Іменний покажчик.

Володимир Святославич ( ? – 1015р.) – великий київський князь у 978-1015 рр. Позашлюбний син Святослава Ігоровича й рабині – ключниці його матері – Малуші. Він приєднав до Києва східнослов’янські племені княжіння й союзи племен: хорватів й дулібів (981 р.), в’ятичів (982 р.), радимилів (984 р.) та інші. Провів адміністративну реформу (бл. 988 р.), позбавивши влади місцеву племінну знать і замінивши її своїми синами – посадниками. Він запровадив новий правовий кодекс «Закон Земляний». Запровадив на Русі християнство. Під час походу на Новгород, де повстав проти нього його син Ярослав, раптово помер. Канонізований руською православною церквою.

Мухаммед (бл. 570-622 рр.) – засновник арабського халіфату.

Олег (? – бл. 912 р.) – київський князь у 882-912 рр. Вважається що він прийшов разом з Рюриком зі Скандинавії. Він послідовно підкорював племені союзи і княжіння центру. Особливо визначився своєю зовнішньополітичною діяльністю. У 907 р. очолив великий похід на Візантію і домігся вигідного для Русі мирного договору (911 р.). Обставини смерті остаточно невідомі. За однією з версій загинув у поході на Каспій, до кордонів Персії.

Ольга (бл. 910-969 рр.) – київська княгиня. Правила Руссю до змужніння сина Святослава (964 р.). Здійснила низку вдалих реформ, зокрема впорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти центральної влади на місцях. Проводила традиційну політику стосовно Візантії. У 946 р. (або 957 р.) побувала з візитом у Константинополі уклавши угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним. Канонізована православною церквою.

Осман (? – 656 р.) – третій халіф в арабському халіфаті, один із сподвижників і зять Мухаммеда. Значно розширив територію халіфату.

Омар (634-644 рр.) – халіф арабського халіфату. Який до халіфату приєднав Дамаск, Сирію, Палестину, Фінікію та Єгипет.

Ярослав Володимирович Мудрий (978-1054 рр.) – князь новгородський і київський, син Володимира Святославовича. У 1014 р. будучи намісником у Новгороді відмовився виплачувати батькові щорічну данину. Володимир почав готуватися до походу на Новгород, але раптово помер 15 липня 1015 р. Вийшовши переможцем у боротьбі з братами, під час якої загинули Борис, Гліб і Святослав. Ярослав став у 1019 р. київським князем. Ярославом Мудрим укладено збірник законів, що становить найдавнішу частину «Руської правди». Помер у Києві та похований у Софіївському соборі.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Чому у давніх східних слов’ян не складалося рабовласництво?

2. Назва «князь» походить від старослов’янського «конязь» - кіннотник, вершник, а «боярин» від «болярин» - великий, знатний. Подумайте, з яких прошарків общин вийшла знать (князь та боярин) у слов’ян.

3. Назвіть причини виникнення держави у східних слов’ян.

4. Який зв'язок існує між фактами?

а) утворення держави у слов’ян та посилення державної влади;

б) запровадження християнства на Русі.

5. Доведіть, що в Х-ХІ ст. Давньоруська держава досягла свого значного зміцнення. Доведіть також, що в ХІ ст. в Київській Русі відбулося встановлення феодального ладу.

6. Який зв'язок існує між фактами: зміцнення влади великого Київського Князя; оформлення збірника законів «Руська Правда»; загострення класової боротьби в Київській Русі.

7. Вкажіть які суспільні верстви належали до категорії напівзалежних та залежних у Київській Русі, розкрийте механізм втрати ними вільного статусу.

8. За яких обставин відбулося становлення держави Арабський Халіфат

9. Які основні династії Халіфів Ви можете назвати?

10. У результаті яких подій і коли Арабський Халіфат припинив своє існування?

11. Які джерела мусульманського права Ви знаєте?

12. Які речі не могли знаходитися у власності мусульман?

13. Які кримінальні покарання застосовували мусульмани?

14. Як здійснювався в Арабському Халіфаті судовий процес?

15. Поясніть значення наведених слів, знайшовши правильну відповідь у колонці праворуч. Заповніть таблицю, наведену в кінці питання.

а) верв;	1. В часи Київської держави – вища рада при князеві;
б) дружина;	2. Воєначальник слов’янських народів, правителі;
в) віче;	3. Категорія князівських та боярських слуг;
г) воєводи;	4. Назва общини у ільменських слов’ян;
ґ) отроки;	5. Народні збори у слов’ян;
д) погост;	6. Озброєний загін воїнів князя;
е) Боярська Дума;	7. Назва сільської громади та її центру;
є) Мухаммед;	8. Суддя у Арабському Халіфаті;
ж) Омар;	9. Верховні чиновник Арабського Халіфату;
з) Омейяди;	10. Перша династія Арабського Халіфату;
и) везір;	11. Халіф Арабського Халіфату;
ї) каді.	12. Пророк, який створив Арабський Халіфат.

а	б	в	г	ґ	д	е	є	ж	з	и	ї