видає постанову, на яку сторона може подати скаргу.
- •§ 2. У випадках, зазначених у § 1, для сторони перебіг строку для внесення апеляції, позову або скарги починається від дня вручення їй відповіді.
- •§ 2. Орган, який видав рішення, роз'яснює шляхом постанови на вимогу органу виконання або сторони сумніви щодо змісту рішення.
- •§ 3. На постанову щодо виправлення або роз'яснення може подаватися скарга.
- •§ 2. Постанова повинна містити фактичне і правове обґрунтування, якщо на неї може подаватися оскарження або скарга в адміністративний суд, а також коли вона була видана внаслідок оскарження постанови.
- •§ 2. У випадках, зазначених в § 2 ст. 14, постанови можуть оголошуватися сторонам усно.
- •§ 3. Постанова, яка може бути оскаржена в адміністративному суді, вручається стороні разом з роз'ясненням про можливість внесення скарги, а також фактичним і правовим обгрунтуванням.
- •§ 2. Оскарження вноситься в семиденний строк від дня вручення стороні постанови, а коли постанова була оголошена усно — від дня її оголошення стороні.
- •§ 2. На постанову в справі затримання виконання рішення може бути подано скаргу, крім випадку видання постанови міністром або самоврядною апеляційною колегією.
- •§ 2. У випадках, зазначених у § 1, компетентний орган видає рішення щодо скасування або зміни попереднього рішення.
- •§ 3. У справах, які належать до завдань одиниць територіального самоврядування, компетентними щодо зміни або скасування рішень, зазначених в § 1 та ст. 155, є органи цих одиниць.
- •§ 2. Особи, зазначені в § 1, мають право давати пояснення і вносити пропозиції.
- •§ 3. Відсутність будь-якої з осіб, зазначених у § 1, не перешкоджає судовому розгляду.
- •§ 3. Довідка повинна бути видана без зайвого зволікання і не пізніше, ніж у семиденний строк.
- •§ 2. Орган публічної адміністрації, перш ніж видати довідку, може провести розслідування у необхідному обсязі.
- •§ 3. Про передачу скарги одночасно повідомляють також скаржника.
- •§ 2. У випадках, зазначених у § 1, вимога буде задоволена, якщо виникають обставини, передбачені кодексом для поновлення провадження, визнання рішення недійсним або його скасування чи зміни.
- •§ 2. Пропозиції, які стосуються завдань громадських організацій, подаються до органів цих організацій.
- •§ 2. Про спосіб вирішення пропозиції одночасно повідомляється і особа, що внесла пропозиції.
- •§ 2. Особа, що внесла пропозицію, має право подати скаргу у випадку невирішення пропозиції протягом строку, визначеного у ст. 244 або вказаного у повідомленні (ст. 245).
- •§ 2. В обґрунтованих випадках орган публічної адміністрації може вимагати від сторони внесення авансу у визначених межах для покриття витрат на провадження.
- •§ 2. Орган публічної адміністрації може включити до витрат на провадження також інші витрати, безпосередньо пов'язані з вирішенням справи.
- •§ 2. Постанова щодо витрат на провадження може бути оскаржена особою, яка зобов'язана їх понести.
- •Глава 2. Здійснення адміністративного провадження
- •Глава 3. Відкрита процедура
- •Глава 5. Провадження за запереченням Розділ 1. Загальні положення
- •Глава 6. Постанова
- •Глава 7. Публічно-правовий договір
- •Глава 8. Заходи
- •§ 500. Адміністративна практика. Загальні положення
- •§ 501. Рекламна діяльність; обмеження
- •§ 502. Адміністративна практика; службовці запасу та Національної гвардії
- •§ 503. Гонорар та грошова винагорода свідкам
- •§ 504. Гонорари та витрати сторін
- •§ 551. Визначення
- •§ 552 Публічна інформація; правила, висновки, накази, документи та провадження у справі
- •§ 552А. Документи, складені на фізичних осіб
- •§ 552Ь. Відкриті засідання
- •§ 553. Творення правил
- •§ 554. Вирішення справи237
- •§ 555. Додаткові питання
- •§ 556. Слухання; головуючі на засіданнях; повноваження та обов'язки; тягар доказування; докази; документи як основа прийняття рішень
- •§ 557. Попередні рішення; остаточний характер; перегляд справи агентством; представлення сторін; зміст рішень; документ
- •§ 558. Застосування санкцій; рішення щодо заявок на видачу ліцензій; відміна, відкликання або припинення дії ліцензій
- •§ 559. Вплив на інші закони; вплив на наступний законодавчий акт
- •§ 571. Визначення
- •§ 572. Загальні повноваження
- •§ 573. Нейтральні сторони
- •§ 574. Конфіденційність
- •§ 575. Допустимість арбітражу
- •§ 576. Виконання арбітражних угод
- •§ 578. Повноваження арбітра
- •§ 579. Арбітражне провадження
- •§ 580. Арбітражні рішення
- •§ 581. Судовий перегляд
- •§ 582. Збирання інформації (вилучено)
- •§ 583. Допоміжні послуги
- •§ 584. Схвалення фінансових асигнувань
- •§ 702. Право перегляду
- •§ 703. Форма та місце здійснення провадження у справі
- •§ 704. Заходи, які можуть бути переглянуті у судовому порядку
- •§ 705. Засоби судового захисту на період судового перегляду
- •§ 706. Межі перегляду
- •§ 1305. Судді адміністративного права
- •§ 3105. Призначення суддів адміністративного права
- •§ 3344. Особливості; судді адміністративного права
- •§ 3502. Наказ про збереження
- •§ 5335. Періодичні поступові підвищення
- •§ 5372. Судді адміністративного права
- •§ 7521. Заходи проти суддів адміністративного права
- •§ 7532. Звільнення або відсторонення від служби
§ 2. Окреме подання, складене згідно з повідомленням, про яке йдеться у § 1, протягом чотирнадцяти днів від дати вручення повідомлення, вважається складеним у день внесення першого подання.
§ 3. Якщо подання внесено до некомпетентного органу, а компетентний орган не можна встановити на підставі відомостей подання, або коли з подання випливає, що компетентним у справі є суд, орган, до якого внесено подання, повертає подання тому, хто його вносить, з відповідними роз'ясненнями.
Розділ 2. Протоколи і позначки
Ст. 67. § 1. Орган публічної адміністрації складає стислий протокол про кожну дію провадження, яка має суттєве значення для вирішення справи, якщо дія не була закріплена письмово в інший спосіб.
§ 2. Зокрема складається протокол про:
1) прийняття внесеного усно подання;
2) опитування сторін, свідка і експерта;
3) огляд і експертизи, виконані за участі представника органу публічної адміністрації;
4) розгляд;
5) усне оголошення рішення і постанови.
Ст. 68. § 1. Протокол оформлюється так, щоб з нього випливало, хто, коли, де і які дії виконав, хто і в якій ролі при тому був присутній, що і яким чином внаслідок цих дій встановлено і які зауваження зробили присутні особи.
§ 2. Протокол зачитується всім присутнім особам, що беруть участь в офіційній дії, які потім повинні підписати протокол. Про відмову або відсутність підпису будь-якої особи треба зазначити в протоколі.
Ст. 69. § 1. Протокол опитування повинен бути зачитаний і представлений для підпису особі, шо дає показання, негайно після дачі показань.
§ 2. У протоколах опитування особи, яка давала показання іноземною мовою, треба подати у перекладі польською мовою зміст цього показання,
MS§ 3. Якщо подання внесено до некомпетентного органу, а компетентний орган не можна встановити на підставі відомостей подання, або коли з подання випливає, шо компетентним у справі є загальний суд, орган, до якого внесено подання, повертає подання тому, хто його вносить. Повернення подання оформлюється постановою, яка може бути оскаржена. § 4.0рган не може повернути подання на тій підставі, що компетентним у справі є загальний суд, якщо в цій справі суд визнав себе некомпетентним».
21—4-164
321
>>>322>>>
а також зазначити особу і адресу перекладача, який виконав переклад; цей перекладач повинен підписати протокол опитування.
Ст. 70. Орган публічної адміністрації може дозволити долучити до протоколу письмове показання, підписане тим хто його дає показання, а також інші документи, що мають значення для справи.
Ст. 71. Закреслення і виправлення повинні робитися в протоколі так, щоб закреслені й виправлені вислови можна було прочитати. Закреслення і виправлення повинні бути затверджені в протоколі перед його підписанням.
Ст. 72. Дії органу публічної адміністрації, про які не складається протокол і які мають значення для справи або перебігу провадження, закріплюються в матеріалах справи у формі зауваження, підписаного працівником, який виконав цю дію.
Розділ 3. Доступність матеріалів
Ст. 73. § 1. На кожній стадії провадження орган публічної адміністрації зобов'язаний надати стороні можливість переглянути матеріали справи, а також можливість робити з них нотатки і копії.
§ 2. Сторона може вимагати завірення зроблених нею нотаток і копій з матеріалів справи або видачі їй завірених копій з матеріалів справи, якщо це обумовлено важливим інтересом сторони.
Ст. 74. § 1. Припис ст. 73 не стосується матеріалів справи, охоплених охороною державної таємниці, а також інших матеріалів, які орган публічної адміністрації вилучає з огляду на важливий інтерес держави.
§ 2. Відмова в наданні стороні можливості ознайомлюватись з матеріалами справи, робити з них нотатки і копії, в завіренні таких копій або видачі завірених копій оформлюється постановою, яка може бути оскаржена.
Розділ 4. Докази
Ст. 75. § 1. Як доказ слід розглядати все, що може слугувати з'ясуванню справи і не суперечить праву. Зокрема, доказами можуть бути документи, показання свідків, думки експертів, а також огляди.
§ 2. Якщо припис права не вимагає офіційного підтвердження визначених фактів або юридичного стану через засвідчення компетентним органом адміністрації, орган публічної адміністрації бере від сторони на її пропозицію свідчення, складені з попередженням про відповідальність за фальшиві показання. Припис § 3 ст. 83 застосовується відповідним чином.
322
>>>323>>>
Ст. 76. § 1. Офіційні документи, оформлені у визначеній формі призначеними для цього державними органами у сфері їхньої діяльності, є доказом того, що в них офіційно стверджується.
§ 2. Припис § 1 стосується офіційних документів, оформлених відповідним чином органами організаційних одиниць або суб'єктів, у сфері доручених їм на підставі закону або за домовленістю справ, перелічених у пунктах 1 і 4 ст. 1.
§ 3. Приписи § 1 і 2 не виключають можливості наведення доказів проти змісту документів, зазначених у тих приписах.
Ст. 77. § 1. Орган публічної адміністрації зобов'язаний ретельно зібрати і розглянути весь доказовий матеріал.
§ 2. Орган може на кожній стадії провадження змінювати, доповнювати або скасувати свою постанову, що стосується надання доказу.
§ 3. Орган, що здійснює провадження, на звернення компетентного для розв'язання справи органу (ст. 52), може за приналежністю або на пропозицію сторони заслухати також нових свідків і експертів про обставини, що є предметом цього провадження.
§ 4. Загальновідомі факти, а також факти, відомі органові за приналежністю, не потребують доведення. Факти, відомі органові за приналежністю, треба повідомити стороні.
Ст. 78. § 1. Вимогу сторони, що стосується надання доказу, належить розглянути, якщо предметом доказу є обставина, що має значення для справи.
§ 2. Орган публічної адміністрації може не зважити на вимогу (§1), яку не було оголошено у ході дослідження доказів або під час розгляду, якщо ця вимога стосується обставин, уже підтверджених іншими доказами, хіба що вони мають значення для справи.
Ст. 79. § 1. Стороні має бути повідомлено про місце і строк отримання доказу від свідків, експертів або в результаті огляду принаймні за сім днів до строку.
§ 2. Сторона має право брати участь у дослідженні доказів, може ставити питання свідкам, експертам і сторонам, а також давати роз'яснення.
Ст. 80. Орган публічної адміністрації оцінює на підставі сукупності доказового матеріалу, чи було доведено цю обставину.
Ст. 81. Обставина може бути визнана доведеною, якщо сторона мала можливість висловитися щодо наведених доказів, якщо не йдеться про обставини, перелічені в § 2 ст. 10.
Ст. 82. Свідками не можуть бути:
1) особи, неспроможні до спостереження або повідомлення своїх спостережень;
2,. 323
>>>324>>>
2) особи, зобов'язані до збереження державної й службової таємниці щодо обставин, які охоплені таємницею, якщо вони не були в порядку, визначеному обов'язковими приписами, звільнені від обов'язку зберігання цієї таємниці;
3) духовні особи стосовно фактів, які охоплюються таємницею сповіді.
Ст. 83. § 1. Ніхто не має права відмовитися від показань як свідок за винятком дружини сторони, родичів сторони першого ступеня та інших осіб, які перебувають зі стороною в стосунках виховання, опіки або піклування. Право відмови від показань триває також після закінчення шлюбу, опіки або піклування.
§ 2. Свідок може відмовитися од відповідей на запитання, якщо відповідь могла б спричинити для нього або його близьких, зазначених в § 1, карну відповідальність, ганьбу або безпосередню майнову шкоду чи призвести до порушення обов'язку збереження професійної таємниці, яка охороняється законом.
§ 3. Перед взяттям показань орган публічної адміністрації попереджує свідка про право відмови від показань і відповідей на запитання, а також про відповідальність за фальшиві свідчення.
Ст. 84. § 1. Якщо у справі вимагаються спеціальні відомості, орган публічної адміністрації може звернутися до експерта або експертів за консультацією.
§ 2. Експерт підлягає виключенню на засадах і в порядку, визначеному в ст. 24. Крім того, до експертів застосовуються приписи, що стосуються опитування свідків.
Ст. 85. § 1. Орган публічної адміністрації може у разі потреби здійснювати огляд.
§ 2. Якщо предмет огляду знаходиться у третіх осіб, ці особи зобов'язані на звернення органу пред'явити предмет огляду.
Ст. 86. Якщо після вичерпання засобів доказування або з причини їх недостатності залишаються нез'ясованими факти, істотні для розв'язання справи, орган публічної адміністрації для їх з'ясування може опитати сторону. До опитування сторони застосовуються приписи, що стосуються свідків, за винятком приписів про засоби примусу.
Ст. 87. Колегіальний орган, компетентний до видання рішення у справі, може доручити здійснення доказового провадження або його частини одному зі своїх членів або працівників, якщо конкретні приписи цього не заперечують.
Ст. 88. § 1. Якщо хто-небудь, будучи зобов'язаним до особистої явки (ст. 51), всупереч правомірному виклику не з'явився без обґрунтованої
324
>>>325>>>
причини як свідок чи експерт або безпідставно відмовився від дачі показань, висловлювання думки, пред'явлення предмета огляду або участі в іншій офіційній дії органом провадження може бути накладено штраф до 50 злотих, а в разі повторної неявки на виклик — штраф до 200 злотих. На постанову про накладення штрафу може бути подано скаргу.
§ 2. Орган, який наклав грошовий штраф, може на пропозицію покараного, подану протягом семи днів від дати отримання повідомлення про покарання, визнати обгрунтованою відмову від показань, висловлювання думки або надання предмета огляду і звільнити від його грошового штрафу. На відмову у звільненні від штрафу може подаватися скарга.