Питання до самоконтролю

1. Які типи організаційних комунікацій ви знаєте? Опишіть їх.

2. У чому полягає сутність поняття «комунікаційна мережа»?

3. Які базові типи командних комунікаційних мереж ви знаєте? Опишіть їх.

4. Які фактори впливають на вибір типу комунікаційних мереж?

5. Які типи «виноградної лози» ви знаєте? Опишіть їх.

6. Які типи неформальних каналів комунікації ви знаєте і у чому полягає їх сутність?

7. У чому полягає сутність відкритих комунікацій?

8. У чому полягає сутність діалогу як засобу комунікації?

9. У чому полягає сутність принципів комунікації в кризових умовах?

10. Яке значення має зворотний зв'язок в процесі комунікації?

11. Як можна подолати комунікативні бар’єри?

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчення та конспектування теоретичного матеріалу з питань теми.

2. Вивчення основних термінів за темою. Основні терміни:

Боязнь комунікації або тенденція ухилення – це індивідуальний рівень страху або тривоги, що асоціюється з майбутніми або поточними комунікаціями.

Відкриті комунікації – це обмін інформацією усіх типів між усіма членами організації, її функціональними підрозділами і рівнями ієрархії.

Відправник – це індивід, який бажає донести свою ідею або концепцію до інших людей, здійснити пошук інформації, виразити свої почуття і думки.

«Виноградна лоза» - це мережа неформальних комунікацій.

Висхідні комунікації – це процес передавання повідомлення з нижчих рівнів управління на вищі.

Горизонтальні комунікації – це процес обміну повідомленнями між членами однієї групи або працівниками рівного рангу.

Децентралізована мережа – це командна комунікативна структура, що передбачає вільне спілкування між собою усіх членів організації у процесі обговорення проблем і прийняття рішень.

Діалог – це груповий комунікативний процес, спрямований на формування корпоративної культури за принципами сумісної роботи, гнучкості, довіри і відданості загальним цілям.

Зворотний зв'язок – це відповідь одержувача на посилання.

Канал – це засіб доставки інформації.

Кодування – вибір символів, із яких складається повідомлення.

Комунікація – це процес, у ході якого дві або більше особи обмінюються інформацією й усвідомлюють отриману інформацію.

Міжособистісні комунікації – це прямий (віч-на-віч) міжособистісний обмін інформацією.

Невербальні комунікації – це повідомлення, що виражаються певними діями людей.

Неформальні канали комунікації – це комунікативні канали, не пов’язані з формальними каналами або з ієрархічною структурою організації.

Неформальні комунікації – це обмін інформацією (не пов’язаною з формальними каналами) між двома й більш особами.

Низхідні комунікації – це процес передавання повідомлення з вищих рівнів управління на нижчі.

Повідомлення – це конкретний вираз ідеї, що відправляється одержувачу.

Прогулянкове управління – це управління, що ґрунтується на «виходах у народ».

Пропускна здатність (ємність) – це обсяг інформації, який може бути переданий у процесі однієї комунікаційної сесії.

Семантика – це сенс слів і контекст, у якому вони використовуються.

Створення системи особистих зв’язків – це придбання і підтримання особистих відносин, що виходять за межу функціональних підрозділів, ієрархічних рівнів і організації у цілому.

«Таємний телеграф» - це неформальна комунікативна мережа організації, що об’єднує усіх її членів.

Формальні канали комунікації – це канали комунікації, що пронизують організацію відповідно до командного ланцюгу або підрозділу відповідальності за виконання робочих завдань.

Централізована мережа – це командна комунікативна структура, яка передбачає взаємодію усіх членів команди з одним і тим же працівником в процесі вирішення проблем або прийняття рішень.