Питання до самоконтролю

1. У чому полягає сутність поняття “соціальна відповідальність”?

2. Які підходи до проблем соціальної відповідальності ви знаєте?

3. У чому полягає сутність класичного підходу?

4. У чому полягає сутність соціально-економічного підходу?

5. У чому полягає сутність поняття «стейхолдер»?

6. Які підходи до екологічної відповідальності ви знаєте?

7. Опишіть модель оцінки соціальної відповідальності.

8. Опишіть аргументи на користь соціальної відповідальності бізнесу?

9. Опишіть аргументи проти соціальної відповідальності бізнесу?

10. Як ви думаєте , чи існує взаємозв'язок між соціальною відповідальністю й показниками економічної діяльності організації?

11. У чому полягає сутність поняття «етика менеджменту»?

12. Які підходи до прийняття етичних рішень ви знаєте? У чому полягає їх сутність?

13. Які фактори впливають на етику менеджменту?

14. Які рівні і стадії морального росту менеджерів ви знаєте? Опишіть їх.

15. Як можна підвищити етичні стандарти поведінки членів організації?

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчення та конспектування теоретичного матеріалу з питань теми.

2. Вивчення основних термінів за темою. Основні терміни:

Адаптивність – здатність організації швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища.

Адміністрація – це (1) сукупність державних органів, що здійснюють функції керування; (2) посадові особи керівництва, які керують персоналом організації.

Адміністрування – це бюрократичний метод керування по засобам командування.

Активістський підхід до економічної відповідальності – це підхід, що припускає активний пошук способів збереження природних ресурсів.

Керівництво (лідерство) – це здатність впливати на окремих осіб і на групи, спонукуючи їх працювати для досягнення цілей організації.

Класичний підхід до проблем соціальної відповідальності – це підхід, який передбачає, що єдина соціальна відповідальність бізнесу полягає у максимізації прибутку організації.

Контроль – це спостереження за функціонуванням організації, досягненням поставлених цілей та внесення необхідних коригувань

Концептуальні навички – це когнітивні (пізнавальні) здатності сприймати організацію як єдине ціле, чітко виділяти взаємозв'язок між окремими підрозділами, визначати місце організації у зовнішньому середовищі, в якому вона функціонує.

Малий бізнес – це підприємство, що перебуває у незалежному управлінні і не є домінуючим у своїй сфері діяльності.

Менеджер – це член організації, який об'єднує та координує роботу інших її членів.

Менеджмент – це ефективне та раціональне досягнення цілей організацій через планування, організацію, керівництво й контроль організаційних ресурсів.

Навички міжособистісного спілкування (людські навички) – це здатність менеджера взаємодіяти як з окремими людьми, так і з групами людей.

Неформальна організація – це група людей, що спонтанно утворилася і які виступають у регулярну взаємодію для досягнення певних цілей.

Організація – це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей.

Організація – це процес розміщення і використання організаційних ресурсів для досягнення стратегічних цілей організації, що виражаються в розподіленні праці як по горизонталі, так і по вертикалі, формуванні структури влади та механізмів координації робочих завдань.

Підприємець – це приватна особа, яка іде на ризик при створенні нової організації або при впровадженні нової ідеї, продукту, послуги.

Підприємництво – це процес, що передбачає створення комерційного підприємства, організацію необхідних ресурсів і прийняття відповідних ризиків і винагород.

Підхід з позицій зацікавлених груп (стейкхолдерів) до екологічної відповідальності – це підхід, що припускає реакцію організації на захист довкілля з огляду інтересів споживачів, жителів регіонів і груп з особливими проблемами.

Підхід до прийняття етичних рішень з погляду теорії справедливості припускає прийняття рішень з погляду справедливого, неупередженого й беззастережного використання правил і законів.

Підхід з погляду інтеграції соціальних контрактів до прийняття етичних рішень - об'єднання емпіричного (що маємо) і нормативного (що повинно бути) факторів.

Планування – це функція, що включає визначення цілей і завдань організації, загальної стратегії для досягнення цих цілей та розробку ієрархічної структури планів для об'єднання і координації діяльності організації.

Правовий підхід до прийняття етичних рішень – припускає прийняття рішень з погляду поваги й захисту основних свобод і прав людини.

Практична реалізація рішень – прийняття управлінських рішень, що реалізуються практично, тобто перетворюються в дії – результативно й ефективно.

Продуктивність – співвідношення ресурсів, що вводяться, і обсягів виробництва.

Процес – це сукупність послідовних взаємозалежних дій або функцій.

Результативність – здатність організації виробляти товари і послуги, що відповідають потребам споживачів.

Ринковий підхід до екологічної відповідальності – це підхід, що припускає сприйнятливість до екологічних проблем, що пов'язано із задоволенням вимог споживачів в екологічно чистих продуктах.

Рольова установка управлінського персоналу – це визначений набір типів поведінки менеджерів.

Соціальна відповідальність бізнесу – це зобов'язання менеджменту приймати рішення й здійснювати дії, що сприяють зростанню добробуту і задоволенню інтересів як організації, так і суспільства.

Соціально-економічний підхід до проблем соціальної відповідальності – це підхід, який передбачає соціальну відповідальність бізнесу, що виходить за межі максимізації прибутку, включаючи захист і підвищення добробуту суспільства.

Стейкхолдери – будь-яка група всередині організації або поза нею, що висуває певні вимоги до результатів діяльності організації й реагує на них.

Технічні навички – це знання й уміння у певній спеціалізованій сфері (виробництво, фінанси, маркетинг, управління персоналом, дослідження й розробки, інформаційні технології та ін).

Управління (у широкому розумінні) – це функція організованих систем різної природи (біологічних, соціальних, технічних), що забезпечує збереження їхньої певної структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію їхніх програм.

Управління (у контексті теорії менеджменту) – це процес планування, організації, керівництва (лідерства) й контролю, необхідний для формулювання й досягнення цілей організації.

Утилітарний підхід до прийняття етичних рішень – припускає прийняття рішень винятково з погляду їхніх майбутніх результатів або наслідків в інтересах більшості людей.

Функції менеджменту – планування, організація, керівництво й контроль.

Функція – це яка-небудь діяльність, обов'язок, робота.

Етика менеджменту – це набір моральних принципів, цінностей і норм, що визначають поведінку людини або груп людей.

Ефективність – ступень досягнення показників, що характеризують головні цілі діяльності організації.

Юридичний підхід до екологічної відповідальності – це підхід, що передбачає дії організації, які спрямовані на дотримання законодавства про охорону навколишнього середовища.