Розділ ХVІІІ Правовий режим земель

промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення

1. Правовий режим земель промисловості

Згідно з вимогами Земельного кодексу України землями промисловості визнаються землі, надані для розміщення та екC сплуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споC руд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під’їзних шляхів, інженерних мереж, адміністC ративноCпобутових будівель, інших споруд.

Землі промисловості можуть перебувати у громадян та юриC дичних осіб у постійному або тимчасовому користуванні на умовах оренди, крім земель, що перебувають виключно у дерC жавній власності.

Земельні ділянки промислових підприємств призначені для розміщення цехів, внутрізаводських комунікацій, під’їзних шляхів, складських приміщень та інших необхідних будівель і споруд та для організації виробничої діяльності. Частина зеC мельної ділянки зайнята адміністративними і культурноCпобуC товими будівлями (заводоуправління, їдальня, медпункт). При цьому об’єктом права землекористування є саме підприємство. Воно відповідає за стан і використання землі.

Розмір ділянки даного підприємства визначається проектом його будівництва з врахуванням максимально економного виC користання землі.

Як правило, нові підприємства будуються в промислових районах (вузлах), де організуються загальні допоміжні виробC ництва, інженерні споруди, системи енергоC, водопостачання та інші комунікації. Тому проекти підприємств повинні бути поC в’язані з проектами планування промислових районів, схемаC

516

Розділ XVIII. Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв’язку

ми генеральних планів промислових вузлів, а при їх відсутності – з існуючими комунікаціями і спорудами. Виконання цих вимог сприяє охороні та раціональному використанню земель.

Крім того, в проект будівництва закладаються можливості дотримання протипожежних норм; раціональні рішення щодо охорони водоймищ, грунту і атмосферного повітря, відведення стічних вод; затрати на зняття і збереження родючого шару грунтів, на рекультивацію і компенсацію збитків, спричинених попереднім землекористувачам.

Ділянки для відвалів, відходів, шлаконакопичувачів налеC жить вибрати на землях, не придатних для сільського господарC ства, з дотриманням норм і правил безпеки.

Будівельні норми і правила встановлюють цілу низку забоC ронених заходів. Розміщення підприємств, будівель, споруд і комунікацій не допускається:

на площах залягання корисних копалин без погодження з органами державного гірничого нагляду;

в небезпечних зонах відвалів породи вугільних і сланцеC вих шахт чи збагачувальних фабрик;

в зонах активних селевих потоків і сніжних завалів, які можуть загрожувати забудові;

в зелених зонах міст і селищ міського типу;

на землях, зайнятих чи призначених для лісів, лісопарків;

на ділянках, забруднених органічними і радіоактивними відходами до закінчення строків, установлених органами санітарноCепідеміологічної служби;

на землях заповідників і їх охоронних зон;

в охоронних зонах пам’яток історії, археології, архітектуC ри, мистецтв, що охороняються державою.

Підприємства, що діють на тимчасово представлених зеC мельних ділянках, зобов’язані за свій рахунок привести їх в стан, придатний для використання за основним признаC ченням. Рекультивація ведеться в ході основної діяльності, а в разі неможливості цього – не пізніше одного р. після заC вершення робіт.

517

Земельне право України

Підприємства, діяльність яких порушує грунтовий покрив, зобов’язані знімати і зберігати родючий шар для рекультивації земель і підвищення родючості малопродуктивних угідь.

Навколо промислових підприємств залежно від характеру виробництва повинні створюватися санітарноCзахисні зони відповідно до норм, затверджених у встановленому порядку. В межах цих зон житлове будівництво забороняється.

Створення санітарноCзахисної зони не позбавляє власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, землі яких опинилися в межах цієї зони, права власності або користуванC ня ними з обмеженнями, встановленими для цих зон.

Захисні зони в межах міст, селищ міського типу повинні впорядковуватися і озеленюватися промисловими підприємC ствами відповідно до проектів планування і забудови цих наC селених пунктів.

2. Правовий режим земель транспорту

Правовий режим земель транспорту регламентується ЗакоC ном України “Про транспорт” та Земельним кодексом України.

Землями транспорту визнаються землі, надані в користуC вання або у власність підприємствам та організаціям залізничC ного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розC витку об’єктів транспорту.

Землі транспорту можуть перебувати у державній, комуC нальній або приватній власності.

Згідно з вимогами земельного законодавства землі трансC порту повинні використовуватися лише за прямим призначенC ням без заподіяння шкоди прилеглим територіям шляхом здійснення викидів в атмосферу шкідливих речовин автотранC спортом, нерегульованого концентрованого скидання талих і дощових вод, безпечного пропуску повеней, забруднення наC фтопродуктами та внаслідок дії інших негативних факторів.

518

Розділ XVIII. Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв’язку

У процесі проектування, будівництва та експлуатації залізC ничних і автомобільних шляхів забезпечується:

безпечне скидання на прилеглі території утворення узC довж доріг потоків талих і дощових вод;

безпечний пропуск повеней під мостовими переходами;

створення захисних насаджень уздовж автомобільних шляхів;

створення умов для безпечної міграції диких тварин.

Землі морського та річкового транспорту використовуютьC ся із забезпеченням охорони берегів від руйнування і прибеC режних смуг від забруднення.

Землі трубопровідного транспорту використовуються з доC держанням правил безпечного проведення робіт на прилеглих територіях і безпечного проїзду через них.

Під час проектування, крім дотримання загального принциC пу – розміщувати об’єкти на непридатних для сільського госC подарства землях або угіддях гіршої якості, – необхідно також вибирати оптимальні напрямки трас, щоб не створювати неC зручності сусіднім господарствам.

На територіях поселень об’єкти транспорту розміщуються лише за згодою відповідних місцевих адміністрацій.

На період будівництва, реконструкції чи ремонту своїх споC руд підприємства мають право отримувати земельні ділянки для тимчасового користування. Порядок їх повернення такий самий, як і для підприємств промисловості. Тимчасові ділянки можуть передаватись підприємствам, установам і організаціям для улаштування під’їзних шляхів, вантажноCрозвантажувальC них майданчиків, складів та інших об’єктів з обов’язковою комC пенсацією витрат на утримання і покращання таких ділянок.

Нормальна експлуатація, а також безпека об’єктів транспорC ту забезпечуються встановленням охоронних зон, розмір і реC жим яких залежить від виду транспорту і визначається відповC ідними нормами або проектноCтехнічною документацією. Землі цих зон залишаються у землекористувачів, але мають особлиC вий режим, про який їх зобов’язано письмово повідомити відповідне транспортне підприємство.

519

Земельне право України

Відповідальність за утримання в належному стані земель, наданих у користування підприємствам і організаціям транспорC ту, і використання їх за цільовим призначенням покладається на керівників (власників) цих підприємств, установ і організацій.

До земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і установам залізничного трансC порту відповідно до чинного законодавства України. До склаC ду цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштуC вання, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирсьC кого господарства, сигналізації та зв’язку, водопостачання, каC налізації, захисні і укріплюючі насадження, службові і культурC ноCпобутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Уздовж земель залізничного транспорту можуть встановлюC ватися охоронні зони. Вони включають: ділянки, необхідні для збереження міцності і стійкості споруд та пристроїв; ділянки, покриті лісом та іншою рослинністю, у разі порушення яких можуть утворюватись зсуви, спливи, рови, селеві потоки, рухомі піски, снігові лавини; смуги, що забезпечують необхідну відстань від об’єктів до населених пунктів, промислових підприємств і окремих будівель; смуги, що необхідні для встановлення вибуC ховонебезпечних зон в камінних та інших кар’єрах.

В зонах з особливими умовами землекористування забороC няються: будьCякі будівельні, монтажні, гірничі, кар’єрні роботи без письмового дозволу управління залізниці; вирубувати ліс і порушувати рослинний покрив способами, які можуть призвеC сти до виникнення зсувів, селевих потоків, ровів, рухомих пісків, снігових заносів; споруджувати лінії зв’язку, електромеC режі, а також трубопроводи без погодження з Міністерством шляхів сполучення України.

ПроектноCтехнічна документація встановлює розміри зеC мельних ділянок для: забезпечення смуги необхідної ширини у випадках, що вимагають індивідуального проектування зеC мельного полотна, бокових резервів, штучних протипожежних

520

Розділ XVIII. Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв’язку

споруд, переїздів, протиерозійних і снігозатримуючих лісопосаC док; розміщення станцій, локомотивних і вагонних депо, житC лових поселень тощо; захисних зон, а також зон перспективC ного розвитку; тимчасових потреб (на період будівництва).

До земель морського транспорту належать землі, надані в користування під:

морські порти з набережними, майданчиками, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об’єктами загальноC портового і комплексного обслуговування флоту;

гідротехнічні споруди і засоби навігаційної обстановки, судноремонтні заводи, майстерні, бази, склади, радіоценC три, службові та культурноCпобутові приміщення та інші споруди, що обслуговують морський транспорт.

До земель морського транспорту також належать території, насипані або намиті в акваторії за кошти портів.

Спорудження на підходах до портів (каналів) мостових, кабельних і повітряних переходів, водозабірних та інших об’єктів, а також спорудження радіосистем у зоні радіонавігацC ійних об’єктів погоджується з адміністрацією портів.

До земель річкового транспорту належать землі, надані в користування під:

порти, спеціалізовані причали, пристані і затоки з усіма технC ічними спорудами та устаткуванням, що обслуговують річкоC вий транспорт, пасажирські вокзали, павільйони і причали;

судноплавні канали, судноплавні, енергетичні та гідроC технічні споруди, службовоCтехнічні будівлі, берегоукріпC лювальні споруди і насадження;

спеціальні насадження для вирощування деревини, в тому числі ділової, вузли зв’язку, радіоцентри і радіостанції;

будівлі, берегові навігаційні знаки та інші споруди для обслуговування водних шляхів, судноремонтні заводи, ремонтноCексплуатаційні бази, майстерні, судноверфі, відстойноCремонтні пункти, склади, матеріальноCтехнічні бази, інженерні мережі, службові та культурноCпобутові приміщення, інші об’єкти, що забезпечують роботу річкоC вого транспорту.

521

Земельне право України

Для робіт, пов’язаних із судноплавством на внутрішніх водC них шляхах, поза населеними пунктами виділяється у встановC леному порядку берегова смуга. Землі берегової смуги не виC лучаються у землекористувачів і використовуються відповідно до чинного законодавства України.

До земель автомобільного транспорту належать землі, надані в користування під споруди і устаткування енергетичного, гаражC ного та паливноCроздавального господарства, автовокзали, автоC станції, лінійні виробничі споруди, службовоCтехнічні будівлі, станції технічного обслуговування, автозаправні станції, автотранC спортні, транспортноCексплуатаційні підприємства, авторемонтні заводи, бази, вантажні двори, майданчики контейнерні для переC чеплення, службові та культурноCпобутові приміщення й інші об’єкти, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

До земель дорожнього господарства належать землі, наC дані в користування під проїзну частину, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети, мости, тунелі, транспортні розв’язки, водопропускні споруди, підхідні стіни, смуги відведення і розташовані в їх межах інші дорожні споруди та обладнання.

До складу земель дорожнього господарства входять також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування авC томобільних доріг, а саме:

паралельні об’їзні дороги, паромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споC руди, вловлюючі з’їзди;

майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об’єкти служби дорожнього сервісу;

будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служC би з виробничими базами;

придорожні лісосмуги для захисту доріг і вирощування деревини, в тому числі ділової.

Землі, що знаходяться під автомобільними дорогами загальC ного користування та їх спорудами, надаються дорожнім органC ізаціям у користування відповідно до чинного законодавства.

522