Земельне право України
3. Організаційно-правові форми управління щодо використання та охорони земель
Залежно від повноважень, структури, мети і завдань, які реалізують державні органи в сфері організації ефективного використання природних ресурсів, можна відокремити такі форми управління: загальнодержавне, галузеве, спеціальне, внутC рігосподарське, міжгосподарське.
На рівні загальнодержавних заходів управління щодо земC леустрою здійснюються:
визначення основного цільового характеру земельних діляC нок, розроблення регіональних, комплексних програм раC ціонального використання та охорони земельних фондів;
планування та прогнозування – розробка державних, обласних, районних схем використання земель та їх охорони;
розроблення цільових програм меліорації, рекультивації, боротьби з водною і вітровою ерозією грунтів.
Галузеві і відомчі завдання землеустрою залежать від харакC теру виробництва, його особливостей, спеціалізації. До цих завC дань відносяться:
утворення та вдосконалення усіх форм землекористування;
організація господарств, що володіють землею на умовах права власності, а також оренди;
раціональна організація території акціонерних товаC риств, фермерських господарств з метою найбільш ефективного ведення сільськогосподарського виробC ництва в нових умовах;
розроблення заходів, що забезпечують охорону і покраC щання земель, підвищення родючості грунтів, оздоровленC ня екологічної обстановки, залучення в сільськогоспоC дарське виробництво нових земель, систематичне підвищення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тваринництва;
розроблення заходів, що забезпечують стійкі і оптимальні міжгосподарські економічні зв’язки.
198
Розділ X. Правові форми управління замельними ресурсами
Внутрігосподарське управління здійснюється в рамках конC кретних сільськогосподарських підприємств, в тому числі сеC лянських (фермерських) господарств. Воно полягає в раціональC ному розміщенні виробничих одиниць і господарських центрів, внутрішніх доріг; організації угідь та сівозмін; в улаштуванні території садів, виноградників, ягідників, кормових угідь.
Міжгосподарське управління дозволяє визначати цільове призначення земель, здійснювати міжгалузевий і внутрігалузеC вий розподіл земельних фондів з метою земельної реформи. З допомогою міжгосподарського управління утворюються нові і змінюються існуючі землеволодіння, розробляються заходи, які забезпечують оптимальні міжгосподарські економічні зв’язки.
Надання земель у власність, оренду та безстрокове спадкоєC мне володіння, утворення селянських (фермерських) госпоC дарств – всі ці заходи здійснюються завдяки впливу міжгоспоC дарського управління.
Загальнодержавне управління щодо використання земельC них ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, уряC дом Автономної Республіки Крим, місцевими органами державC ної виконавчої влади, місцевими органами самоврядування.
Спеціальне управління покладається на уповноважені органи:
Міністерство охорони навколишнього природного сереC довища та ядерної безпеки;
Державний комітет України по лісовому господарству;
Державний комітет України по геології і використанню надр;
Державний комітет України по земельних ресурсах;
Державний комітет України по водному господарству.
Галузеве управління забезпечує Міністерство аграрної полC ітики України (колишнє міністерство сільського господарства).
Внутрігосподарське управління щодо ефективного викориC стання земель та інших природних ресурсів здійснюють оргаC ни самоврядування – загальні збори членів колективного сільськогосподарського підприємства або збори уповноважеC них, правління цих підприємств; голів селянського (фермерсьC кого) господарства, органи управління акціонерних сільськогосC
199
Земельне право України
подарських товариств тощо, які здійснюють управлінські функції у сфері внутрігосподарського використання належних їм відповідно на праві колективної, приватної власності земель або на праві користування окремими земельними ділянками.
ФункціональноCправове забезпечення управління та охороC ни земель передбачає:
організацію та порядок здійснення землеустрою (розподіл і перерозподіл земель);
ведення контролю за використанням і охороною земель;
здійснення моніторингу земель;
ведення державного земельного кадастру;
вирішення земельних спорів.
4. Поняття і завдання землеустрою
Землеустрій – це сукупність соціальноCекономічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональC ної організації території держави, адміністративноCтериторіальC них утворень, господарських структур, що здійснюються під впливом формування суспільноCвиробничих відносин і розвитC ку продуктивних сил.
Як зазначено в Земельному кодексі України, мета землеусC трою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середоC вища та поліпшення природних ландшафтів.
Основні завдання землеустрою:
реалізація земельної політики держави шляхом науково обгрунтованого перерозподілу земель, формування раціC ональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;
інформаційне забезпечення правового, економічного, екоC логоCекономічного і містобудівного механізму регулюванC ня земельних відносин на всіх рівнях господарювання (національному, регіональному, локальному, господарсьC
200
Розділ X. Правові форми управління замельними ресурсами
кому) шляхом розроблення пропозицій щодо встановленC ня особливого режиму і умов використання земель, надаC них у власність чи користування, включаючи оренду;
розподіл земель з установленням на місцевості меж адмC іністративноCтериторіальних утворень, територій з особC ливим правовим режимом у місцях проживання і госпоC дарювання населення, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимаC ми, меж міст, селищ і сіл, меж земельних ділянок власC ників і користувачів землі (в тому числі орендарів) за єдиною державною системою з юридичним, екологоCекоC номічним і технічним оформленням;
здійснення заходів щодо прогнозування, програмування, організації раціонального використання та охорони всіх земель, незалежно від форми власності на всіх рівнях;
організації територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують екологоC економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення і раціональне функціC онування сільськогосподарського виробництва, впровадженC ня прогресивних форм організації управління землекорисC туванням, удосконалення складу і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосів і пасовищеоборотів;
розроблення системи заходів щодо збереження і поліпшенC ня природних ландшафтів, відновлення і підвищення роC дючості грунтів, рекультивації порушених земель і землюC ванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заC болочення, ущільнення, забруднення промисловими відхоC дами і хімічними речовинами та інших видів деградації, а також щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель і запобігання іншим негативним явищам;
організація земель територій населених пунктів зі ствоC ренням просторових, економічних, правових і екологічC них умов, що забезпечують оптимальні умови проживанC ня населення, ефективного функціонування виробничої
201
Земельне право України
і соціальної інфраструктури з урахуванням вимог містоC будівної та іншої документації;
організація територій несільськогосподарських підприємств, організацій і установ з метою створення умов ефективного землекористування та обмежень і обC тяжень у використанні земель;
розроблення системи заходів щодо оптимізації та викоC ристання земель військовоCпромислового комплексу в процесі здійснення конверсії.
Розгляд і затвердження землевпорядних проектів провоC диться у відповідному порядку. Прогнозні матеріали, технікоC економічні обгрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у порядку, встановлеC ному спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, розглядаються і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Проекти створення нових схем землеволодінь і землекористувань затC верджуються після погодження із заінтересованими власникаC ми землі і землекористувачами, а на меліоративних землях – із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань водного господарства.
Проекти відведення земельних ділянок у постійне користуC вання або надання в оренду із земель права державної чи коC мунальної власності затверджуються органами виконавчої влаC ди або органом місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки. Проекти передачі (продажу) зеC мельних ділянок із земель права державної чи комунальної власності у приватну власність затверджуються органами виC конавчої влади або органами місцевого самоврядування, які пеC редають ці земельні ділянки.
Документи щодо землеустрою територій сільськогоспоC дарських підприємств, установ і організацій, особистих селянсьC ких, фермерських господарств після погодження їх із сільськиC ми, селищними радами, а на меліоративних землях – із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань водного господарства та районними державними адміністраціC
202