Розділ XV. Правовий режим земель комерційних сільскогосподарських підприємств
вих шляхів, лісосмуг, гідротехнічних споруд, водних джерел тощо розроблено рекомендації щодо поділу земель загального користування, до яких належать господарські будівлі та двори, шляхи і прогони, ліси площею до 5 га, лісосмуги й болота плоC щею до 3 га та інші, які були у колективній власності КСП, що реформуються у суб’єкти господарювання, засновані на приC ватній власності.
У зв’язку з цим різко зростає роль органів місцевого самоC врядування в галузі регулювання земельних відносин. КомпеC тенція держави, регіонів, державних органів щодо дотримання земельного права розмежована у відповідності з Конституцією України.
Управління переходом від державної власності до приватC ної здійснюється місцевими органами влади. У майбутньому вони візьмуть на себе відповідальність за управління запасом і резервом земель для муніципальних і соціальних потреб.
2. Основні ознаки приватизації земель
Як слідує з Постанови Верховної Ради України “Про зеC мельну реформу” від 18 грудня 1990 р. (з наступними змінами і доповненнями), земельна реформа спрямована на перерозC поділ земель з одночасною передачею їх у приватну власність, надання у користування юридичним і фізичним особам з меC тою створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної економC іки, раціонального використання і охорони земель. У цьому плані земельна реформа розглядається як складова частина екоC номічної реформи у зв’язку з переходом економіки України до ринкових відносин.
Згідно з вимогами Концепції роздержавлення і приватизації підприємств, землі і житлового фонду, схваленої Верховною Радою України, приватизація землі полягає у передачі громаC дянам України земельних ділянок у приватну власність або у довічне успадковане використання.
395
Земельне право України
Для сільськогосподарського використання земельні ділянки встановленого розміру на повнолітнього члена сім’ї надаються громадянам безоплатно. Ці розміри диференціюються по териC торіях з урахуванням якості землі, місцезнаходження ділянок та інших факторів. Безоплатна приватизація здійснюється за допомогою земельних бонів. Придбання земельних ділянок, розміри чи якість землі яких перевищують вказані у земельних бонах, у частині перевищення встановлених показників здійснюється за окремими умовами за власні кошти громадян.
Земельні ділянки для несільськогосподарського виробниC чого використання приватизуються за плату, розміри якої встаC новлюються місцевими Радами народних депутатів. Надання земель у цьому випадку можливе після одержання згоди місцевої Ради та затвердження інвестиційного проекту і здійснюється під контролем державних органів відповідно до їх компетенції.
Земельні ділянки для побутового призначення надаються громадянам у довічне успадковане використання. Громадяни при цьому оплачують купівельне мито, а також щорічні платежі за використання землі.
Пріоритетне право на придбання земельних ділянок для сільськогосподарського використання мають селяни, що їх оренC дують або ними користуються, а земель колгоспів і радгоспів – колгоспники та працівники відповідних господарств.
Уразі банкрутства чи розформування колгоспів та радC госпів право на придбання їх земель для сільськогосподарськоC го використання мають селяни та інші громадяни України, які бажають займатися сільськогосподарським виробництвом.
Уході приватизації землі колгоспів чи радгоспів у випадC ках, коли господарства продовжують функціонувати, частки землі, що приватизуються, складають земельний фонд господарC ства. Частина земельного фонду господарства, що передається
увласність селян безоплатно, виходячи з поданих земельних бонів, складає спільний земельний фонд безоплатної приватиC зації. Інша частина землі, яка використовується колгоспом чи радгоспом, підлягає викупу за встановлену плату. Вона також
396
Розділ XV. Правовий режим земель комерційних сільскогосподарських підприємств
підлягає розподілу між колгоспниками чи працівниками радC госпів. Якщо ця частина землі не викуповується колгоспом чи радгоспом, то вона може бути ним орендована або надійти у фонд приватизації земельних ділянок для селян, що не працюC ють у колгоспі чи радгоспі, або іншим громадянам України.
Перепродаж приватизованих земельних ділянок не допусC кається протягом терміну, встановленого Верховною Радою України.
Кошти, одержані від приватизації землі, направляються на формування фондів підтримки фермерських, кооперативних та інших сільськогосподарських підприємств.
Аналіз чинного законодавства та практики його застосуванC ня дозволяє виділити такі основні ознаки приватизації земель:
приватизацією є сукупність послідовних і взаємопов’язаC них дій, спрямованих на виникнення комунальної та приC ватної власності на землю шляхом перерозподілу земельC ного фонду;
приватизація передбачає безоплатну передачу земель у приватну або колективну власність;
частина земель передається громадянам України або спецC іальним сільськогосподарським об’єднанням громадян;
передача земель провадиться виключно за рішенням відповідних Рад народних депутатів;
передача земель провадиться лише одноразово для кожC ного виду землекористування з відповідними записами у документі, що посвідчує громадянство особи;
обов’язковим є юридичне посвідчення права власності на землю у Державному акті на право власності;
реєстрація Державного акту на право власності на землю здійснюється у реєстраційних документах відповідних Рад народних депутатів.
Отже, з огляду на викладені обставини можна констатуваC ти, що приватизація земель – це юридично визначена процеC дура (процес, порядок), за якої реалізується матеріальна й проC цесуальна правосуб’єктність осіб, спрямована на виникнення права приватної чи колективної власності громадян на землю.
397
Земельне право України
Іншими словами, приватизація – це спеціальний різновид земельноCпроцесуальних відносин, за якими здійснюється пеC рерозподіл земельного фонду України та виникає право приC ватної власності громадян і колективної власності їх об’єднань на земельні ділянки.
Юридичними підставами приватизації земель є чинне закоC нодавство України з цього питання. Головним являється КонC ституція України. В статті 13 Конституції проголошено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні реC сурси, ресурси континентального шельфу є об’єктами права власності українського народу. А в ст. 14 Основного Закону підкреслюється, що право власності на землю гарантується.
Однією з головних юридичних підстав приватизації земель є Земельний кодекс України, який регулює всі правовідносиC ни, що виникають у ході приватизації. На підставі вимог цього кодексу створюються форми власності на землю, встановлюєтьC ся порядок передачі земель у власність та в користування, виC рішуються земельні спори тощо.
Не менш важливими юридичними підставами приватизації земель є укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти організацій та установ.
Укази і розпорядження Президента України обов’язкові для виконання на всій території України, мають значний вплив на розвиток земельних відносин.
Юридичними підставами приватизації земель є також поC станови Кабінету Міністрів України, які приймають участь в регулюванні і реалізації земельних відносин. Уряд розробC ляє бюджет і забезпечує його виконання; здійснює управліC ння державною власністю, здійснює заходи щодо забезпеченC ня законності, прав і свобод громадян, охорони власності і громадського порядку.
До відомчих нормативних актів відносяться накази міністерств, їх розпорядження, інструкції тощо. Нормативними актами підприємств, установ і організацій можуть бути різноC манітні плани, правила, договори.
398
Розділ XV. Правовий режим земель комерційних сільскогосподарських підприємств
В юридичній літературі, серед практиків та на інших рівнях правової свідомості поширена думка, що земельна реформа передбачає лише приватизацію земель. Проте, як випливає з Постанови Верховної Ради України від 18 грудня 1990 р. (з наступними змінами і доповненнями), земельна реформа спряC мована на перерозподіл земель з одночасною передачею їх у приватну і колективну власність, надання у користування юриC дичним і фізичним особам з метою створення умов для рівнопC равного розвитку різних форм господарювання на землі, форC мування багатоукладної економіки, раціонального використання і охорони земель. В цьому плані земельна рефорC ма розглядається як складова частина економічної реформи у зв’язку з переходом економіки України до ринкових відносин.
Виходячи з викладеного, можна констатувати, що реформуC вання земельних відносин передбачається здійснювати за доC помогою різних правових форм. Відомо, що базу земельних перетворень становить перерозподіл земель як важлива органC ізаційноCправова форма реалізації управління в галузі викориC стання, відтворення і охорони земель. Перерозподіл як важлиC ва функція державного управління в галузі раціонального використання і охорони земель включає систему послідовних дій загальнодержавного та локальноCсуб’єктивного характеру, реалізація яких забезпечується правовими засобами.
Система загальнодержавних дій передбачає створення чіткоC го механізму організаційноCфункціонального забезпечення зеC мельної реформи, проведення інвентаризації усіх категорій зеC мель, запобігання нераціональному або не за основним призначенням використанню земель, їх використанню небезC печними способами, які призводять до знищення родючості, екологічно небезпечного забруднення.
У подальшому передбачена реєстрація фізичних осіб, які виявили бажання працювати у сфері сільськогосподарського землекористування: у селянських, фермерських, особистих, підсобних господарствах, садівничих товариствах тощо.
Наступна система дій загальнодержавного значення передC бачає застосування земельноCправових санкцій шляхом припиC
399