Розділ ХХІ Правовий режим земель

водного фонду

1. Поняття, склад та загальна характеристика земель водного фонду

Води являються найважливішим компонентом навколишC нього природного середовища, відновлювальним обмеженим і вразливим природним ресурсом. Вони використовуються і охоC роняються як основа життя і діяльності народів, що проживаC ють на території України, забезпечують економічне, соціальне, екологічне благополуччя населення, існування тваринного та рослинного світу.

До земель водного фонду належать землі, зайняті:

морями, річками, озерами, водосховищами, іншими воC доймами, болотами, а також островами;

прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

береговими смугами водних шляхів.

Землі в смугах відведення надаються органам водного госC подарства та іншим організаціям для спеціальних потреб і виC користовуються ними для лісопосадок, ремонту споруд, будівC ництва переправ, виробничих приміщень, складів тощо.

Зони охорони встановлюються навколо водойм, водних джерел і гідротехнічних споруд для виконання комплексу санC ітарних, протиерозійних заходів і створення захисних лісонаC саджень з метою збереження і поліпщення водних ресурсів.

Правовий режим земель водного фонду, а також водні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом УкраїC ни, Водним кодексом України та Законом України “Про охоC рону навколишнього природного середовища”.

568

Розділ XXI. Правовий режим земель водного фонду

Завданням земельного законодавства є регулювання земельC них відносин з метою створення умов для раціонального викоC ристання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання, збереження та відтворенC ня родючості грунтів земель водного фонду, поліпшення навкоC лишнього природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ і організацій на землю водного фонду.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження науково обгрунтоC ваного, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стаC ну водних об’єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Завданням законодавства про охорону навколишнього приC родного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного вплиC ву господарської та іншої діяльності на навколишнє середовиC ще, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальC них територій та природних об’єктів, пов’язаних з історикоC культурною спадщиною.

Водне законодавство взаємодіє з нормами міжнародного праC ва, з цивільним, санітарним, адміністративним, земельним і фінанC совим законодавством. Зокрема, відносини, пов’язані з викорисC танням води, вилученої із водних об’єктів, регламентуються не водним, а цивільним та іншими галузями законодавства.

2. Особливості користування водними об’єктами

Водний кодекс України передбачає загальне і спеціальне водокористування. Загальним водокористуванням вважається використання водних об’єктів без застосування споруд, техніC

569

Земельне право України

чних засобів і пристроїв. Спеціальне водокористування являє собою отримання ліцензії на водокористування.

Органи місцевого самоврядування установлюють міста, де заборонено забір води для господарськоCпобутового водопосC тачання, купання, плавання на малолітражних суднах.

Про цю заборону та інші подібні умови загального водокорисC тування населенню повідомляється через засоби масової інформації, спеціальними інформаційними знаками чи іншими засобами.

Якщо умови загального водокористування чи його забороC ни не оголошені, то загальне водокористування здійснюється вільно – відповідно до водного законодавства. У даному випадC ку повинні дотримуватися правила охорони життя людей на воді та інші умови, які встановлюються органами виконавчої влади.

Під час зрошення земель сільськогосподарського признаC чення водокористувачі зобов’язані здійснювати заходи щодо попередження підтоплення, заболочення, засолення та забрудC нення цих земель. Якість води, що використовується для зроC шення земель сільськогосподарського призначення, повинна відповідати встановленим нормативам.

Зрошення сільськогосподарських угідь стічними водами може бути дозволено державними органами охорони навкоC лишнього природного середовища за погодженням з державниC ми органами санітарного і ветеринарного нагляду.

Зрошення сільськогосподарських угідь та скидання дренажC них вод у водні об’єкти здійснюються на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається власнику зрошуC ваних угідь у встановленому Кодексом порядку.

Під час осушення земель сільськогосподарського признаC чення повинні здійснюватися заходи щодо запобігання деграC дації та вітровій ерозії цих земель, а також погіршення стану водних об’єктів.

Водний кодекс України регламентує також користування водами річок.

Залежно від водозбірної площі басейну річки поділяються на великі, середні та малі.

570

Розділ XXI. Правовий режим земель водного фонду

До великих належать річки, які розташовані у кількох геоC графічних зонах і мають площу водозбору понад 50 тис. квадC ратних кілометрів.

До середніх належать річки, які мають площу водозбору від 2 до 50 тис. квадратних кілометрів.

До малих належать річки з площею водозбору до 2 тис. квадC ратних кілометрів.

Зметою охорони водності малих річок забороняється:

змінювати рельєф басейну річки;

руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки;

випрямляти русла річок та поглибувати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків;

зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;

розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоC би хімізації;

проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочеC них ділянках та урочищах у верхів’ях річок;

надавати земельні ділянки у заплавах річок під будьC яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городC ництва;

здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливаC ти чи впливають на водність річки і якість води в ній.

Водокористувачі та землекористувачі, землі яких знаходятьC ся в басейні річок, забезпечують здійснення комплексних заC ходів щодо збереження водності річок та охорони їх від забрудC нення та засмічення.

До комплексу заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення належить:

створення прибережних захисних смуг;

створення спеціалізованих служб за доглядом річок, приC бережними захисними смугами, гідротехнічними споруC дами та підтриманню їх у належному стані;

571