Питання до самоконтролю

1. Які індивідуальні стилі прийняття рішень ви знаєте?

2. У чому полягає сутність стилю прийняття рішень, заснованого на толерантності до невизначеності?

3. Як менеджер може вибрати стиль прийняття рішень, використовуючи модель Врума-Джаго?

4. Які методи творчого рішення проблем може використовувати менеджер з метою підвищення ефективності прийняття рішень? Опишіть їх.

5. У чому полягають переваги й недоліки групового прийняття рішень?

6. Які критерії використовуються для оцінки ефективності нових рішень?

7. Які правила прийняття рішень в умовах турбулентності ви знаєте?

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчення та конспектування теоретичного матеріалу з питань теми.

2. Основні терміни:

Моделі прийняття рішень

Класична модель - це модель, яка заснована на припущенні, що менеджери повинні приймати раціональні рішення, які в найбільшому ступеню відповідають економічним інтересам організації.

Адміністративна модель - це модель, що описує реальний процес прийняття рішень у важких ситуаціях з урахуванням людських і інших обмежень, що впливають на ступінь раціональності рішень.

Політична модель - це модель прийняття непрограмованих рішень в умовах невизначеності, непередбачуваності і відсутності єдності поглядів щодо цілей або ліній поведінки. Модель передбачає створення коаліцій (альянсів менеджерів).

Підходи до прийняття рішень

Раціональність - це послідовні і узгоджені варіанти вибору, здатні дати максимально вигідний результат із урахуванням обмежень.

Обмежена раціональність - це варіанти вибору припустимого, задовільного, достатньо правильного рішення.

Інтуїція - це здібність індивіда швидко схоплювати особливості поточної ситуації й приймати рішення на основі минулого досвіду.

Рішення - це вибір альтернативи.

Типи проблем:

Структуровані проблеми - це прості, звичні проблеми, що легко визначаються й повторюються з певною регулярністю.

Неструктуровані проблеми - це нові і нестандартні проблеми, що пов'язані з невідомими і маловідомими факторами.

Типи рішень:

Програмовані рішення - це результат реалізації заздалегідь визначених політики, правил і процедур прийняття рішень.

Непрограмовані рішення - це унікальні рішення, що потребують нестандартних підходів.

Умови прийняття рішень:

Визначеність - це ситуація, в якій менеджер має усю необхідну інформацію і точно знає результати кожного з альтернативних варіантів вибору. Умови визначеності є ідеальними для прийняття рішень.

Невизначеність - це ситуація, в якій менеджер знає цілі рішення, але має неповну інформацію, що не дозволяє оцінити ризики і можливі наслідки. Менеджери змушені приймати рішення на основі припущень, досвіду, інтуїції й креативності.

Непередбачуваність - це ситуація, в якій управлінська ціль або проблема є неочевидними, інформація відсутня, альтернативні варіанти рішення ідентифікувати неможливо. В ситуаціях непередбачуваності менеджери повинні чітко визначити цілі і розробити сценарії для обговорення в групі.

Ризик - це ситуація, в якій результати кожного з варіантів вибору можна оцінити з певним ступенем імовірності. Рішення за умов ризику приймаються на основі достатньої кількості інформації, але варіанти вибору можуть змінюватися під впливом майбутніх подій. Для обчислення імовірності ризиків і їхніх наслідків використовується статистичний аналіз.