Розділ VI
Право землекористування
1. Право постійного і тимчасового користування землею
Земельний кодекс України передбачає право постійного і тимчасового користування землею.
Право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування без встановлення строку зеC мельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності.
Право постійного користування земельними ділянками із земель права державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також державні сортоC випробувальні станції і сортодільниці, державні елітноCнаC сінницькі господарства.
Державні і комунальні сільськогосподарські підприємства, установи та організації одержують земельні ділянки у постійне користування для науковоCдослідних, навчальних цілей та організації товарного сільськогосподарського виробництва. У разі ліквідації державного чи комунального сільськогосподарсьC кого підприємства, установи, організації землі, які перебували
уїх постійному користуванні, повертаються власнику.
Уразі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ і організацій зеC мельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, усC танов та організацій, а також пенсіонерам з їх числа з визнаC ченням земельної частки (паю) кожного з них.
Прибудинкові земельні ділянки, на яких розташовані багаC токвартирні житлові будинки, що перебувають у державній або комунальній власності, є державною або комунальною власніC стю і передаються в постійне користування організаціям або будинковим кооперативам, які здійснюють управління цими
95
Земельне право України
будинками. У разі приватизації багатоквартирних житлових будинків і утворенні при цьому житлового товариства прибуC динкові земельні ділянки передаються безоплатно у власність або надаються в оренду цим товариствам на вибір. Порядок використання прибудинкових земельних ділянок, на яких розC ташовані багатоквартирні житлові будинки, визначається спецC іально уповноваженими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та з питань містобудування і архітектури.
Крім того, у постійне користування земельні ділянки надаC ються релігійним організаціям; установам для потреб оборони; спеціалізованим підприємствам для ведення лісового та водноC го господарства; організаціям відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів; установам оздоровчого, рекC реаційного та історикоCкультурного призначення тощо.
Право тимчасового користування земельними ділянками із земель права державної та комунальної власності набувають не лише перераховані вище підприємства, установи та організації, а й окремі громадяни. Це право тимчасового користування вони набувають за договором оренди.
Згідно з вимогами Закону України “Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 р. термін договору оренди земельної ділянки (у тому числі й до настання певної умови) визначається за погодC женням сторін, але не більш як на п’ятдесят років.
Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юриC дичні особи України, у власності яких перебувають земельні ділянки.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у коC мунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у дерC жавній власності, є районні, обласні, Київська і СевастопольсьC ка міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної РесC публіки Крим та Кабінет Міністрів України у межах їх повноважень. Рішення про надання в оренду земельних діляC нок зазначені органи державної влади приймають при попередC ньому погодженні цих питань на сесіях відповідних рад.
96
Розділ VI. Право землекористування
Орендарями земельних ділянок можуть бути:
районні, обласні, Київська і Севастопольська міські дерC жавні адміністрації, Рада міністрів Автономної РеспубліC ки Крим та Кабінет Міністрів України;
органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради;
громадяни України, юридичні особи, релігійні, громадські організації, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства.
Землекористувачі, якщо інше не передбачене законом або договором, мають право:
самостійно господарювати на землі;
власності на посіви і насадження сільськогосподарських культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації;
використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об’єкти, а таC кож експлуатувати інші корисні властивості землі;
на відшкодування збитків у випадках, передбачених заC коном;
споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди, необхідні для використання земельної ділянки за призначенням.
Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Землекористувачі зобов’язані:
забезпечувати використання землі за призначенням;
не допускати будьCяких спроб порушення права користуC вання земельною ділянкою;
додержуватися вимог законодавства щодо охорони довкілля;
своєчасно сплачувати земельний податок або вносити орендну плату;
не порушувати права власників суміжних земельних діляC нок, землекористувачів та інших осіб;
97
Земельне право України
додержуватися вимог законодавства щодо використання природних ресурсів;
додержуватися під час здійснення будівництва на зеC мельній ділянці державних стандартів, норм і правил, а також місцевих правил забудови;
своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влаC ди дані про стан і використання земель та інших природC них ресурсів у порядку, встановленому законом;
зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних та осушувальних систем.
Землекористувачі можуть нести інші зобов’язання, передбаC чені законом або договором оренди.
2. Порядок надання земельних ділянок у постійне користування юридичним особам
Із вимог Земельного кодексу України випливає, що право постійного користування земельними ділянками із земель праC ва державної та комунальної власності набувають лише підприєC мства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, тобто юридичні особи. Цим Кодексом встановлено також порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам із земель права державC ної або комунальної власності.
Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень їх власників за проектами відведення цих ділянок.
Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок і перенесення їх меж у натуру (на місцевість) визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт.
Юридичні особи, заінтересовані в одержанні земельних діляC нок у постійне користування із земель державної або комунальC ної власності, звертаються з відповідним клопотанням до сільської, селищної, міської ради або місцевої державної адмінC істрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, які мають
98
Розділ VI. Право землекористування
право надавати земельні ділянки у постійне користування. Клопотання про відведення земельних ділянок, що надаютьC ся у постійне користування Кабінетом Міністрів України, поC даються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обC ласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
До клопотання про відведення земельної ділянки додаютьC ся документи, що обгрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Перелік документів та їх зміст визначаютьC ся спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з пиC тань земельних ресурсів.
Відповідна сільська, селищна, міська рада або місцева державна адміністрація, Рада міністрів Автономної РеспубC ліки Крим розглядають клопотання (заяву) у 10Cденний строк і дають згоду на розроблення проекту відведення зеC мельної ділянки.
Проект відведення земельної ділянки погоджується із земC лекористувачем та після одержання позитивного висновку дерC жавної землевпорядної експертизи подається до відповідної сільської, селищної, міської ради або місцевої державної адмінC істрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, які розгC лядають його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймають рішення про надання земель.
Якщо надання земельної ділянки у користування проваC диться обласними державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або Кабінетом Міністрів України, сільські, селищні, міські ради або районні державні адміністрації за місцем розміщення земельної ділянки подають свій висновок обласній державній адміністрації, Раді міністрів Автономної Республіки Крим. Якщо надання земельної ділянC ки провадиться Кабінетом Міністрів України, висновок поC дається обласними державними адміністраціями або Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
Висновок про надання земельної ділянки приймається місцевими державними адміністраціями або сільськими, селищC ними, міськими радами у 10Cденний строк.
99