Екстраверти

Сенсорні типи		Інтуїтивні типи
ESTP	ESFP	ENFP	ENTP
Гнучкі і толерантні, використовують прагматичні підходи, сфокусовані на негайному отриманні результату. Теорії і концептуальні пояснення їх стомлюють, вони хочуть енергійно братися за вирішення проблем. Спонтанні, хочуть мати все «тут і зараз», насолоджуються кожним моментом взаємодії з іншими людьми. Люблять матеріальний комфорт, цінують стиль. Найуспішніше вчаться на практиці	Чуйні, доброзичливі і терпимі. Люблять життя, спілкування і матеріальний ком-форт. Із задоволен-ням займаються практичною діяльністю з іншими людьми. Привносять в робочий процес елементи здорового глузду і реалістич-ний підхід, люблять робити роботу веселою. Гнучкі і спонтанні, легко пристосовуються до нових людей і нових умов. Вчаться найуспішніше, коли освоюють нові навики разом з іншими людьми	Гарячі ентузіасти, відрізняються висо-кою вразливістю. Бачать в житті масу сприятливих можли-востей. Швидко встановлюють зв'язок між подіями і наявною інформа-цією і упевнено про-суваються вперед, використовуючи мо-делі, які вони бачать перед собою. Постій-но хочуть діставати схвалення тих, що оточують, охоче подають підтримку і дають високі оцінки іншим людям. Спон-танні і гнучкі; часто покладаються на свій дар імпровізації і жвавий язик	Швидкі, меткі, спритні і відверті. Винахідливі у вирішенні проблем. Здатні генерувати концептуальні можливості і потім аналізувати їх стратегічно. Добре уміють «читати» інших людей. Ненавидять рутину, рідко виконують одне і те ж завдання перевіреним раніше способом, легко перемикають свій інтерес з одного питання на інше

Бібліографічний список до теми

1. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В.Яцура, Д.Оленевич. – Львів: БаК, 2001. –с. 205 – 277.

2. Дафт Р. Менеджмент, 8-е издание. / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2009.- с. 338 – 381.

3. Комарова К.В., Редіна Н.І., Шмельова С.А. Менеджмент: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. – Дніпропетровськ, ДДФА, 2008. – с.162-199.

4. Робинс С., Стивен П., Коултер М. Менеджмент, 6-е издание.: Пер. с англ.- М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. –с. 383 – 427, 479 – 524.

5. Робінс С., Деченцо Д. Основи менеджменту./ Пер. з англ. А.Олійник та ін. – К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2002. –с. 208 – 242, 294 – 325.

Тема 8. Мотивування План

8.1. Основи мотивування.

8.2. Змістовні теорії мотивування.

8.3. Процесні теорії мотивування.

8.4. Проектування мотивуючих функціональних обов'язків.

8.5. Сучасні концепції мотивування.

8.1. Основи мотивування Навчальні цілі

• З'ясувати сутність основних понять мотивування.

• Засвоїти механізм моделі мотивування через потреби.

• Ознайомитися з еволюцією концепції мотивування.

Вивчення теоретичного матеріалу теми слід розпочати із з'ясування сутності основних понять мотивування (мотивування, потреба, спонукання, винагородження та види винагородження). Необхідно також засвоїти сутність поняття "закон результату". Після цього слід розглянути модель мотивування через потреби. Студенти повинні зрозуміти значення мотивування, яке визначається тим, що з її допомогою менеджер може добитися від підлеглих поведінки, що відповідає цілям організації.

При вивченні еволюції концепції мотивування необхідно розглянути сутність традиційного підходу, змістовних теорій, процесуальних теорій та сучасних концепцій.