Іменний покажчик.

Вільгельм ІІІ Оранський (1689-1702 рр.) – король Англії. За час його правління в країні встановився режим конституційної монархії. Він одержав владу з шерегом обмежень, передбаченим у сформульованому парламенті Біллі про права (1689р.): король не міг призупиняти дію законів і стягувати податки. Парламент з того часу збирався щорічно, він контролював виділення засобів контролю, у тому числі на армію. За королем залишалося право скликання та розпуску парламенту, він був вільний у праві призначати та усувати міністрів, але міністри були відповідальними перед парламентом.

Карл І Стюарт (1625-1649 р.) – король Великобританії та Ірландії, перший в історії Європи монарх засуджений на публічну страту. Після розпуску парламенту впродовж 11 років Карл І провів як одноособовий монарх, поповнюючи скарбницю шляхом роздачі монополій і відродження старовинних феодальних повинностей, що зробило його політику вкрай непопулярною. По приговору Верховного суду був публічно страчений «шляхом відсікання голови від тіла».

Карл ІІ (1659-1685 рр.) – король Англії та Шотландії з 1660 р. його проголошення королем означало реставрацію монархії в Англії. Вступаючи на престол, він надав своїм підданим гарантії неможливості повернення до королівського свавілля. У підписаній ним «Бредській декларації» він пообіцяв амністію усім учасникам революції, гарантував новим власникам конфіскованих під час революції земель їх право власності, а також віротерпимість. Карлу ІІ вдалося частково повернути майно своїх відданих прихильників, не відштовхнувши одночасно і тих, хто збагатився під час революції.

Кромвель Олівер (1599-1658 рр.) – діяч Англійської революції, керівник індепендентів. У 1640 р. обраний у Довгий парламент від Кембріджа; один із організаторів парламентської армії, яка здобула перемогу над королем у першій (1642-1646 рр.) та другій (1648 р.) громадянських війнах. Опираючись на армію, вигнав із парламенту пресвітеріан, сприяв страті Карла І і проголошенню у 1649 р. республіки. З 1650 р. – лорд – генерал. За його правління придушені рухи левеллерів та діггерів, виступи роялістів в Ірландії та Шотландії. У 1653 р. встановив режим одноособової воєнної диктатури – протекторат. 3 вересня 1658 р. О Кромвель помирає.

Яків ІІ Стюарт (1685-1688 рр.) – відомий як монарх, який намагався відновити абсолютизм і його опору – католицьку церкву. Прийшовши до влади він розпочав боротьбу з опозицією, яка намагалася перешкодити реалізації його права на корону. Опираючись на парламент, він увів у країні постійну армію, обмежив свободу друку. У 1687 р. Яків ІІ оприлюднив Декларацію про віротерпимість, за якою призупинялася дія усіх кримінальних законів проти католиків. Ця справа об’єднала проти короля торі та вігів. Усунений з трону під час державного перевороту у 1668-1689 рр. («Славетня революція»).

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. В чому, на Вашу думку, полягають основні причини англійської буржуазної революції?

2. Які питання лежали в основі конфлікту між Карлом І і парламентом?

3. За яких обставин Англія стала республікою?

4. Чим пояснюється трансформація парламентської республіки в Протекторат Олівера Кромвеля?

5. На яких умовах англійський парламент погодився на реставрацію монархії стюартів? Чи було згодом дотримано цих умов?

6. Чому «Білль про права» називають ще Конституцією Англії?

7. У чому полягає політичне значення «Славної революції»?

8. Які гарантії прав народу та його політичної еліти надавав Білль про права 1689 р.?

9. Дайте правову оцінку Habeas Corpus Act.

10. Які риси притаманні буржуазному праву?

11. Англійське цивільне право, його особливості.

12. Кримінальне право буржуазної Англії.

13. Які вимоги ставили робітники у «Народних хартіях»?

14. Вкажіть, які із наведених понять і визначень відповідають один одному. Заповніть таблицю, наведену в кінці питання.

а) Карл І Стюарт;	1. Партія середньої буржуазії Англії;
б) просвітеріане;	2. Радикальна демократична партія Англії;
в) індепенденти;	3. Перший масовий робітничий рух у Великобританії у 1830-1850 рр.;
г) О.Кромвель;	4. Джерело англійського права;
ґ) левеллері;	5. Зять Якова ІІ, король Англії;
д) Карл ІІ Стюарт;	6. Радник короля Карла І Стюарта;
е) Річард;	7. Монарх, засуджений на публічну страту;
є) торі;	8. Партія великої буржуазії Англії;
ж) чартизм;	9. Лорд-протектор Англії;
з) загальне право;	10. Син О.Кромвеля;
и) Вільгельм Оранський;	11. Британська політична партія XVII – XIX ст.;
і) Стаффорд.	12. Король, підписавший «Бредську декларацію».

а

б

в

г

ґ

д

е

є

ж

з

и

і