Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді КПЗК.doc
Скачиваний:
248
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
1.46 Mб
Скачать

114. Конструктивний вотум недовіри у фрн

Вотум недовіри становить собою механізм солідарної чи індивідуальної відповідальності уряду перед законодавчою владою і належить до класичних інститутів парламентської системи, являючи собою один з основних інститутів, що забезпечує механізм стримувань і противаг між гілками державної влади.

вотум недовіри – процедура притягнення уряду до політичної відповідальності через висловлення недовіри уряду парламентом.

Конструктивний вотум недовіри передбачає висловлення парламентом або окремою його палатою вотуму недовіри уряду з одночасним визначенням глави нового уряду.

У Конституції ФРН закріплено, що до закінчення відведеної каденції федеральний канцлер може бути усунутий зі свого поста тільки через конструктивний вотум недовіри, тобто через утворення нової урядової більшості в Бундестазі і обрання нового канцлера. Зі свого боку федеральний канцлер через вотум довіри, тобто питання про довіру його кандидатурі зі сторони урядової коаліції, може достроково припинити повноваження Бундестаґу. Непідтверджений вотум довіри канцлеру означає, що діюча урядова коаліція не є дієздатною, втой же час в парламенті немає іншої більшості, для створення нового уряду і переобрання канцлера через конструктивний вотум недовіри. У такому випадку федеральний канцлер просить федерального президента достроково припинити повноваження Бундестаґу поточної каденції і призначити нові вибори.

115. Політична відповідальність уряду в зк

Політична відповідальність може мати місце перед парламентом, президентом (главою держави), прем’єр-міністром.

Відповідальність перед парламентом полягає у вираженні ним вотуму недовіри уряду чи окремому міністру, у відмові в довірі уряду (це питання ставиться за ініціативою самого уряду) і як наслідок відставка уряду чи міністра. Як правило політична відповідальність має місце перед нижньою палатою чи однопалатним парламентом, перед верхньою палатою в рідких випадках (Італія).

Політична відповідальність міністрів може бути солідарною та індивідуальною.

При солідарній відповідальності навіть якщо недовіра висловлена одному міністру у відставку йде весь уряд (Франція, Іспанія, Куба).

При індивідуальній відповідальності у відставку йде тільки той міністр, якому висловлена недовіра.

Політична відповідальність перед главою держави виражається в заміщенні міністра (звільнення у відставку) президентом, зокрема за «неправильну політичну лінію». Це можливо у президентських та напівпрезидентських республіках.

Політична відповідальність перед прем’єр-міністром також полягає у вимозі прем’єра подати у відставку відповідного міністра, зокрема у випадку неузгодженостей з принципових питань.

116. Поняття, підстави, та застосування процедури імпічменту в зарубіжних країнах

Загальне визнач поняття імпічмент – особлива процедура притягнення до відповідальності президента та інших посадових осіб. Характерною рисою такої відповідальності є те, що вона завжди індивідуалізована, тобто до відпов можуть бути притягнуті лише окремі особи, а не колег орг. загалом.

Субєкти, до яких може застос процедура імпічменту

- президент – більшість країн

- віце-президент – Болгарія

- прем’єр міністр - ізраїль

- члени уряду - австрія, Данія

- судді – США

- омбудсмен- Фліппіни

Підстави застосування проц. імпіч:

1. вчинення злочину - більшість країн

– держ зрада – підстава для імпіч по відн до през в Румунії, Чехія, росія

– держ зрада ін. тяжки зл та зл проти людства – през в Фінлян

– поруш конст та законів, д зрада – през в Болгарія

– будь-які злоч вчинені в зв’язку зі здійсн повн – Португ, Туречч

– будь-який злочин – през в естонії, латвії

– хабарництво - Болгарія

2. порушення зак, що не є злочином за законод відповідної країни – стосовно чл. уряду, Австрія, Польща Фінляндія

3. неналежне виконання посадових обов’язків - стосовно чл. уряду , Данія

Порядок ухвалення рішення про притягення до відповідальності (по відношенню до членів уряду найчастіше ріш ухвалюється простою більшістю, а до през – кваліфікованою)

1. нижня палата

2. обидві - Австрія

3. кожна окремо – ФРН, Румунія

4. верхня палата - Чехія

5. парламентом (якщо він однопалатний) – Грузія, Молдова,

В літературі виділяють 4 моделі процедури імпічменту

1. англійська за походженням модель:

Імпічмент – це встановлен в конст парламентський порядок притягнення до відп перед судом заг або спец юрисдикції насамперед членів уряду чи президента, як правило за зл або інші протиправні діяння, що мали місце у процесі здійснення ними повноважень. Притягнення у такому порядку до відп през означає і позб його недоторканності. Суть парламентського порядку притягення до відпов перед судом полягає в прийнятті рішення парламентом (за умов двопалатного парлам таке рішення приймає нижня палата, а в Румунії кожна з палат уповноважена на прийняття такого ріш) про висунення обвинув, або про притягнення до відпов перед судом. Таким рішенням ос позб недоторканності, а справу виріш суд. В цьому полягає основна відміність між амер та англ. Моделями – насл реаліз проц. імпіч англ. моделі може бути визначено кримінальне покарання, а в амер тільки достроково припинено повноваження.

Справи про притягення членів уряду до відп розглядає:

- найвищий суд заг юрисд – Румунія, Іспанія

- спеціальний суд, що ств для кожного випадку, або функц постійно– данія, ісландія

- конституційний суд – Австрія

- в заг порядку – Естонія

Спрв про притягнення до відп през розглядає:

- найвищий суд заг юрисд – Португ, Румунія

- спец суд – Польща, Фінлянд

- конст суд - Австрія

2. американська модель – це форма конст-прв відп през, а іноді також ін посадових осіб, за визначені в конст діяння, котра повністю або у головному реалізується в парламенті.

На прикладі Росії – пит. про усун през з пос може бути порушене у нижній палаті. Обвинув має бути підтяв виснов верх суду та кост суду. А ріш про усун през ухвалює верхня палата.

3. німецька – остаточне рішення щодо усун през прийм кост суд, але ініціює питання іміч парл, або 1 з палат парл

4. французька – ініціатива процедури здійсн парлам, але на відміну від нім моделі, ост ріш про імпіч прийм спец ств для цього парлам орг (високий суд правосуддя).