Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_IDPZK_2013_IDPZK (1).doc
Скачиваний:
68
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
2.91 Mб
Скачать

Словник термінів:

Веди – священні книги (Стародавня Індія).

«Бо», «Изи» - титули чиновників у Стародавньому Китаї, що означає «дід» і «син».

Брахмани – жрецька знать та їх родичі (Стародавня Індія).

Вайшії – селяни – общинники та дрібні торговці (Стародавня Індія).

Варни – особливі соціальні групи вільного населення Стародавньої Індії, нерівні за своїм суспільним становищем, правами та обов’язками: замкнуті соціальні стани.

Ван – ранг царів у Стародавньому Китаї.

Гана – родова община у Стародавній Індії, яка згодом трансформувалась у територіальну общину.

Дафу – у Стародавньому Китаї, начальники кланів, не мали родових маєтків, жили за рахунок військової служби.

Двічі народжені – у Стародавній Індії представники трьох вищих варн, над якими здійснювався спеціальний обряд «другого народження», що надавало їм особливого привілейованого становища у суспільстві.

Джерело права – офіційний спосіб публічного вираження норми права та її юридичного оформлення.

Дхармашастри – збірник релігійно – правових приписів – дхарм.

Касти – особливі замкнуті суспільні групи населення в Стародавній Індії, які розрізнялися за своїми професійними заняттями і місцем в економічному житті держави.

Кшатрії – військова знать на чолі з раджою (Стародавня Індія).

Линьши – чиновник, який веде розслідування (Стародавній Китай).

Мушепишум – помічники чиновників, наглядачі (Стародавня Індія).

Релігія – світогляд і світовідчування, а також відповідна поведінка і специфічні дії (культ), що ґрунтуються на вірі в існування Бога чи богів.

Сикун – начальник землеробства (Стародавній Китай).

Сима – у Стародавньому Китаї командувач армії.

Ситу – начальник податкового відомства (Стародавній Китай).

Сян – керівник центрального управління держави Стародавнього Китаю.

Сорорат – у Стародавньому Китаї перетворення на побічних жінок сестер основної дружини.

Небо – верховне божество (Стародавній Китай).

Чандали – «недоторканні», відкинуті суспільством – найнижчий прошарок населення Стародавньої Індії (м’ясники, кати, сміттярі, працівники кладовищ, тощо).

Чжухоу – знать, наділена князівськими титулами, присягами вану на вірність були зобов’язані ділитися з ними військовими трофеями та виконувати його розпорядження.

Шастри – збіднілі й витіснені з общини селяни, чужаки, потомки військовополонених, взятих у міжусобних війнах. Найнижча варна Стародавньої Індії.

Ші – глави великих патріархальних сімей Стародавнього Китаю, з яких складалися клани.

Шудри – збіднілі й витіснені з общини селяни, чужаки, потомки військовополонених, взятих у міжусобних війнах. Найнижча варна Стародавньої Індії.

Шужень – у Стародавньому Китаї простолюдини, пересічні члени патріархальної сім’ї.

Іменний покажчик.

Олександр Македонський (356-323 рр. до н.е.) – македонський цар і великий полководець. Завоював Персидську державу і Індію створив свою велику імперію. Одружився на донці персидського вельможи Роксане. Помер у Вавилоні від лихорадки у віці 32 років.

Ашока (268-232 рр. до н.е.) – індійський цар із династії Маур’я, завершивший об’єднання майже всієї Індії у єдину державу (3 в. до н.е.). Намагався перетворити в державні закони деякі релігійні положення. У кінці життя Ашока прийняв монашество.

Будда – ім’я засновника буддизму – Сиддхартхи Гаутами, народився у 560 році до нашої ери згідно легенди він був сином царя невеликої держави, розташованого у середній течії Ганга. Дружина царя Махамайя народила його у результаті непорочного зачаття. Став дорослім Гаутама прийшов до висновку о тому, що всяке існування є страждання. Помер він у 80-літньому віці.

Конфуцій 551-479 рр. до н.е. – видатний мислитель Стародавнього Китаю. Він більше вивчав звичаї та традиції чжоуської династії. У своїй праці «Суждення і бесіди» (Луньюй) значне місце відводить питанням устрою суспільства і держави, між якими Конфуцій не проводив різкої межі бо держава ним мислилась, як одна велика сім’я.

Ману – син бога сонця Вивасвата, перша людина, яка жила на землі, пращур і цар людей.

У Ді (140-87 рр. до н.е.) – імператор Китаю, послабив ванів економічно, проголосив державною ідеологією конфуціанство, відкрив перший китайський «університет», започаткував оригінальну систему добору кадрів до адміністративного апарату, яка полягала у тому, що претендент на чиновницьку посаду мав заручитися рекомендаціями місцевого начальства та скласти конкурсний іспит. Каралися ті чиновники, чиї підопічні провалювалися на іспиті. Це нововведення відкрило доступ до управлінських посад вихідцям із низів, послабило корупцію. Звільнив державних рабів і рабинь з рабства.

Цинь Шихуанди – перший імператор китайської династії Цинь (221-207 рр. до н.е.). Він домігся великих успіхів у об’єднанні усіх китайських земель і у удосконаленні законодавчої і адміністративної систем. Цинь Шихуанди реформував грошову систему, увів нові монети. У період його правління почалося будівництво Великої Китайської стіни, яка повинна була захистити Китай від набігів кочівників.

Чандрагунта (322-297 рр. до н.е.) – керівник національно-визвольної війни проти А.Македонського і засновник великої держави у Північній Індії. Походив з касти шур. Його син Биндусар (297-272 рр. до н.е.) у склад Індії включив частину Афганістану.

Яма – брат Ману, перша людина, яка померла, цар і суддя мертвих.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]