§ 61А. У рішеннях, які приймаються в останній інстанції, має бути зазначено:

1. про можливість скарги до Конституційної судової палати та, якщо справа не виключена відповідно до статті 133 Федерального конституційного закону, із повноважень Адміністративної судової палати, про можливість скарги до Адміністративної судової палати;

2. строки, яких треба дотримуватись при поданні таких скарг;

3. про необхідність підпису з боку адвоката;

4. про збір, який справляється за такі скарги.

§ 62. (1) Якщо в адміністративних приписах не визначається інше, то рішення можуть видаватися як у письмовій, так і в усній формі.

(2) Зміст і оголошення усного рішення засвідчується, коли відбувається оголошення усного слухання, у кінці протоколу слухання, а в інших випадках в окремому протоколі.

251

>>>252>>>

(3) Письмове оформлення усно оголошеного рішення має доставлятися тим, хто не був присутній при оголошенні, і тим сторонам, які вимагають оформлення не пізніше як через три дні після оголошення; сторона повинна повідомлятися про це право при оголошенні усного рішення.

(4) Неправильності в рішеннях, причиною яких є помилки в написанні та обчисленні, або такі, що до них прирівнюються, явний недогляд або суто очевидний дефект електронної обчислювальної техніки, можуть у будь-який час бути виправлені органом у порядку виконання службових обов'язків.

IV. Частина: Правовий захист 1. Розділ: Апеляція

§ 63. (1) Порядок проходження інстанцій і право на подання апеляції та інших засобів правової допомоги (протесту), за винятком особливих випадків, врегульованих цим Федеральним законом, регулюються адміністративними приписами.

(2) Окремі оскарження проти розпоряджень, що стосуються тільки процедури, не допускаються. Вони можуть оскаржуватися лише у зв'язку з рішенням, що розв'язує цю справу.

(3) В апеляції має зазначатися рішення, проти якого вона спрямована, і обґрунтована заява на апеляцію.

(4) Апеляція не допускається, коли сторона після доставления або оголошення їй рішення виразно відмовилась від апеляції.

(5) Апеляція має подаватися стороною протягом двох тижнів до органу, який видав рішення у першій інстанції. Перебіг строку починається для кожної сторони з доставления до неї письмового оформлення рішення, а у разі усного оголошення — з його моменту. Якщо апеляція подається у межах цього строку, це вважається вчасним поданням; апеляційний орган має негайно передати подану до нього апеляцію в орган першої інстанції.

§ 64. (1) Вчасно подані апеляції мають дію відстрочення.

(2) Орган може скасувати дію відстрочення, коли негайне виконання в інтересах сторони або суспільного блага через можливе виникнення небезпеки у випадку зволікання. Таке рішення по змозі має виноситися разом з рішенням про основну справу.

§ 64а. (1) Орган може прийняти рішення щодо апеляції впродовж двох місяців після її надходження до органу першої інстанції шляхом попереднього апеляційного рішення. Він може відхилити апеляцію після проведення необхідних доповнень процедури розслідування як недопустиму або запізнену, скасувати рішення або змінити в будь-якому напрямку.

(2) Кожна сторона може протягом двох тижнів після вручення попереднього апеляційного рішення внести до органу заяву про те, щоб апеляція була передана апеляційному органу для прийняття рішення (заява про передачу).

252

>>>253>>>

(3) 3 надходженням заяви про передачу попереднє апеляційне рішення втрачає чинність. Орган повинен роз'яснити сторонам втрату чинності попереднього апеляційного рішення. Запізнені або недопустимі заяви про передачу відхиляються.

§ 65. Якщо в апеляції подаються нові факти або докази, які видаються органу важливими, то він має негайно повідомити про це можливих противників апеляції і надати їм можливість у відповідний строк, що не перевищує двох тижнів, ознайомитися зі змістом апеляції та висловити свою думку щодо неї.