Словник термінів:

Абсолютна монархія – різновид одноосібної форми правління, за якої вся повнота законодавчої, виконавчої та судової влади концентрувалася в руках спадкового глави держави.

Англи – німецьке плем’я, у V-VI ст. частина з якої брала участь у англосаксонському завоюванні Британії, за їх назвою іменується Англія.

Барристер – адвокат, представник однієї з адвокатських професій в Англії. На відміну від солістора, має право виступати у всіх судових процесах, дає заключення із найскладніших питань.

Білль – в Англії – законопроект, що вноситься на розгляд законодавчого органу. Прийнятий закон.

Бритти – кельтські племена, основне населення Британії VIII – V ст. до н.е.

Бург – у Західній Європі у середні віки – замок, укріплений пункт.

Віллани – селяни, визнавалися підданими лорда, відповідали перед його судом.

Види покарань – встановлений законом обов’язковий перелік покарань за ступенем їх тяжкості чи за іншим принципом.

Велика Хартія вільностей – це дарована королівська грамота, яка стала підсумком боротьби феодальної знаті (баронів) та близьких до них суспільних груп проти королівського податкового та адміністративного свавілля.

Вергельд – грошова компенсація за убивство вільної людини, яка витіснила поступово криваву помсту.

Вестмінстер – резиденція вищих судів Англії.

Гільдія – купецька або реміснича корпорація (об’єднання).

Грабіж – відкрите насильницьке заволодіння чужим майном.

Державна зрада – один із злочинів проти держави, який полягав у зумисному вчиненні діянь, що заподіяли чи можуть заподіяти шкоду суверенітету, територіальній цілісності чи безпеці держави.

Державний устрій – спосіб поділу держави на певні складові частини та поділ влади між нею та цими складовими частинами.

Джентрі – нове дворянство в Англії XVI-XVIII ст.

Джерело права – офіційний спосіб публічного вираження норми права ті її юридичного оформлення.

Донос – таємне звинувачувальне повідомлення представнику влади, начальнику про чиюсь діяльність чи вчинки.

Допит – опитування підчас слідства або суду підозрюваного, звинувачуваного, потерпілого чи свідка з метою з’ясування обставин справи, злочину.

Ерли – найдавніший англійський спадковий титул і ранг знаті в Англії. Ерл мав в руках адміністративну владу над кількома графствами, але після нормандського завоювання 1066 р. сфера впливу ерла була обмежена одним графством.

Загальне право – однотипні норми права, які склались на основі практики королівських роз’їзних судів Англії і застосовувались в усій державі.

Зоряна палата – вища судова установа Англії 1487-1641 рр.

Журі (мале і велике) – суд присяжних (Англія).

Керли – у англосаксонський період прості вільні жителі Англії, котрі складали основу суспільного ладу.

Місдимор – проступки, незначні правопорушення (феодальна Англія).

Муніципалітет – орган місцевого самоуправління.

Пер – звання представників вищої аристократії у Англії та Франції. В Англії воно давало право бути членом палати лордів парламенту.

Право справедливості – рецептоване римське та канонічне право, яким користувався канцлер при винесенні судового рішення (феодальна Англія).

Судовий прецедент – основний принцип загального права, який полягав у тому, що індивідуально – правове рішення вищого суду є обов’язковим при розгляді аналогічних справ таким самим або нижчим судом (Англія).

Солистор – адвокат, який веде справи у судах графеїв, готує матеріали для барристерів; також виконує функції юристконсульта.

Тризна – «зрада», вид кримінального злочину (середньовічна Англія).

Узурпатор – особа, що незаконно захопила до своїх рук владу або присвоїла собі певні чужі права чи заслуги.

Фелонія – тяжкий кримінальний злочин за феодальним правом Англії.

Феодальне право – зведена в закон воля класу феодалів, основним завданням якого було юридичне оформлення і врегулювання монопольного права власності феодалів на землю та неповної власності на залежних селян, у забезпеченні політичного та економічного панування феодалів.

Фрігольдери – вільні власники землі (феодальна Англія).

Щитові гроші – воєнний податок у середньовічній Англії (ХІІ-ХVІ ст.); збирався із держателів ленів замість персональної військової служби.