Розділ XXI. Правовий режим земель водного фонду

5. Водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, смуги відведення

Для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попеC редження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Водоохоронна зона є природоохоронною територією госпоC дарської діяльності, що регулюється.

На території водоохоронних зон забороняється:

використання стійких та сильнодіючих пестицидів;

влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), а також у потічки.

Вокремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозC волено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженC ням з державними органами охорони навколишнього природC ного середовища, водного господарства та геології.

Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спецC іально розробленими проектами.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них затверджено ПоC становою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 р. №486.

Цей порядок встановлює єдиний правовий механізм визнаC чення розмірів і меж водоохоронних зон та ознаки їх правовоC го режиму.

Водоохоронні зони встановлюються для створення сприятC ливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм.

577

Земельне право України

До складу водоохоронних зон обов’язково входять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів,

атакож прилеглі балки та яри.

Умежі водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх виC користання відповідно до ст. 88–91 Водного кодексу України.

Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно – технічної документації.

Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водC ного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами охорони навколишнього природного середовища, земельних ресурсів, власниками землі, землекориC стувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

Межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням:

рельєфу місцевості, затоплення, підтоплення, інтенсивC ності берегоруйнування, конструкції інженерного захисC ту берега;

цільового призначення земель, що входять до складу воC доохоронної зони.

Враховуючи, що ліси мають значну водоохоронну функцію, межі водоохоронних зон у них не встановлюються.

Водоохоронна зона має внутрішню і зовнішню межі. ВнутC рішня межа збігається з мінімальним рівнем води у водному об’єкті. Зовнішня межа, як правило, прив’язується до наявних контурів сільськогосподарських угідь, шляхів, лісосмуг, меж заплав, надзаплавних терас, бровок схилів, балок та ярів і визC начається найбільш віддаленою від водного об’єкта лінією:

затоплення при максимальному повеневому (паводковоC му) рівні води, що повторюється один раз на десять років;

берегоруйнування, мандрування;

тимчасового та постійного підтоплення земель;

ерозійної активності;

берегових схилів і сильноеродованих земель.

Зовнішня межа водоохоронної зони на землях сільських населених пунктів, землях сільськогосподарського призначенC

578

Розділ XXI. Правовий режим земель водного фонду

ня, лісового фонду, на територіях водогосподарських, лісогосC подарських, рибогосподарських підприємств, а також на землях інших власників та користувачів визначається з урахуванням:

зони санітарної охорони джерел питного водопостачання;

розрахункової зони перероблення берегів;

лісових насаджень, що найбільшою мірою сприяють охоC роні вод, із зовнішньою межею не менш як 1000 метрів від урізу меженного рівня води;

усіх земель відводу на існуючих меліоративних системах, але не менш як 200 метрів від бровки каналів чи дамб.

Для гірських і передгірських річок зовнішня межа водоохоC ронної зони визначається з урахуванням геоморфологічних та гідрологічних умов, а також селевих та зсувних явищ.

На землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронC ної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

Водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як праC вило, збігається з прибережною захисною смугою і визначаєтьC ся шириною не менш як 2 кілометри від урізу води.

У водоохоронній зоні дотримується режим регульованої господарської діяльності. На території водоохоронної зони заC бороняється:

застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;

розміщення кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

скидання неочищених стічних вод з використанням баC лок, кар’єрів, струмків тощо.

Вокремих випадках у водоохоронній зоні може провадиC тись добування піску і гравію за межами земель водного фонC ду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням

зорганами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.

Видобування піску та гравію провадиться на підставі дозC волів, що видаються в установленому законом порядку.

579

Земельне право України

Виконання водоохоронних та інших заходів щодо впорядC кування водоохоронних зон, за винятком земель водного фонC ду, покладається на виконавчі комітети Рад, сільськогоспоC дарські, водогосподарські, рибогосподарські підприємства, а також на інших власників і землекористувачів.

З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забрудC нення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибеC режні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береC ги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків плоC щею менше 3 гектарів – 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари – 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Умежах існуючих населених пунктів прибережна захисC на смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів видіC ляється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією

зрежимом обмеженої господарської діяльності.

Уприбережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

розорювання земель (крім підготовки грунту для залуженC ня і заліснення), а також садівництво та городництво;

зберігання та застосування пестицидів і добрив;

влаштування літніх таборів для худоби;

580

Розділ XXI. Правовий режим земель водного фонду

будівництво будьCяких споруд (крім гідротехнічних, гідроC метричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

миття і обслуговування транспортних засобів і техніки;

влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотоC могильників, полів фільтрації тощо.

Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, моC жуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її реC жим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може викоC ристовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікуC вальноCоздоровчих закладів з обов’язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах забороняється:

застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;

влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;

влаштування вигребів для накопичення господарськоC побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу;

влаштування полів фільтрації та створення інших споруд приймання і знезараження рідких відходів.

Для потреб експлуатації та захисту від забруднення, поC шкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідроC технічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках встановлюються смуги відведення з особливим режиC мом користування.

Розміри смуг відведення та режим користування ними встаC новлюються за проектом, який розробляється і затверджується

581