- •Міністерство освіти і науки ураїни
- •Іі. Теми і плани семінарських занять
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести – тренінги:
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести – тренінги:
- •1. Система державних органів Давньосхідних деспотичних держав (Єгипет, Вавилон, Індія).
- •Семінарське заняття 3.
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести – тренінги:
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести – тренінги:
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести тренінги:
- •Населення Римської держави.
- •Державний лад Риму в період Республік
- •Народні збори Риму.
- •Державний лад Риму в період імперії.
- •Періодизація історії стародавнього Риму
- •Суди Стародавнього Риму (з 450 р. До н.Е. До 148 р. До н.Е.)
- •Структура суду у Стародавньому Римі.
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •Методичні вказівки.
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •Колегія курфюрстів
- •Колегія імперських міст
- •Колегія князів, графів, вільних панів
- •Практичне завдання :
- •Самостійно розглянути наступні питання:
- •Методичні вказівки.
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •Методичні вказівки.
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести – тренінги:
- •Методичні вказівки.
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •Семінарське заняття 15.
- •Питання для обговорення:
- •Практичне завдання :
- •Самостійно розглянути наступні питання:
- •Методичні вказівки.
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •1. Основні етапи буржуазної революції у Північній Америці.
- •2. Проголошення природних і невід'ємних прав людини.
- •3. Державний лад сша за Конституцією 1787 року.
- •Методичні вказівки.
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •5. Президенти Франції періоду Третьої республіки.
- •Імператор Німеччини
- •Практичне завдання:
- •Самостійно розглянути наступні питання:
- •Методичні вказівки.
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Практичне завдання:
- •Самостійно розглянути наступні питання:
- •Методичні вказівки.
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести – тренінги:
- •Імператор
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •Національно-територіальний склад ррфср на початку утворення срср (1922 р.).
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •1. Державний лад Франції за Конституцією 1946 року.
- •Словник термінів
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •Методичні вказівки.
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •6. Побудова Національної фашистської партії Італії
- •Методичні вказівки.
- •Словник термінів:
- •Іменний покажчик.
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тести-тренінги:
- •Проекти об’єднання Радянських республік.
- •Конституцією срср (1924 р.).
- •Ііі.Самостійна робота студентів.
- •IV. Індивідуальна робота студентів.
- •1. Тематика рефератів за модулем 1.
- •Тематика рефератів за модулем 2.
- •Тематика рефератів за модулем 3.
- •Тематика рефератів за модулем 4.
- •Колоквіум. Методичні вказівки.
- •Перелік питань з колоквіуму до модуля №1.
- •Перелік питань з колоквіуму до модуля №2.
- •Перелік питань з колоквіуму до модуля №3.
- •Перелік питань з колоквіуму до модуля №4.
- •V. Система поточного та підсумкового контролю знань студентів
- •Шкала оцінювання
- •VI. Перелік питань для підсумкового контролю знань, умінь та навичок
- •VII. Рекомендована література
Словник термінів:
Амністія - повне або часткове звільнення від покарання осіб, які скоїли злочин, або заміна цим особам призначеного судом покарання більш м’яким.
Адміністрація - орган управління виконавчої влади, а також влада взагалі; посадові особи управління.
Бойкот - засіб політичної та економічної боротьби.
Бюджет - кошторис доходів та витрат держави, підприємства.
Власність — майно, що належить будь-кому з правом розпоряджатися і користуватися на свій розсуд.
Військова колегія - ревізійна інстанція для військових судів.
Вотчинна колегія - розпоряджалась усіма справами та спорами про володіння маєтками.
Волосні та селянські розправи - розглядали позови та малі поступки державних селян, складались із волосного старшини та двох добропорядних виборних. Волосна розправа вирішувала справи по суперечках до 15 крб., сільська - 5 крб., а по проступках назначали штраф від 25 коп. до 1 крб.
Верхній земський суд - складався з двох голів і десяти присяжних. При цьому суді були прокурор та двоє стряпчих. Розділявся на два департаменти (кримінальний і цивільний). У кожному департаменті голова та п’ять засідателів. Апеляційна інстанція у справах повітових судів, земських судів та дворянських опік. У позовах на суму понад 100 крб. справа могла переноситися в палату громадського суду. Кримінальні справи йшли на ревізію в палату кримінального суду. Голови призначалися царем з кандидатів, рекомендованих сенатом. Засідателі обирались на три роки дворянами.
Верхня розправа - апеляційна інстанція у справах нижніх розправ з тими ж правами, що і верхній земський суд. Склад: два голови і десять заседателів. Засідателі обирались на три роки з-поміж дворян, чиновників, різночинців та поселян (крім кріпосних).
Вердикт - рішення судового органу, згодом - присяжних засідателів, про винуватість або невинуватість звинуваченого.
Виморочне майно - майно, яке залишалося після власника без спадкоємця.
Вибори - передбачена конституцією чи іншими документами форма волевиявлення народу з метою формування органів державної влади чи місцевого самоврядування.
Виборчий ценз - спеціальні умови надання громадянам виборчих прав (наприклад, володіння майном, рівень освіченості, термін проживання в
державі або на певній території тощо).
Губернатор — голова губернії. Де не було надвірних судів, судив разом з 1-2 асесорами.
Генерал — прокурор — спостерігав за розглядом справ у сенаті і був головним начальником сенатської канцелярії. Під його наглядом знаходились і фіскали. Посада генерал-прокурора затверджена в 1722 р.
Генерал - рекетмейстер (при сенаті) - в його обов’язки входило: 1. Розглядати апеляційні справи та переносити їх з колегії в сенат. 2. Приймати скарги та підтримувати їх в установлених інстанціях. З. Не допускати до царя «безкорисних скарг» (скарги, подані на ім’я царя, надходили до нього на попередній розгляд).
Головний, провінційний та міський магістрати - виступали як органи правління та суду. Вони розглядали як громадські, так і кримінальні справи. Змішані справи магістрат розглядав разом із надвірним судом.
Герольдмейстер - посадова особа сенату,яка відала прийомом чолобитних на рішення колегій і підпорядкованих їм канцелярій.
Генерал - губернатор - в Російській імперії з 1775 - вища урядова особа в губернській адміністрації, яка очолювала генерал - губернаторство. До 1775 р. звання генерал — губернатора було почесним.
Генерал - губернаторство - в Російській імперії у 1775 - 1917 рр. велика адміністративно - територіальна одиниця, до складу якої входила одна або кілька губерній.
Двовладдя — своєрідне переплетення двох форм влади в Росії після лютневої буржуазно-демократичної революції (1-2 березня — 4 липня 1917 р.) буржуазії в основі Тимчасового уряду і революційно — демократичної диктатури пролетаріату і Селянства в особі Рад. Переважання в радах дрібнобуржуазних партій зумовило підтримку ними Тимчасового уряду. Ради повністю поступилися владою в липневі дні 1917 р., що означало кінець Двовладдя.
Дрібна буржуазія — дрібні товаровиробники, які мають засоби виробництва, дрібну власність, але живуть своєю працею.
Духовна консисторія — суд першої інстанції, складався з призначених синодом за рекомендацією архієрея, архімандритів, ігуменів, прокурора. Підпорядковувався останньому, знаходився під загальним керуванням архієрея.
Депутат — виборний повноважний та відповідальний представник народу в парламенті; член виборної державної установи; уповноважена особа для виконання певного доручення.
Імператор - почесний титул правителя у деяких великих монархій.
Імперія — держава, глава якої - монарх, король, імператор. Як правило, імперія - колоніальна держава, що зберігає і підтримує свою владу над колоніями і залежними країнами, системою гніту та експлуатації.
Кодифікація - від систематизації нормативних актів відповідно до галузей права, в процесі якої здійснюється переробка їх змісту. Результатом цього є створення зведеного нормативного акту (кодексу).
Конфіскація - примусове, безплатне вилучення у власність держави всього або частини майна.
Крадіжка — таємне заволодіння чужим майном.
Камер-колегія - розглядала справи про крадіжки державної скарбниці.
Кадети (Конституційно - Демократична Партія, з квітня 1906 р. - Партія Народної свободи) — російська ліберальна партія.
Канонічне право - сукупність правових та релігійних норм, створених церквою для регулювання відносин всередині церковної-організації, а також між церквою та світськими особами.
Комерц - колегія - суд над іноземними купцями, митними службовцями та купцями у справах торгівлі.
Ландрихтер (повітовий суддя) - очолював нижній або містечковий провінційні суди. Перша інстанція у кримінальних справах. Справи про всілякі насилля, пограбування, крадіжки могли бути вирішені остаточно, але при засудженні на смерть або на галерні роботи справи відправлялись до надвірного суду, який погоджував вирок з губернатором, повертав справу для виконання. При незгоді надвірного суду справа відправлялась на ревізію в юстиц - колегію.
Маніфест - урочисте письмове звернення верховної влади до народу.
Міське право - система права, яка регулювала відносини між городянами та між містами і феодалами.
Монархія - форма правління, за якої верховна влада в державі повністю чи частково здійснюється однією особою, що належить до правлячої династії.
Магістрат - в Росії (1720 - 1860 рр.) орган місцевого самоврядування.
Мануфактур - колегія - суд у незначних справах учнів і майстрів фабрик державних мануфактур.
Міська дума - виборний розпорядчий орган міського самоврядування в Російській імперії. Заснована в 1785 «жалуваною грамотою містам» на засадах станового представництва. Населення міста поділялося на шість рядів, кожний з яких посилав депутатів до міського зібрання.
Майнові права - суб’єктивні права учасників правовідносин, котрі пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном.
Муніципалітет — орган місцевого самоуправління.
Мирові суди - особливий вид суду в Російській імперії для розгляду дрібних
кримінальних злочинів, за які передбачалося тюремне ув’язнення до одного
року та цивільних справ з ціною позову до 500 рублів. Встановлені відповідно до судової реформи 1864 р.
Мито - особлива платня (податок), який сплачували грішми за перевезення товарів, прогін худоби через державні кордони або внутрішні митні застави.
Найсвятіший синод - орган церковного правління та найвищий церковний суд. Користувався правом сенату у справах своєї підсудності. Роль обер-прокурора при ньому така ж, як у міністра юстиції в сенаті.
Намісництво — найвища адміністративно — територіальна одиниця місцевого управління. Запровадженням «Установленням про губернії» (1775 р.). У намісництво входило - 2-3 губерній, якою керував намісник.
Нижня розправа - суд першої інстанції у справах однодвірців, посесійних селян, ямщиків. Склад: розправний суддя (призначався губернським правлінням) та вісім засідателів (обраних з різних станів та затверджених губернатором).
Обер-прокурор - помічник генерал - прокурора.
Оберландрихтер - головний суддя губернії, при цьому ланд секретар - друга ступінь суду та апеляційна інстанція для провінційних судів і суд першої інстанції у справах жителів губернських міст.
Подушне (подушний податок, подушна подать) - основний прямий податок у
Російській імперії у XVIII-XIX ст. , запроваджений Петром І у 1724 р. замість подвірного спадкування. Подушне сплачувало все чоловіче населення країни, крім дворян, духовенства і осіб, що перебували на державній службі.
Палацова канцелярія - проводила суд (тільки у цивільних справах) двірних селян, службовців та правителів.
Падати кримінального та цивільного суду складалися з голови, двох радників таї двох асесорів. Апеляційна інстанція у справах, вирішених верхнім земським судом для верхньої-розправи та губернського магістрату.
Повітовий суд (повітовий суддя та 1-2 вибраних дворянами засідателі) - суд першої інстанції з кримінальних та цивільних справ. Остаточно вирішував справи за позовами до 25 крб., а інші йшли на вирішення у верхній земський суд.
Повітовий суд - перша інстанція для всіх, крім купців і міщан. Складався із судді та присяжних від дворян та поселян (по два). Остаточно вирішував справи за позовами до ЗО крб. та кримінальні - при засудженні на виправні роботи, усі інші справи направлялись на ревізію в палати.
Палата цивільного суду (кожній губернії) - розглядала в апеляційному та ревізійному порядку всі цивільні справи за позовами до 600 крб. II рішення були остаточні, за позовами на більшу суму справи направлялись на затвердження в сенат. Як судам першої інстанції, палатам були підсудні справи за позовами про маєтки, які знаходилися в різних повітах, про міську загальну власність та суперечки з авторських прав.
Палата кримінального суду - ревізійна інстанція для справ, які надійшли з усіх судів губернії. Суд першої інстанції у слідчих справах про посадові злочини. Справи про селян, міщан, купців та інших (крім дворян)
вирішувались остаточно . Справи про злочини дворян передавались на ревізію в сенат. Присяжні обирались: два від дворян та два від міських товариств.
Поліція — особливі адміністративні органи держави, що мають озброєні загони, охороняють державний лад і громадський порядок.
Привілей - переваги, особливі пільги. Закріплені законом переважні права осіб, або групи осіб.
Процесуальне право - частина норм правової системи, що регулює відносини, які виникають при розслідуванні злочинів, розгляді та вирішенні кримінальних і цивільних справ.
Регламент - правила, що регулюють порядок певної діяльності.
Рекетмейстер - посадова особа сенату, яка відала прийомом чолобитних на рішення колегій і підпорядкованих їм канцелярій.
Рубль - грошова одиниця Російської імперії , яка протягом XVIII-XX ст. в обігу на грошовому ринку російських земель.
Судові комісари - виконували судові функції у справах про позови до 50 крб. та знаходились у містах, де не було воєвод та судів на відстані не менш ніж 200 верст від них.
Сенатська контора в Москві - Московське відділення сенату (справи, за якими звинувачені засуджені до смертної кари, або позбавлені всіх прав, або заслані на галерні роботи, надсилались на остаточне рішення в сенат).
Святійший синод - вищий орган церковного правління. Розпоряджався судами над особами релігійного культу, справами єретиків, шлюбно - розвідними та судом над монархами, архієрейськими кріпосними селянами.
Совісний суд — його веденню належали кримінальні та цивільні справи. Коли злочин здійснено за різних обставин, складався із совісного судді (призначався генерал — губернатором) та шести засідателів (по два від дворян, міських жителів тощо).
Сенат - головний орган влади і значною мірою орган управління Росії.
Становий поділ населення - полягає у закріпленні особливого юридичного місця в державі для кожної соціальної верстви чи класу.
Судова реформа 1864 р. - ліберальна реформа судової системи, кримінального та цивільного судочинства. Зміст с. р. відображено у статутах,
проекти яких затверджено в листопаді 1864 р. Проголошувала демократичні принципи судочинства: виборність мирових суддів і присяжних засідатель незалежність і незмінність суддів, рівність усіх перед законом, гласність, усність. Засновувалась адвокатура, проведено реорганізацію прокуратур
Реформа створила подвійну систему судів: місцеві суди - одноосібні мировий суддя, повітовий з’їзд мирових суддів і сенат та загальні суди окружні суди, судові палати і сенат.
Судові установи в Росії - органи, які розглядали цивільні й кримінальні справи на території Росії в дорадянський період.
Страйк - один із засобів боротьби трудящих за задоволення економічних політичних вимог.
Тимчасовий уряд в Росії - центральний орган буржуазної влади (1 березня - 25 жовтня 1917 р.). Сформований після лютневої революції Тимчасовим комітетом із членів Державної думи зі згоди Петроградського Совету. Повалений у жовтні 1917 р.
Фіскали – обер — фіскал при юстиц-колегії та провінційні фіскали знаходились під наглядом генерал — прокурора. Зобов’язані були доносити про незаконні дії судових місць, про злочини проти указів, по справах коли немає потерпілих. Частина фіскалів обиралась від купців.
Юстиць-колегія – (склад: президент, віце-предизент, 4 радники, 4 асесори, секретар, нотаріус, актуаріус, реєстратор, перекладач з піддячих) – третя ступінь цивільного та кримінального суду проводило у справах про розбій та пограбування.