Розділ XI. Контроль за виконанням і охороною земель. Вирішення земельних спорів

7. Моніторинг земель

Моніторинг земель здійснюється на підставі норм ЗемельC ного кодексу України та Положення про моніторинг земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. № 661.

Відповідно до Земельного кодексу України моніторинг зеC мель становить систему спостереження за станом земельного фонду, в тому числі земель, розташованих у зоні радіоактивноC го забруднення, з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінC ки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

Об’єктом моніторингу земель є весь земельний фонд незаC лежно від форм власності на землю.

Залежно від охоплення територій здійснюється такий монC іторинг земель:

глобальний – пов’язаний з міжнародними науковоCтехнC ічними програмами;

національний – охоплює всю територію України;

регіональний – на територіях, що характеризуються єдністю фізикоCгеографічних, екологічних та економічC них умов;

локальний – на територіях нижче регіонального рівня, до територій окремих земельних ділянок.

Моніторинг земель складається із систематичних спостереC жень за станом земель (зйомки, обстеження і вишукування), виявлення змін а також оцінки:

стану використання угідь, полів, ділянок;

процесів, пов’язаних із змінами родючості грунтів (розвиC ток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури грунту, заболочення і засолення), зростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестициC дами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токC сичними речовинами;

стану берегових ліній річок, морів, озер, заток, водосхоC вищ, лиманів, гідротехнічних споруд;

293

Земельне право України

процесів, пов’язаних з утворенням ярів, зсувів, сельовиC ми потоками, землетрусами, крайовими, кріогенними та іншими явищами;

стану земель населених пунктів, територій, зайнятих наC фтогазодобувними об’єктами, очисними спорудами, гноєC сховищами, складами пальноCмастильних матеріалів, добC рив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об’єктами.

Спостереження за станом земель залежно від терміну та періодичності їх проведення поділяються на:

базові (вихідні, що фіксують стан об’єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель);

періодичні (через рік і більше);

оперативні (фіксують поточні зміни).

Стан земельного фонду оцінюється шляхом аналізу ряду послідовних спостережень і порівнянь одержаних показників.

Інформаційне забезпечення моніторингу земель складаєтьC ся з даних, які мають необхідну повноту для об’єктивної оцінC ки ситуації, її моделювання та прогнозування.

Здійснення моніторингу земель забезпечує Держкомзем за участю інших соціально уповноважених органів виконавчої влади. Основою технічного забезпечення моніторингу є автоC матизована інформаційна система.

Зібрані шляхом моніторингу матеріали служать правовими підставами для прийняття необхідних рішень компетентними органами стосовно використання і охорони земель. Отже, оргаC ни, що ведуть моніторинг земель, самі не приймають рішень, які зобов’язують користувачів земель та інших природних ресурсів вчиняти ті чи інші дії щодо виявлення земельних правопоруC шень. Такі правозобов’язуючі рішення можуть приймати дерC жавні органи, що ведуть земельний кадастр, контроль за викоC ристанням земель, землеустрій.

Моніторинг, як захід щодо спостереження за станом зеC мель, підвищує ефективність діяльності органів державного

294

Розділ XI. Контроль за виконанням і охороною земель. Вирішення земельних спорів

управління земельними ресурсами. Одержані матеріали обC ’єктивно характеризують фізичні, хімічні, біологічні процеси у навколишньому природному середовищі, рівень забрудненC ня грунтів, водних об’єктів, наслідки його впливу на рослинC ний і тваринний світ. Це дає можливість органам державного управління висувати відповідні вимоги до землекористувачів щодо усунення правопорушень в галузі використання і охоC рони земель, а також притягнення до відповідальності осіб, винних у цих порушеннях.

Держкомзем України своїм наказом від 6 березня 1997 р. № 36 затвердив Основні заходи щодо створення системи моніторинC гу земель України (див. табл. 11.1).

Таблиця 11.1

Основні заходи щодо створення системи моніторингу земель України.

295

Земельне право України

296