§ 2. Оскарження вноситься в семиденний строк від дня вручення стороні постанови, а коли постанова була оголошена усно — від дня її оголошення стороні.

Ст. 142. Постанова, на яку не може бути подано оскарження, оскаржується стороною лише в апеляції на рішення.

Ст. 143. Внесення оскарження не припиняє виконання постанови, але орган публічної адміністрації, який видав постанову, може припинити її виконання, коли визнає це обґрунтованим.

Ст. 144. У справах, не врегульованих цим розділом, до оскаржень відповідним чином застосовуються приписи, що стосуються апеляцій.

Розділ 12. Відновлення провадження

Ст. 145. § 1. У справі, що завершилась остаточним рішенням, провадження відновлюється, якщо:

1) докази, на підставі яких встановлено суттєві для справи фактичні обставини, виявилися фальшивими;

2) рішення було видано внаслідок злочину;

3) рішення було видано працівником або органом публічної адміністрації, який підлягає виключенню згідно зі ст. 24, 25 і 27;

²⁰⁶ УВАГА! З 1 січня 2004 року §3 виключається. 334

>>>335>>>

4) сторона не з власної вини не брала участі в провадженні;

5) виявляються суттєві для справи нові фактичні обставини або нові докази, що існують у день видання рішення, не відомі органові, який видав рішення;

6) рішення було видане без отримання позиції іншого органу, як це вимагається законом;

7) вступне питання було розв'язане компетентним органом або судом відмінно від оцінки, прийнятої під час видання рішення (ст. 100 § 2);

8) рішення було видане на підставі іншого рішення чи вироку суду, яке потім було відхилене або змінене.

§ 2. З причин, визначених у пунктах 1 і 2 § 1, провадження може бути відновлене також до підтвердження фальшування доказу або скоєння злочину у вироку суду або рішенні іншого органу, якщо фальшування доказу або скоєння злочину є очевидним, а відновлення провадження необхідне для усунення небезпеки для життя або здоров'я людей чи запобігання шкоді для суспільного інтересу.

§ 3. З причин, визначених в пунктах 1 і 2 § 1, можна відновити провадження також у випадку, коли провадження в суді або іншому органі не може бути розпочате через закінчення часу або з інших причин, визначених у приписах права.

Ст. 145а. § 1. Можна вимагати відновлення провадження також у випадку, коли Конституційний трибунал винесе рішення про невідповідність нормативного акта, на підставі якого було видано рішення, Конституції, міжнародній угоді або закону.

§ 2. У випадку зазначеному у § 1, скарга про відновлення вноситься в строк до одного місяця від дня набуття чинності рішенням Конституційного трибуналу.

Ст. 146. § 1. Скасування рішення з причин, визначених у пунктах 1 і 2 § 1 ст. 145, не може відбутися, якщо від дня вручення або оголошення рішення минуло десять років, а з причин, визначених у пунктах 3—8 § 1 ст. 145, а також в ст. 145а, якщо від дня вручення або оголошення рішення минуло п'ять років.

§ 2. Рішення не відхиляється також у випадку, якщо внаслідок відновлення провадження могло б бути прийняте лише рішення, яке за своєю суттю відповідало б попередньому рішенню.

Ст. 147. Відновлення провадження здійснюється за приналежністю або на вимогу сторони. Відновлення провадження з причини, визначеної в ст. 145 § 1 пункт 4, а також у ст. 145а, настає лише на вимогу сторони.

Ст. 148. § 1. Подання про відновлення провадження вноситься до органу публічної адміністрації, який видав у справі рішення в першій інстанції, у строк до одного місяця від дня, у який сторона довідалася про обставину, що є підставою для відновлення провадження.

335

>>>336>>>

§ 2. Перебіг строку для складання подання про відновлення провадження з причини, визначеної в пункті 4 § 1 ст. 145, починається від дня, у який сторона довідалася про рішення.

Ст. 149. § 1. Відновлення провадження відбувається шляхом постанови.

§ 2. Постанова є підставою для здійснення компетентним органом провадження щодо причин відновлення, а також щодо розв'язання справи по суті.

§ 3. Відмова у відновленні провадження здійснюється шляхом прийняття відповідною рішення.

Ст. 150. § 1. Органом публічної адміністрації, компетентним у справах, зазначених у ст. 149, є орган, який видав у справі рішення в останній інстанції.

§ 2. Якщо причиною відновлення провадження є діяльність органу, зазначеного в § 1, питання про відновлення провадження вирішує орган вищого ступеня, який водночас визначає орган, компетентний для вирішення справ, зазначених у § 2 ст. 149.

§ 3. Припис § 2 не стосується випадків, коли рішення в останній інстанції видав міністр, а в справах, що належать до завдань одиниць територіального самоврядування — самоврядна апеляційна колегія.

Ст. 151. § 1. Орган публічної адміністрації, про який ідеться у ст. 150, після здійснення провадження, зазначеного в § 2 ст. 149, видає рішення, в якому:

1) відмовляє у скасуванні попереднього рішення в разі встановлення відсутності підстав для його відхилення на підставі § 1 ст. 145 або ст. 145а або

2) скасовує попереднє рішення, коли встановить наявність підстав для його відхилення згідно з § 1 ст. 145 або ст. 145а і видає нове рішення щодо вирішення справи по суті.

§ 2. У випадку, коли внаслідок відновлення провадження не можна відхилити рішення через обставини, зазначені в ст. 146, орган публічної адміністрації обмежується ствердженням про видання оскарженого рішення з порушенням права, а також зазначенням обставин, на підставі яких рішення не скасовано.

Ст. 152. § 1. Орган публічної адміністрації, компетентний в питанні відновлення провадження, затримує за приналежністю або на вимогу сторони виконання рішення, якщо обставини справи вказують на обгрунтованість відхилення рішення внаслідок відновлення провадження.