III. Частина: Рішення190

Прийняття рішень

§ 56. До прийняття рішення, якщо не йдеться про виклик (§ 19) або рішення за § 57, має відбутися встановлення визначального стану справи за § § 37 і 39, якщо він не був зрозумілим заздалегідь.

§ 57. (1) Коли йдеться про призначення грошових виплат у розмірі, встановленому законом, статутом чи тарифом, або про заходи, зволікання з якими може створити небезпеку, орган має право прийняти рішення без попереднього розслідування.

(2) Проти рішення, виданого згідно з абзацом 1, протягом двох тижнів може бути подано протест до органу, що видав рішення. Протест, спрямований проти призначення грошової виплати, має дію відстрочення.

(3) Орган повинен протягом двох тижнів після отримання протесту розпочати попереднє розслідування, в іншому разі опротестоване рішення за законом втрачає чинність. На вимогу сторони втрата чинності підтверджується у письмовій формі.

Зміст і форма рішень

§ 58. (1) Кожне рішення має чітко означуватись як таке і містити текст рішення та роз'яснення способів оскарження.

(2) Рішення мають обґрунтовуватись, якщо позиція сторони врахована не повністю або дається відмова на заперечення і заяви учасників.

(3) В іншому до рішень застосовується також абзац 4 § 18.

§ 58а. В об'єднаних процедурах (абзац 2а § 39) орган повинен прийняти одне рішення щось всіх необхідних відповідно до адміністративних приписів погоджень та дозволів. Зміст рішення розподіляється згідно із застосованими адміністративними приписами на пункти рішення. Орган може окремо прийняти рішення стосовно окремих або кількох положень чи дозволів, якщо це вважається за доцільне.

§ 59. (1) Рішення має розв'язувати справу, що перебуває на розгляді, й всі заяви сторін, які стосуються основного питання, а також усі питання про витрати, що виникли, у якомога стислішій, чіткішій формі з наведенням застосованих положень закону, як правило, повністю. З прийняттям рішення щодо заяви, якою розпочато процедуру, заперечення вважаються розв'язаними разом з нею. Якщо предмет розгляду можна розподілити на кілька пунктів, то рішення, якщо це видається доцільним, приймається

¹⁹⁰ Прим.: в Австрії термін «Bescheid» є аналогічним за значенням німецькому «Verwaltungsakt» (адміністративний акт). Див.: Шлоер Б., Сойко І. Німецько-українсько-російський коментований словник з адміністративного права / Загальна редакція Б.Шлоера та Ю.Зайцева. — К.: Український центр правничих студій, 2003. — С. 290.

250

>>>251>>>

окремо щодо кожного із цих пунктів, якщо він є придатним для прийняття рішення.

(2) Якщо виноситься рішення про зобов'язання до виплати або відновлення певного стану, то в рішенні одночасно визначається відповідний строк для виплати або відновлення.

§ 60. В обгрунтуванні мають чітко і оглядово викладатися результати попереднього розслідування, визначальні для оцінки доказів міркування, і оцінка правового питання, що на них спирається.

§ 61. (1) В роз'ясненні способів оскарження має зазначатися, підлягає рішення подальшому оскарженню чи ні, якщо так, то протягом якого строку і до якого органу повинен подаватися засіб оскарження. Крім того, повинна вказуватися вимога закону про зазначення рішення, яке оскаржується, та про обґрунтування заяви про оскарження.

(2) Якщо у рішенні не міститься роз'яснення щодо способів оскарження або неправильно вказується, що оскарження не допускається, або не зазначається встановлений законом строк чи зазначається коротшим, то оскарження вважається внесеним своєчасно, якщо його подано протягом встановленого законом строку.

(3) Якщо у рішенні зазначається строк, довший, ніж установлений законом, то оскарження, внесене протягом зазначеного строку, вважається своєчасним.

(4) Якщо рішення не містить або містить неправильні дані про орган, до якого має вноситись скарга, то скарга вважається внесеною правильно й тоді, коли вона подана до органу, який оформив рішення, або до зазначеного органу.

(5) Якщо рішення не містить або містить неправильне зазначення щодо вимоги обґрунтованої заяви про скаргу, то це вважається порушенням форми (абзац 3 § 13).