Розділ ХХ Правовий режим земель лісового фонду

1. Поняття і види земель лісового фонду

Землі лісового фонду – це найбільша за площею категорія земель. Ці землі являються головним засобом виробництва в лісовому господарстві. Використання та охорона лісів знахоC дяться в прямій залежності від стану земель даної категорії. В свою чергу експлуатація лісових ресурсів створює безпосеC редній вплив на стан земель лісового фонду. Безперечно, біоC логічні зв’язки землі і лісів визначають суть правового поняття земель лісового фонду, яке являє собою самостійну правову категорію по відношенню до лісового фонду.

Відношення, пов’язані з використанням земель лісового фонду, є різновидністю земельних відносин, однак регулюютьC ся не лише земельним, а й лісовим законодавством.

Згідно з вимогами Земельного кодексу України землями лісового фонду визнаються землі, вкриті лісом, а також не вкриті лісом, але надані для потреб лісового господарства.

Ст. 4 Лісового кодексу України визначає, що всі ліси на території України становлять її лісовий фонд.

До лісового фонду не належать:

усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогоспоC дарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових

ділянках.

Землі лісового фонду поділяються на: а) лісові:

вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю;

не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісненC ню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі тощо), зайняті лісовими шляхами, просіками тощо;

548

Розділ XX. Правовий режим земель лісового фонду

б) нелісові:

зайняті спорудами, пов’язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продукC топроводами та підземними комунікаціями тощо;

зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаC торічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для поC треб лісового господарства);

зайняті болотами і водоймами в межах земельних діляC нок лісового фонду, наданих для потреб лісового госC подарства.

Ліси України за екологічним і господарським значенням поділяються на першу і другу групи.

До першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції.

Залежно від переваг виконуваних ними функцій ліси перC шої групи належать до таких категорій захисності:

водоохоронні (смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів, смуги лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб, а таC кож захисні лісові насадження на смугах відводу каналів);

захисні (ліси протиерозійні, приполонинні, захисні смуC ги лісів вздовж залізниць, автомобільних доріг міжнародC ного, державного та обласного значення, особливо цінні лісові масиви, державні захисні лісові смуги, байрачні ліси, степові переліски та інші ліси степових, лісостепоC вих, гірських районів, які мають важливе значення для захисту навколишнього природного середовища). До цієї категорії належать також полезахисні лісові смуги, захисні лісові насадження на смугах відводу залізниць, захисні лісові насадження на смугах відводу автомобільних доріг;

санітарноCгігієнічні та оздоровчі (ліси населених пунктів, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислоC вих підприємств, ліси першого і другого поясів зон саніC тарної охорони джерел водопостачання та ліси зон окC ругів санітарної охорони лікувальноCоздоровчих територій).

549

Земельне право України

До першої групи належать також ліси на територіях природC ноCзаповідного фонду (заповідники, національні природні парC ки, пам’ятки природи, заповідні урочища, регіональні ландC шафтні парки, ліси, що мають наукове або історичне значення (включаючи генетичні резервати), лісоплодові насадження і субальпійські деревні та чагарникові угрупування.

До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним маC ють експлуатаційне значення і для збереження захисних функцій, безперервності та невиснажливості використання яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.

Переведення лісових земель до нелісових для використанC ня у цілях, не пов’язаних з веденням лісового господарства, використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарC ства, культурноCоздоровчих, рекреаційних, спортивних і туриC стичних цілей та проведення науковоCдослідних робіт, проваC диться за рішенням органів, які надають ці землі у користування відповідно до земельного законодавства.

Переведення лісових земель до інших категорій провадитьC ся за згодою відповідних державних органів лісового господарC ства Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і СеC вастополя.

2.Правові форми користування землями лісового фонду

Користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим (ст.9 ЛК України).

У постійне користування земельні ділянки лісового фонC ду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємC ствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового госC подарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурноCоздоC ровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та

550

Розділ XX. Правовий режим земель лісового фонду

проведення науковоCдослідних робіт в порядку, передбачеC ному Лісовим кодексом України.

Упостійне користування для цієї ж мети окремі земельні ділянки лісового фонду площею до 5 га, якщо вони входять до складу угідь селянських (фермерських) господарств, можуть також надаватися громадянам із спеціальною підготовкою.

Право постійного користування земельними ділянками лісоC вого фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.

Утимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об’єднанC ням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним особам та громадянам для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарC ства, культурноCоздоровчих, рекреаційних, спортивних і туриC стичних цілей та проведення науковоCдослідних робіт.

Тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду може бути короткостроковим – до трьох років і довгосC троковим – від трьох до двадцяти п’яти років.

Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду оформляється договором, форма якого і поряC док реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до економічного, екологічного і соціального знаC чення лісового фонду, його місцерозташування і функцій лісоC вий фонд поділяється на три групи: першу, другу і третю. ОсC новна мета такого поділу полягає в тому, щоб визначити режим заготівлі деревини і забезпечити охорону найбільш цінних лісів, що мають важливе правоохоронне значення.

До першої групи відносяться ліси, основним призначенням яких є виконання водоохоронних, захисних, санітарноC гігієнічних,. оздоровчих та інших функцій, а також ліси особC ливо охоронних природних територій. До них входять:

заборонні смуги лісів по берегах річок, озер, водосховищ, інших водних об’єктів;

551

Земельне право України

заборонні смуги лісів, які захищають нерестилища цінних промислових риб;

протиерозійні ліси;

захисні смуги лісів вздовж залізничних магістралей, автоC мобільних доріг державного та місцевого значення;

державні захисні лісові смуги.

До другої групи лісів відносяться ліси в регіонах з високою щільністю населення та розвинутою мережею наземних трансC портних шляхів; ліси, що виконують водоохоронні, захисні, санітарноCгігієнічні, оздоровчі та інші функції, що мають обмеC жене експлуатаційне значення; а також ліси в регіонах з недоC статніми лісовими ресурсами, для збереження яких вимагаєтьC ся обмеження режиму лісокористування.

До лісів третьої групи відносяться ліси багатолісових райC онів, що мають переважно експлуатаційне значення. Під час заготівлі деревини в цих лісах повинно забезпечуватись збереC ження їх екологічних функцій. Ліси третьої групи поділяються на основні і резервні.

Порядок використання земель лісового фонду, режим їх правової охорони залежить від того, до якої групи відносяться ліси, а також визначається нормами, що регулюють режим лісоC вої експлуатації. В лісовому фонді можуть здійснюватись такі види лісокористування:

заготівля деревини, живиці;

заготівля другорядних лісових ресурсів (пнів, кори, новоC річних ялинок);

побічне лісокористування (сінокосіння, випасання тваC рин, розміщення пасік, заготівля соків, збір дикорослих плодів, ягід, горіхів, грибів);

користування ділянками лісового фонду для потреб мисC ливського господарства;

користування ділянками лісового фонду для науковоCдосC лідних цілей;

користування ділянками лісового фонду для культурноC оздоровчих і спортивних цілей.

552