Словник термінів:

Авторитаризм – державний лад, заснований на необмеженій особистій владі і самовладдя.

Агресія – застосування збройної сили однією державою проти суверенітету, територіальної недоторканості і політичної незалежності іншої держави.

Анексія – вид агресії, захват частини або всієї держави.

Версальський мирний договір 1919 р. – завершив Першу світову війну 1914-1918 рр. Підписаний США, Великобританією, Францією, Італією, Японією та ін. країнами з однією сторони і капітулюваною Німеччиною – з другої.

«Віщі» - французький режим, запроваджений від нацистським протекторатом спочатку в не окупованій частині Франції, а від листопада 1942 р. – і в окупованій частині.

Евіанські угоди – угоди, підписані між урядом Франції і Тимчасовим урядом Алжирської республіки 18 березня 1962 р. у Французькому місті Евіан-ле-Бен. Ними врегульовувалися питання, пов’язані з набуттям Алжиром статусу незалежної держави і закладали основи його майбутніх відносин із Францією.

Епоха – проміжок часу в розвитку суспільства, що має певні характерні особливості.

Законодавча влада – вид державної влади, головною функцією якої є законотворчість і організація контролю за дотримання чинного законодавства всіма структурами держави.

Інкримінувати – пред’являти комусь звинувачення у чомусь.

Інфляція – переповнення сфери обігу паперовими грішми внаслідок намірного їх випуску.

Комуна – орган місцевого самоуправління (Франція).

Корупція – підкуп державних політичних або громадянських діячів, посадових осіб державного апарату, вчинений особою в певних інтересах.

Кабінет міністрів – вищий орган виконавчої влади в державі, складається з міністрів на чолі з прем’єр – міністром або президентом. Більш поширена назва цього органу – уряд.

Коаліція – об’єднання, союз, угода держав, політичних партій для досягнення спільних політичних, воєнних, економічних та інших цілей.

Колабораціонізм – політика співробітництва з фашистськими загарбниками в країнах, окупованих фашистами під час другої світової війни (1939-1945рр.).

Ліга націй – перша всесвітня міжнародна організація, створена для розвитку співробітництва між народами та гарантування миру і безпеки. (1929-1939 рр.).

Маастрихтський договір 1992 р. – договір про утворення Європейського союзу було підписано у голландському місті Маастрихті міністрами закордонних справ 12 країн Євпропейської спільноти.

Мюнхенська угода 1938 р. - угода, підписана 30 вересня 1938 р. на конференції глав урядів Німеччини, Великобританії, Франції та Італії у Мюнхені. Вона передбачала відтворення від Чехословаччини, передачу нацистської Німеччини Судетської області разом із усіма заводами, запасами сировини, шахтами тощо.

Неосудність – психічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати своїх дій або керувати ними внаслідок хронічної психічної хвороби.

Національні збори – нижня палата парламенту Франції.

Окупація – тимчасове насильницьке зайняття території іншої держави без набуття суверенних прав на неї.

Паризька мирна конференція 1919-1920 рр. – була скликана державами-переможниками у Першій світовій війні для вироблення мирних договорів з переможними країнами. У конференції взяли участь 32 держави. Головну роль на конференції відіграли Великобританія, Франція, США.

Парламент – виборний повністю або частково законодавчий орган у державах з парламентською формою правління (Франція, Великобританія).

Поліція – особливі адміністративні органи держави, що мають озброєні загони, охороняють державний лад і громадський порядок.

Права людини – поняття, що характеризує коло соціальних можливостей особистості в економічній, політичній, культурній та інших сферах, які сучасні держави зобов’язані гарантувати. Поняття виникло в період Великої французької революції (1789 р.), французькі просвітителі справедливо вважали, що влада і народ – не пани і раби, а рівноправні члени суспільства.

Президент – глава держави з республіканською формою правління, обирається або парламентом, або шляхом прямих чи непрямих виборів.

Презумпція невинності – один із демократичних правових принципів судочинства, згідно з яким звинувачений вважається невинним до того часу, поки його вина не буде доведена у встановленому законом порядку.

П’ята республіка – республіка, установлена у Франції після введення Конституції 1958 року, підготовленої урядом Ш. де Голля.

Рада республіки – верхня палата парламенту Франції.

Суд державної безпеки – запроваджений у 1963 р. розглядає справи про порушення військової дисципліни, про зберігання зброї тощо.

Уряд – вищий орган виконавчої влади (Рада Міністрів, Кабінет Міністрів).

Четверта республіка – республіка у Франції у 1946-1958 рр.