Тести – тренінги:

1. Які соціальні верстви феодальної Росії були зацікавлені у становленні абсолютизму:

а) молода буржуазія;

б) рицарі;

в) великі феодали - магнати;

г) міщани;

д) духовенство.

2. Хто призначав членів Сенату, незалежно від родовитості їхнього походження?

а) монарх;

б) синод;

в) генерал - прокурор;

г) Боярська дума;

д) Верховна таємна рада.

3. У 1717-1718 рр. промисловістю й торгівлею керували:

а) Берг-колегія;

б) комерц-колегія;

в) мануфактур-колегія;

г) контор-колегія;

ґ) вотчина-колегія.

4. Розквіт необмеженої монархії в Російській імперії припадає на часи правління:

а) Петра І та Катерини II;

б) Олександра І та Миколі II;

в) Івана IV та Анні Леопольдівні;

г) Миколі І та Павла І.

5. Злочини проти моралі у XVIII ст. включали в себе:

а) зґвалтування;

б) скотолозтво;

в) перелюб;

г) двоєженство.

6. Вища судова інстанція Росії у XIX ст.:

а) сенат;

б) Боярська дума;

в) юстиць-колегія;

г) генерал - прокурор.

7. Із перерахованих положень укажіть ті, які можна віднести до передумов буржуазних реформ у Росії другої половини XIX ст.:

а) гострий дефіцит вільнонайманої робочої сили;

б) кризова ситуація у промисловості;

в) неможливість уряду управляти державою по-старому;

г) усе разом узяте.

8. Які нові органи управління селянами були створені після проведення

селянської реформи 1861р.:

а) запровадження посади мирового посередника;

б) сільські та волосні сходи;

в) волосні суди;

г) жодне з перелічених.

9. У 1864 р. в губерніях, вперше на виборній основі, формувалося губернське земське зібрання, котре складалося з:

а) обраних депутатів;

б) земських гласних;

в) буржуазії;

г) поміщиків.

10. Інститут присяжних засідателів, запропонований відповідно до судової реформи, передбачав:

а) вердикт присяжних міг бути відхилені судом;

б) присяжні у кількості 12 осіб призначалися прокурором;

в) вчителі не могли бути присяжними засідателями;

г) прокурор дістав право відведення всього складу присяжних.

11. Законодавчий орган Росії у 1905-1907 рр.?

а) Державна дума;

б) Рада міністрів;

в) Сенат;

г) Кабінет міністрів.

12. Коли Росія була офіційно проголошена республікою?:

а) 1 вересня 1917 р.;

б) 7 листопада 1917 р.;

в) 30 грудня 1922 р.;

г) 17 січня 1924 р.

Схеми.

1. Правління Росії в період Абсолютної чиновницько – дворянської монархії у другій половині XVIII ст.

2. Судоустрій Росії за Петра І (1722 р.).

Імператор

Колегії:

3

Імператор

. Прокуратура Росіїза Петра І (1722 р.).

Прокурор при колегії адміралтействка

Прокурор пр. камер - колегіх

Прокурор при військовій колегії

4. Кримінальний процес Росії за Петра І (1716 р.).

Чолобитник (постраждалий)

1. Повідомлення про порушення справи

2. Розшук та судовий розгляд

Оголошення вироку секретарем суду

Приведення вироку у виконання

5. Судоустрій Росії за Катерини ІІ (1775 р.).

Сенат

Палата кримінального суду

Міський магістрат

6. Судово – прокурорські органи Росії (першої половини ХІХ ст.).

Верховний кримінальний суд

Надвірні суди

Повітові земські суди

Совісні суди

7. Сенат Росії до 1861 р.

8. Судово – прокурорська система в Росії за судовим статутом 1864 р.

Міністр внутрішніх справ

9. Структура Іваново-Вознесенської Ради робочих депутатів (1905 р.).

Рада робітничих депутатів

10. Рада Петербурга (1905 р.).

11. Органи державної влади та правління Росії (1905-1914).

12. Правління Росії в період Лютневої буржуазно-демократичної революції (1917 р.).

13. Структура Міністерства внутрішніх справ у період Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії. (1917 р.).

Тимчасове правління у справах громадської поліції

МОДУЛЬ 4. ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА НОВІТНЬОГО ЧАСУ.

Семінарське заняття 19

Змістовий модуль 23.

Революція в Росії і виникнення та розвиток Радянської держави і права (2 год.)

Питання для обговорення:

1. Передмови більшовицького переводу Росії.

2. Встановлення та конституційне закріплення більшовицького режиму.

3. Зміни в побудові та функціях більшовицького органів влади та управління.

4. Утворення основ радянського права. Законодавство про суд та судочинство. Судова система.

Практичне завдання:

1. Тести, ситуації для перевірки знань з теми;

2. Перевірка основних понять та категорій;

3. Кросворди з теми.

Джерела до змістового модуля:

Основні: 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 15. Додаткова : 31, 64, 65, 66, 67, 86, 87, 98, 106, 114, 126, 135, 149, 151, 153.

Самостійно розглянути наступні питання:

1. Які чинники зумовили швидке і легке взяття влади більшовиками у 1917 р.

2. Перші нормативно-правові акти радянської влади (1917-1918 рр.).

3. Конституція РРФСР 1918 р.

4. Зміни, внесені радянською владою у судочинстві в 1917-1918 рр.

5. Які категорії громадян Росії були позбавлені виборчих прав і чому?

6. Кримінальне та кримінально-процесуальне право Росії у 1918-1920 рр.

Методичні вказівки.

Глибокий аналіз подій жовтня 1917 р. допоможе сформувати об’єктивну картину того, що відбувалося в країні, тому вивчаючи перше питання семінарського заняття зверніть увагу на більшовицький переворот в Росії, який призвів до встановлення диктатури пролетаріату, яка мала форму республіки Рад. Фактично це була диктатура правлячої партії більшовиків, прикрита парламентсько-демократичними і конституційними формами. Скликаний у день перевороту II Всеросійський з'їзд Рад своїм декретом створив органи влади. Які це органи та їх повноваження шукайте в підручниках та занотуйте до конспекту. Охарактеризуйте перші нормативно-правові акти радянської влади – Декрети «Про мир» і «Про землю» , «Декларація прав народів Росії».

Готуючись до відповіді на друге питання, слід мати на увазі, що у тяжкі роки громадянської війни 10 липня 1918 р. – була прийнята перша в історії Росії Конституція, яка закріпила демократичні, в більшовицькому розумінні, принципи політичної влади в РРФСР і стала виправною юридичною базою для всієї наступної правотворчої діяльності в Росії. Студенту слід вивчити основні положення Конституції 1918 р., дати правовий аналіз сформульованих в її статтях положень.

Підготовка до відповіді на третє питання семінарського заняття потребує уважного вивчення Конституції РРФСР 1918 р.

Законспектуйте систему органів державної влади РРФСР, з'ясуйте, яка форма правління, державного устрою та державного режиму мала РРФСР. Визначте права та обов'язки громадянина РРФСР. Виявіть відмінності у правовому статусі особи порівняно з демократичними країнами Західної Європи та Америки у відповідний період.

Розглядаючи четверте питання про утворення основ радянського права, слід звернути увагу на те, що державотворчі процеси більшовицької держави не могли не накласти свій відбиток на її право. У перші роки радянської влади у Росії існували три групи джерел права. За текстом підручника знайдіть ці групи і законспектуйте. Зверніть увагу на формування судової системи РРФСР. Дайте характеристику цій судовій системі. На основі вивчення і аналізу законодавчих актів, декретів і постанов уряду охарактеризуйте цивільне, трудове, кримінальне та шлюбно-сімейне право.