Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови
кові, або залучатися на договірних засадах науковоCдослідні та проектні організації містобудівного профілю, інші спеціалізовані організації.
Підприємства, установи й організації надають інформацію, необхідну для ведення містобудівного кадастру в порядку та обсягах, установлених Держкомбудархітектури.
Узагальнення окремих даних містобудівних кадастрів проC вадиться на рівні адміністративних районів, областей та УкраїC ни в цілому. Форми звітності визначаються ДержкомбудархіC тектури за участю Держкомзему, Держжитлокомунгоспу, Укргеодезкартографії за погодженням з Мінстатом України.
4. Земельно-кадастрова інвентаризація земель житлової і громадської забудови
4.1. Поняття та організаційні заходи
ЗемельноCкадастрова інвентаризація земель житлової і громадської забудови (міст, селищ, сіл) здійснюється на підставі вимог Положення по земельноCкадастровій інвенC таризації земель населених пунктів, затвердженого накаC зом Державного комітету України по земельних ресурсах від 26 серпня 1997 р. № 85.
Метою проведення інвентаризації земель населених пунктів є створення інформаційної бази для ведення дерC жавного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони земельних ресурсів, оподаткування.
Перед початком проведення робіт по інвентаризації земель населених пунктів Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні обласні, міські, селищні, сільські ради за поданням Республіканського комітету по земельних ресурсах і єдиному кадастру Автономної Республіки Крим, обласних та міських управлінь і районних відділів земельних ресурсів затC верджують порядок, обсяги, черговість і строки проведення робіт по інвентаризації.
471
Земельне право України
Координацію робіт щодо інвентаризації земель населених пунктів здійснюють міські управління та районні відділи зеC мельних ресурсів.
Фінансування робіт щодо інвентаризації земель населених пунктів здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Призначенням інвентаризації земель населених пунктів є:
визначення кількісного складу земель;
отримання даних для виготовлення технічної докуменC тації щодо оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, які раніше були надані юридичним та фізичC ним особам;
одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо припинення права користування земельними ділянC ками, які використовуються не за цільовим призначенC ням, з порушенням земельного законодавства і встановC лених вимог або ж нераціонально;
вирішення питань щодо розбіжності місце розташування, форми або розміру ділянки, яка фактично знаходиться в користуванні, та ділянки, яка раніше була надана у кориC стування;
аналіз фактичного використання земельних ресурсів;
одержання інших даних, необхідних для ведення державC ного земельного кадастру;
надання інформації для обчислення земельного податку та орендної плати.
Обліковим об’єктом інвентаризації є земельна ділянка, що знаходиться у власності або користуванні юридичних або фізичних осіб.
Замовниками робіт щодо інвентаризації земель є виконавчі органи міських, селищних рад.
До відання виконавчих органів міських, селищних та сільських рад належить:
затвердження технічних завдань на проведення робіт щодо інвентаризації земель;
472
Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови
встановлення порядку, обсягу, черговості та строків проC ведення робіт щодо інвентаризації земель;
погодження результатів закінченої інвентаризації в цілоC му і подання ії на затвердження відповідним радам.
Міські управління (відділи) (далі – управління) та районні відділи земельних ресурсів, відповідно до Типового положення про міське (міст обласного та районного упорядкування) управC ління (відділ) земельних ресурсів та Типового положення про районний відділ земельних ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 № 930, здійснюють:
підготовку проекту рішення міської, селищної, сільської ради про проведення інвентаризації земель відповідних населених пунктів;
розроблення плану і графіків проведення робіт щодо інвентаризіції земель;
розроблення технічних завдань на виконання робіт щодо інвентаризації земель для укладення на їх основі договоC ру з підрядчиком;
організацію контролю та приймання робіт у підрядчика;
розгляд матеріалів інвентаризації земель по кожному власC нику землі та землекористувачу, по кожному закінченому кварталу (масиву), по населеному пункту в цілому, підгоC товку пропозицій щодо регулювання земельних відносин і землекористування та подання їх на погодження виконавC чим органам міських, селищних та сільських рад;
організацію збереження матеріалів інвентаризації на паC перовій основі та магнітних носіях (дискетах 3,5 дюйма) та інші повноваження.
4.2. Виконання робіт щодо інвентаризації земель
Виконавцями робіт щодо інвентаризації земель є госпрозC рахункові підрозділи при міських управліннях та районних відділах земельних ресурсів або інші організації, які мають дозC воли (ліцензії) на здійснення топографоCгеодезичних та землеC впорядних робіт (далі – підрядчик).
473
Земельне право України
Всі роботи щодо інвентаризації земель поділяються на два етапи: 1 етап – підготовчий; 2 етап – виробничий.
Підготовчий етап виконується підрядчиком за участю заC мовника і полягає у:
збиранні, вивченні й оцінці забезпечення топографоCгеоC дезичними, плановоCкартографічними матеріалами райоC ну робіт;
підготовці висновків про необхідність обстеження і зруC шення плановоCвисотної опори та виготовлення планової топографічної основи;
розробленні технічного завдання;
підготовці робочого інвентаризаційного плану (схеми);
аналізі технічної, методичної і технологічної забезпечеC ності робіт щодо інвентаризації земель;
складанні схеми розбивки населеного пункту на райони, квартали і масиви;
аналізі наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на даній території;
аналізі та оцінці наявних матеріалів містобудівної докуC ментації, даних про розміри санітарноCзахисних, охоронC них та захисних зон, державних будівельних норм;
аналізі технічних звітів про встановлення зовнішніх меж землекористувань;
аналізі матеріалів щодо внутрігосподарського землевпоC рядкування.
Вивченню і аналізу підлягають:
облікові картки (паспорти) земельних ділянок;
документи і матеріали про відведення земельних ділянок;
матеріали щодо виносу в натуру, встановлення (поновC лення) і визначення меж земельних ділянок та меж насеC леного пункту;
матеріали і обстеження бюро технічної інвентаризації (БТІ) будівель і споруд на земельних ділянках індивідуC альної забудови;
474
Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови
інформація про землекористувачів та землевласників;
матеріали про підприємства та організації, що мають у своєму складі шкідливі або небезпечні виробництва та накопичувачі токсичних відходів;
матеріали та документи, що мають кадастровий зміст (реєC стри, таблиці тощо) в різних організаціях і управліннях комунального господарства, благоустрою, озеленення тощо;
затверджена містобудівна та проектна документація (в тому числі для індивідуальних забудовників).
На базі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання (ТЗ) на проведення інвентаризації земель, яке передбачає такі етапи робіт:
структуризація території населеного пункту на мікрорайC они, квартали, розбивочні масиви та їх кодування;
встановлення етапності виконання інвентаризаційних робіт;
формування землевпорядної документації на окремий квартал, розбивочний масив, мікрорайон;
обстеження пунктів геодезичної мережі;
обстеження існуючих меж кварталу, масиву, мікрорайону;
обстеження існуючих меж землеволодінь і землекористувань;
складання акта встановлення та погодження меж населеC ного пункту і землекористувань;
складання експлікації земель по кварталах, розбивочних масивах, мікрорайонах і в цілому по населеному пункту.
Взалежності від площі населеного пункту вибирається загальC на схема інвентаризації, яка повинна врахувати наявний теритоC ріальний розподіл та особливості території населеного пункту.
Села, в залежності від їх площі та структури, можуть не мати квартальної розбивки. У ролі облікової кадастрової одиниці виступає конкретне землеволодіння або землекористування, а
вролі кадастрової одиниці може виступати мікрорайон, кварC тал або інший компактний масив, обмежений існуючою забуC довою, лініями відводу землі та червоними лініями (де можлиC во), або природними межами (наприклад, міський парк,
475
Земельне право України
промислова зона, масив земель сільськогосподарського признаC чення тощо). Система кварталів або масивів об’єднується в райC они. Кодування кварталів, масивів, землеволодінь та землекоC ристувань виконується відповідно до Вказівок щодо ведення реєстраційної (поземельної) книги.
На підставі аналізу наявних плановоCкартографічних матерC іалів створюється робочий інвентаризаційний план та готується рішення стосовно подальшого проведення робіт, яке приймаєтьC ся виконавчими комітетами міських, селищних та сільських рад.
При наявності необхідних матеріалів інвентаризація земель проводиться в такому порядку:
на плановоCкартографічний матеріал переносяться межі кварталів, розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація), а також межі населеного пункту;
схематично наносяться межі землекористування всереC дині кожного кварталу (масиву).
Основним фактором, що визначає усі параметри земельноC кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відобC раження кадастрових об’єктів. Ці вимоги, у свою чергу, визнаC чаються цільовим призначенням, якістю земель і максимальними можливостями відображення в плані облікової одиниці площі. Такими обліковими одиницями повинні бути:
у містах республіканського і обласного підпорядкуванC ня – 1кв.м (0,0001 га);
для ділянок садовоCгородніх товариств – 2,5 кв.м (0,00025 га);
у містах районного підпорядкування і селищах – 15 кв.м (0,0015 га);
у селах – 100 кв.м (0,010 га).
На основі вищевикладеного рекомендуються такі масштаби створення земельноCкадастрових карт (планів):
у містах республіканського і обласного підпорядкуванC ня – не дрібніше 1:500;
у містах районного підпорядкування і селищах – не дрібніше 1:1000;
у селах – 1:2000.
476
Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови
Для забезпечення необхідної точності відображення прийC нятої облікової одиниці площі похибка (гранична) точок знімального обгрунтування і межових знаків відносно найбC лижчих пунктів державної геодезичної сітки не повинна переC вищувати:
у містах республіканського і обласного підпорядкуванC ня – 10 см;
у містах районного підпорядкування, в селищах – 20 см;
у селах – 40 см. Помилка взаємного розташування суміC
жних точок межі не повинна перевищувати 0,1 мм у масC штабі плану.
Виробничий етап виконується підрядчиком і включає:
складання списку власників землі (землекористувачів);
польове обстеження об’єктів інвентаризації з уточненням меж землекористувань.
Під час виконання робіт цього етапу необхідно керуватись такими принципами:
основою для створення робочого інвентаризаційного плаC ну повинен бути плановоCкартографічний матеріал не дрібніше масштабу 1:2000, а в містах обласного (районноC го) підпорядкування – масштабу 1:500;
відображення підземних споруд та рельєфу на вихідному матеріалі не обов’язкове;
граничні похибки положення точок зйомочних мереж відносно планової опори не повинні перебільшувати: у містах республіканського і обласного підпорядкування – 0,1 м; у містах районного підпорядкування і селищах – 0,2 м; у селах – 0,4 м.
Роботи виробничого етапу в межах кварталу (масиву) поC чинаються із складання списку всіх землекористувачів (власC ників землі). Від кожного землекористувача (власника землі) отримується інформація про фактичне користування земельC ною ділянкою, а також нотаріально завірені копії документів, що підтверджують право користування землею, право власності на землю. Відомості про землекористувачів (власників землі) груC
477
Земельне право України
пуються в переліку визначеного зразка. Складається акт обстеC ження наявності та стану межових знаків, що закріплюють межі населеного пункту.
Польове обстеження включає у свій склад пошук, виявленC ня та розпізнавання поворотних точок і ліній меж землекорисC тувань. При цьому можливе візуальне та інструментальне обC стеження, опитування землекористувачів (власників землі).
Поновлення втрачених знаків проводиться шляхом їх виC несення в натуру від пунктів геодезичної мережі або при наявC ності доброякісних матеріалів за промірами, на основі наявних матеріалів та документів.
Під час проведення польових обстежень проводиться тимC часове закріплення поворотних точок меж землекористувань, ведеться обрис земельної ділянки.
Подальше виконання робіт може здійснюватись за такими варіантами:
у разі наявності плану масштабу не дрібніше 1:2000 тимC часово закріплені поворотні точки межі за допомогою промірів прив’язуються до пунктів полігонометріії (в обоC в’язковому порядку) і до характерних точок місцевості. За цими даними поворотні точки межі наносяться на план;
у разі необхідності коригування плану в районі робіт проC кладається теодолітний хід, який прив’язується до точок геодезичної мережі або планової опори. З точок цього ходу проводиться дозйомка необхідних елементів ситуC ації і виявлення поворотних точок меж землекористувань. За цими даними точки меж та елементи ситуації наноC сяться на робочий інвентаризаційний план;
у разі наявності матеріалів аерофотозйомки поворотні точки меж землекористувань наносяться на робочий інвентаризаційний план безпосередньо по їх віддешифроC ваному зображенню.
Уразі відсутності спільних контурних точок на аерофотозC німку та інвентаризаційному плані, по яких можна точно наC нести на інвентаризаційний план точки поворотів меж, визнаC чається масштаб аерофотознімка в районі землекористування і
478
Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови
відповідно до визначеного масштабу та вимірів на аерофотозC німку наносяться на інвентаризаційний план точки поворотів.
В усіх випадках необхідне обов’язкове координування меж, кварталів, масивів, мікрорайонів для подальшого аналітичного вирахування площ.
Усі геодезичні роботи по земельноCкадастровій інвентаризації земель виконуються відповідно до інструкції щодо топографічC ної зйомки в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 (1982 р.) та згідно з вимогами Будівельних норм і правил – БНІП 1.02.07C87 “Инженерные изыскания для строительства”.
Після закінчення натурних топографоCгеодезичних робіт та землевпорядних робіт виконуються камеральні роботи. Це роC боти щодо опрацювання результатів натурних топографоCгеоC дезичних робіт, куди входить вирахування площ усіх землекоC ристувань у встановлених межах, а також формування документації. Виконує їх підрядчик.
Увипадках відсутності чітких меж землекористувань, на підставі матеріалів польових обстежень і зібраних документів,
умежах кожного кварталу (масиву), здійснюється встановленC ня (поновлення) меж землекористувань в натурі, які закріплюC ються межовими знаками та за допомогою промірів прив’язуC ються до чітких контурів, складаються карткиCкроки і акт закладки межових знаків. В акті, у разі неузгодженості меж земельних ділянок з суміжними землекористувачами, вказують шляхи вирішення спірних питань.
Ускладі документації щодо інвентаризації земель землекоC ристувачам (власникам землі) визначаються (фіксуються) обC меження щодо використання земельних ділянок, якщо такі передбачені законодавством, державними будівельними, саніC тарними, природоохоронними або іншими нормами.
Характер і конкретний зміст різних обмежень наведено у відповідних законодавчих і нормативних актах.
Графічний матеріал (складова частина документації) засвіC дчується виконавцем (підрядчиком) та власниками землі або землекористувачами.
479