Розділ ХІХ Правовий режим земель особливо

охоронних територій

1. Поняття земель особливо охоронних територій

Земельний кодекс України до складу земель особливо охоC ронних територій відносить землі: природно–заповідного фонC ду; природоохоронного призначення; рекреаційного признаC чення; історикоCкультурного призначення. До земель цих територій відносяться земельні ділянки, які мають особливе природоохоронне, наукове, оздоровче, рекреаційне та історикоC культурне значення. Вони виділяються органами державної влади для спеціальних екологоCсоціальних цілей:

збереження і покращання стану навколишнього природC ного середовища;

охорони і поновлення природних ресурсів;

захисту природних лікувальних ресурсів, лікувальноCозC доровчих місцевостей і курортів, задоволення потреб наC селення в місцях масового відпочинку;

збереження природної і історикоCкультурної спадщини.

На землях природоохоронного, лікувальноCоздоровчого, рекреаційного та історикоCкультурного призначення законодавC ством встановлюється особливий порядок землекористування та господарювання: забороняється або обмежується діяльність, яка може викликати зниження чи знищення екологічної, лікуC вальноCоздоровчої, рекреаційної та історикоCкультурної цінності взятих під особливу охорону земель. Режим особливої охороC ни може встановлюватись на землях, вилучених і переданих спеціальним землекористувачам: природоохоронCним устаноC вам, організаціям охорони пам’ятників історії і культури, а таC

527

Земельне право України

кож на землях, не вилучених у інших власників, користувачів та орендаторів. Усі землекористувачі на взятих під охорону землях зобов’язані дотримувати установлений режим.

За своїм значенням землі природоохоронного, лікувальноC оздоровчого, рекреаційного та історикоCкультурного призначенC ня можуть мати державне, регіональне та місцеве значення.

Порядок віднесення, використання та охорони їх встановC люється для території державного значення Кабінетом Міністрів України за згодою з органами державної влади на підставі державних законів, для територій регіонального та місцевого значення органами державної влади і органами місцеC вого самоврядування – на підставі державних законів і нормаC тивноCправових актів органів місцевого самоврядування.

Основними правовими актами, що встановлюють порядок віднесення, використання та охорони земель природоохоронC ного, оздоровчого, рекреаційного та історикоCкультурного приC значення, є:

Земельний кодекс України;

Закон України “Про природноCзаповідний фонд УкC раїни”;

Указ Президента України від 12 липня 1995 р. “Про приC ватизацію та оренду земельних ділянок несільськогоспоC дарського призначення для здійснення підприємницької діяльності”;

Указ Президента України від 19 січня 1999 р. “Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення”;

Наказ Державного комітету України по земельних ресурC сах від 29 липня 1993 р. “Про тимчасове положення про порядок здійснення органами Державного комітету УкC раїни по земельних ресурсах державного контролю за використанням та охороною земель”.

528