Розділ XI. Контроль за виконанням і охороною земель. Вирішення земельних спорів

Продовження табл. 11.1

8. Стимулювання працівників спеціально уповноважених органів у галузі контролю за охороною природи і раціональним використанням земельних ресурсів

З метою підвищення ефективності контролю у галузі охоC рони природи та раціонального використання земельних реC сурсів в Україні здійснюється стимулювання працівників спецC іально уповноважених державних органів, а також громадських інспекторів у даній галузі.

Дане стимулювання здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 701 та у відповідності з вимогами “Порядку стимулювання працівників та розвитку і зміцнення матеріальної бази спеціально уповноC важених державних органів, стимулювання громадських інспекC торів у галузі охорони природи та раціонального використанC ня природних ресурсів”, затвердженого цією постановою, а також Інструкції з даного питання, затвердженої наказом МінеC кобезпеки, Держкомлісгоспу, Держкомрибгоспу та ДержкомзеC му України від 20 жовтня 1997 р. № 167/97/24/105.

297

Земельне право України

Вимог цієї інструкції повинні дотримуватись: підвідомчі організації Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Державного комітету рибного господарства, Державного комітету лісового господарства, ДерC жавного комітету по земельних ресурсах, Державного комітету по водному господарству та Державного комітету по геології і використанню надр, котрі відповідно до чинного законодавства здійснюють державний контроль у галузі охорони природи і раціонального використання природних ресурсів (далі – приC родоохоронні органи), а також громадські інспектори охорони природи, громадські лісові інспектори, громадські інспектори рибоохорони, громадські мисливські інспектори (далі – гроC мадські інспектори).

Стимулюванню підлягають тільки ті працівники природоC охоронних органів, які не мають статусу державних службовців, та громадські інспектори.

Працівники Мінекобезпеки, а також Державного комітету по водному господарству та Державного комітету по геології і використанню надр (до надання їм Законом України права розгляду справ про адміністративні правопорушення у викориC станні та охороні водних ресурсів) та громадські інспектори охорони природи стимулюються територіальними органами Мінекобезпеки.

Працівники Держкомлісгоспу і Держкомрибгоспу та гроC мадські лісові інспектори, громадські мисливські інспектори, гроC мадські інспектори рибоохорони стимулюються територіальниC ми органами Держкомлісгоспу і Держкомрибгоспу відповідно.

Працівники Держкомзему стимулюються територіальними органами Держкомзему.

Стимулювання працівників природоохоронних органів та їх підрозділів і громадських інспекторів (далі – стимулювання) здійснюється тільки у тому разі, якщо безпосередньо ними виC явлені порушення природоохоронного законодавства і вжиті заходи для притягнення винних до відповідальності, або забезC печено стягнення штрафів та відшкодувань, пов’язаних з поруC шенням природоохоронного законодавства.

298

Розділ XI. Контроль за виконанням і охороною земель. Вирішення земельних спорів

Обов’язковою умовою стимулювання є наявність протокоC лу про порушення природоохоронного законодавства, складеC ного відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, та прийняття рішення відповідним державC ним органом (природоохоронним органом, судом, господарсьC ким судом, прокуратурою, іншим органом, якому надані такі праC ва) про притягнення винних до адміністративної чи кримінальної відповідальності за фактом порушення або про відшкодування збитків.

Протокол про порушення природоохоронного законодавC ства подається не пізніше тижневого терміну:

працівниками Мінекобезпеки, а також Держводгоспу, Держкомгеології (до надання їм Законом України права розгляду справ про адміністративні правопорушення у галузі використання і охорони водних ресурсів) та гроC мадськими інспекторами охорони природи – до територC іальних органів Мінекобезпеки;

працівниками Держкомлісгоспу та Держкомрибгоспу, громадськими лісовими інспекторами, громадськими мисC ливськими інспекторами та громадськими інспекторами рибоохорони – до територіальних органів ДержкомлісгосC пу і Держкомрибгоспу відповідно;

працівниками Держкомзему – до територіальних органів Держкомзему.

Разом з протоколом подаються (в разі їх наявності) матерC іали, що підтверджують факт порушення природоохоронного законодавства: вилучені у порушників знаряддя незаконного добування природних ресурсів, вилучені природні ресурси (або документи, що підтверджують їх використання чи місце зберіC гання), відібрані проби, результати аналізів, пояснення, звукоC запис, фотоC, кіноC і відеозйомка та інші.

Територіальний природоохоронний орган повідомляє осіб, які подали протокол про прийняте рішення щодо притягнення порушників природоохоронного законодавства до адміністраC тивної відповідальності або подання матеріалів у відповідні органи про порушення кримінальної справи.

299

Земельне право України

Рішення про стимулювання приймається керівником відпоC відного територіального природоохоронного органу за поданC ням начальників відділів, керівників підрозділів цих органів на місцях або органів управління природоохоронних громадських організацій (додаток 1 до цієї Інструкції) не пізніше місячного терміну з дня надходження подання і вводиться в дію наказом. До подання додаються матеріали, які підтверджують факт приC тягнення порушників природоохоронного законодавства до відповідальності (копії постанов, рішень суду тощо) та матеріаC ли, які свідчать про стягнення коштів (копії квитанцій, банківські виписки тощо).

Керівник територіального природоохоронного органу при визначенні розміру суми стимулювання враховує конкретний вклад особи, яка виявила порушення природоохоронного закоC нодавства та вжила заходів для притягнення винних до відпоC відальності.

Ці відомості повинні бути висвітлені в поданні на стимулюC вання.

Про прийняте рішення щодо стимулювання керівник териC торіального природоохоронного органу повідомляє особу, що надіслала подання.

9. Захист прав та вирішення земельних спорів

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам УкC раїни рівні умови захисту прав власності на землю.

Уст. 13 Конституції України проголошено, що держава заC безпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і госпоC дарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.

УЗемельному кодексі України підкреслюється, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усуненC ня будьCяких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих цим збитків.

300

Розділ XI. Контроль за виконанням і охороною земель. Вирішення земельних спорів

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянC ки здійснюється шляхом:

визнання прав;

відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушуC ють права або створюють небезпеку порушення прав;

визнання угоди недійсною;

визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

відшкодування заподіяних збитків;

застосування інших, передбачених законом, способів.

Власник не може бути позбавлений права власності на зеC мельну ділянку, крім випадків, передбачених законом за умоC ви попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Увипадках, передбачених Земельним кодексом та іншими законодавчими актами України, допускається викуп земельної ділянки за згодою сторін або за рішенням суду. Власникові зеC мельної ділянки відшкодовується, крім її вартості, вартість іншоC го нерухомого майна в порядку, встановленому цивільним заC конодавством.

Колишній власник земельної ділянки, яка відчужена для суспільних потреб, має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівліCпродажу земельної ділянC ки та відшкодування збитків, пов’язаних з викупом, якщо після викупу земельної ділянки буде встановлено, що земельна ділянC ка використовується з порушенням умов її викупу.

Уході використання земельних ділянок можуть виникати такі ситуації, коли дії учасників земельних відносин, у тому числі державних органів, або їх безпідставна бездіяльність моC жуть порушити чиїсь права та інтереси. Наприклад, відбуваєтьC ся самовільне захоплення чи незаконне використання однією особою земельної ділянки, наданої іншому суб’єкту, порушенC ня умов оренди, правил будівництва чи неповернення в устаC новлений строк тимчасово наданої ділянки, неприведення ділянки в належний стан. Конфлікти, розбіжності, що виникаC ють у таких випадках, становлять собою земельні спори.

301

Земельне право України

Земельні спори можуть виникати не лише між власниками землі, землекористувачами, орендарями, але і між ними, з одC ного боку, і державними органами – з іншого. Наприклад, з приводу виділення і вилучення земельних ділянок: непогодженC ня з рішенням про вилучення землі, про строки і величину наділу, умовами та величиною компенсації вартості шкоди. Причиною спорів можуть бути як зловмисні дії, так і помилки однієї із сторін з приводу своїх прав, обов’язків та інтересів, тобто неправильного їх розуміння. Тому порушення прав суб’єктів, а отже, і самі земельні спори можуть бути як дійсниC ми, так і уявними. У першому випадку земельний спір виріC шується шляхом поновлення порушених прав і інтересів, у другому – шляхом роз’яснення справжніх правомочностей.

Земельний спір може бути ускладнений порушенням права на жилий будинок чи іншу будову (гараж, садовий чи дачний будинок). Це трапляється, коли виникає необхідність вилученC ня земельної ділянки для державних чи громадських потреб і знесення будівлі. Крім того, у зв’язку з проведенням земельної реформи часто виникають нарікання громадян, підприємств, організацій до державних органів і посадових осіб, викликані безпідставною відмовою в наданні земельної ділянки, її приваC тизації, державній реєстрації прав на ділянку, видачі документів тощо. У цих випадках учасники спору рівні перед законом, неC зважаючи на те, що одна із сторін у спорі є представником оргаC ну державної влади. Однак таке становище складається лише тоді, коли конфлікт відноситься до категорії земельного спору. Не можна вважати земельним спором розбіжності про належність земельної ділянки до того чи іншого адміністративноCтериторіC ального утворення (району, села), в межах якого здійснюються повноваження тієї чи іншої місцевої адміністрації.

Згідно з вимогами Земельного кодексу України земельні спори з питань здійснення прав на землю і регулювання земельC них відносин розглядаються органами місцевого самоврядуванC ня, спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а також судом у порядку, встановC леному цим Кодексом та іншими актами законодавства.

302