Методичні вказівки.

Особливу увагу при відповіді на перше питання слід приділяти на виникнення державності у східного слов’янства. Важливе значення має наукова критика норманської теорії. Серед явищ, які сприяли зміцненню державності особливе місце займає адміністративно-фінансова реформа, яку провела княгиня Ольга, а також Хрещення Русі князем Володимиром.

Готуючи відповідь до другого питання семінарського заняття терба в підручнику знайти органи влади Київської Русі та їх повноваження та законспектувати. Особливу увагу слід приділити Двірцево-вотчиній системі управління. Виявити категорії вільного та залежного населення Київської Русі, та з’ясуйте, відмінності в їхньому правовому статусі.

Третє питання, що виноситься на заняття, пов’язане із загальною характеристикою Руської Правди – перша значна пам’ятка феодального права у східного слов’янства. Особливу увагу слід звернути на зародження юридичних понять та категорій. Усі списки Руської Правди залежно від змісту та часу складання поділяють на три редакції. Знайдіть та занотуйте в зошиті ці редакції.

Підготовка до відповіді на четверте питання треба починати з аналізу судового процесу, який мав змагально-обвинувачувальний характер, тобто судова справа розглядалась як публічний спір між ображеним та кривдником, а суддя виконував лише функції посередника. Знайдіть у тексті Руської Правди норми, які регулювали названі досудові та судові процедури. У судовому процесі як докази використовували показання свідків, ордалії та присягу. Знайдіть у тексті Руської правди відповідні норми.

Для висвітлення п’ятого питання студенту необхідно з’ясувати особливості зародження мусульманської державності та вплив ісламу на державно-правові явища. Завершіть це питання аналізом діяльності органів влади Арабського Халіфату.

Розкриваючи шосте питання семінару необхідно характеризувати джерела та характерні риси мусульманського права та описувати правовий статус особи за шаріатом і особливості основних галузей права.

Словник термінів:

Адміністративно-територіальний устрій – поділ території держави на певні частини з метою побудови державних органів влади та управління на місцях.

Вакуф – зазвичай нерухоме майно, передане власником для якихось благодійних цілей, майно вилучене із цивільного обігу.

Віра – штраф за скоєний злочин. (Київська Русь).

Віче – народні збори Давньої Русі, на яких обговорювалися й вирішувалися важливі громадські справи.

Бояри – збірна назва представників правлячого стану у Київській Русі, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою.

Боярська дума – в часі Київської держави – вища рада при князеві, що складалася з представників земського боярства (старців графських – потомків місцевої родоплемінної знаті), княжної дружини, а згодом також духовенства (митреполіта, єпископів).

Вотчина – комплекс феодальної земельної власності (землі, будівлі, реманент) та пов’язане з нею право на залежних селян.

Головництво – відшкодування збитків за вбитого члена його родини. (Київська Русь).

Дворові люди – слуги великих та удільних князів (бояри, ключники, стольники тощо).

Джіхад – землі, завойовані мусульманами у війні з невірними.

Динар – старовинна золота монета країн мусульманського Сходу, яка чеканилася із VII ст.

Емір – у країнах мусульманського сходу правитель, глава держави, який є одночасно воєначальником.

Закупи – категорія селян, які брали у феодала позику (купу) і за це мусили виконувати феодальні повинності. (Київська Русь).

Звід – процесуальна дія, яка передбачала розшук злочинця. (Київська Русь).

Ізгой – особа, яка з певних причин втратила свій соціальний статус. (Київська Русь).

Іслам – наймолодша із світових релігій, яка виникла у VII ст. н.е. на Аравійському півострові.

Коран – головна священна книга мусульман.

Київська Русь (Давня Русь) – сучасна назва держави східних слов’ян, що існувала в ІХ – ХІІІ ст.

Князь – у східних слов’ян воєначальник племені або союзу племен у період раннього феодалізму, глава держави – Князівства.

Мечник – посадова особа. (Київська Русь).

Мечеть – мусульманська культова споруда.

Медресе – мусульманська середня та вища школа, у якій готували служителів культу, учителів, а у деяких державах – службовців.

Мульк – землі, які були на праві вланості у мусульман.

Отрок – залежна від князя особа, що виконувала дрібні адміністративні доручення. (Київська Русь).

Потік та розграбування – найтяжчий вид покарання за Руською Правдою, який передбачав вигнання злочинця разом із сім’єю за межі громади, продаж у рабство та конфіскацію майна.

Посадник – намісник князя у землях, що входили до складу Київської держави у Х-ХІІ ст.

Полюддя (від «ходіння по людях») – щорічний об’їзд у Київській Русі Князем і його дружиною власних володінь та підлеглих племен з метою збирання данини Х-ХІІІ ст.

Рядович – напіввільна людина, яка втратила волю за договором. (Київська Русь).

Рамадан (рамазан) – дев’ятий місяць мусульманського місячного року хіджри. Згідно з ісламом, у цьому місяці Мухаммед пізнав перше одкровення Аллаха.

Суд – орган державної влади, до компетенції якого входить здійснення правосуддя у вигляді розгляду кримінальних і цивільних справ та прийняття по цих справах законних рішень.

Судова система – сукупність усіх судів держави, що здійснюються правосуддя.

Теократія – форма правління, при якій глава держави є одночасно її релігійним керівником.

Тіун – управитель великокнязівського або феодального господарства. (Київська Русь).

Феодальна держава – політична організація класу феодалів, за допомоги якої він здійснював свою владу щодо інших верств населення.

Феодальна рента – економічна основа реалізації феодальної власності (відробіткова, натуральна та грошова).

Феодальне право – зведена в закон воля класу феодалів, основним завданням якого було юридичне оформлення і врегулювання монопольного права власності феодалів на землю та неповної власності на залежних селян, у забезпеченні політичного та економічного планування феодалів.

Холоп, челядь, челядин – невільники, які вважались об’єктами права. (Київська Русь).

Халіф – у країнах мусульманського Сходу титул верховного правителя, який поєднував світську та духовну владу.