- •Поняття та особливості конституційного права в зарубіжних країнах (джерела, суб’єкти, предмет)
- •2.Предмет конституційного права в зк
- •3.Методи правового регулювання конст.Права в зарубіжних країнах
- •4.Система конституційного права в зарубіжних країнах
- •5.Поняття, види, особливості конституційних норм в конст.Праві заруб.Країн Див вище!
- •6.Поняття та види конституційно-правових інститутів в кпзк див вище!
- •7.Конституційні принципи як елемент системи конституційного права заруб.Країн. Співвідношення конституційних принципів та принципів конституції.
- •8. Поняття та конституційне закріплення в зарубіжних країнах принципу правової держави.
- •9. Поняття та конституційне закріплення в зарубіжних країнах принципу розподілу влади.
- •10. Поняття та конституційне закріплення в зарубіжних країнах принципу народного суверенітету.
- •11. Поняття та конституційне закріплення принципу соціальної держави в зарубіжних країнах.
- •12. Суб’єкти конституційного права в зарубіжних країнах: поняття та види.
- •13.Держава як суб’єкт конституційного права в зарубіжних країнах.
- •14. Особа як суб’єкт конституційного права в зарубіжних країнах
- •15. Предмет та методи науки конституційного права зарубіжних країн
- •16. Поняття та класифікація джерел конституційного права зарубіжних країн
- •17. Формалізовані джерела конституційного права в зарубіжних країнах
- •18. Неформалізовані джерела конституційного права
- •19. Конституція як джерело права в зарубіжних країнах. Юридичні властивості конституції
- •20. Поняття та соціально-політична сутність Конституції в конституційному праві зарубіжних країн.
- •21.Форма та структура Конституцій в зарубіжних країнах.(приклади різних за формою конституцій)
- •22. Закон як джерело конституційного права в зарубіжних країнах: поняття та класифікація.
- •23. Судовий прецедент як джерело конституційного права в зарубіжних країнах:поняття та види.
- •24.Парламентські регламенти(статути) як джерело конституційного права в зарубіжних країнах. Особливість парламентських регламентів в англомовних країнах.
- •25.Конституційно-правовий звичай як джерело конституційного права в зарубіжних країнах: поняття, ознаки. Приклади конституційно-правового звичаю.
- •26. Конституційно-правові угоди як джерела конституційного права в зарубіжних країнах. Приклади конституційно-правових угод.
- •27. Рішення Європейського суду з прав людини як джерело конституційного права в зарубіжних країнах.
- •28. Поняття конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •29. Моделі конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •30. Види конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •31. Форми конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •32. Органи, що здійснюють конституційний контроль в сша, Великій Британії, Італії, Франції, Австрії (структура та компетенція).
- •33. Модель "тотального" конституційного контролю у фрн
- •34. Модель "ампаро" як особливий вид конституційного контролю
- •35. Поняття конституційно-правового статусу особи в зарубіжних країнах. Основні підходи до правового регулювання конституційного статусу особи в зарубіжних країнах.
- •36. Елементи конституційно-правового статусу особи в зарубіжних країнах
- •37. Зміст та конституційне закріплення принципу рівності в зарубіжних країнах.
- •38. Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина в сучасних зарубіжних конституціях
- •39. Інститут громадянства в зарубіжних країнах: поняття, способи набуття та припинення. Європейська конвенція про громадянство. Страсбург 1997
- •40. Правове регулювання набуття громадянства в російській федерації та австрійській республіці
- •41. Інститут позбавлення громадянства в зарубіжних країнах
- •42. Способи закріплення та класифікація конституційних прав і свобод в зарубіжних країнах
- •43.Ознаки конституційних прав і свобод в зарубіжних країнах
- •44. Ознаки та зміст особистих прав і свобод в зарубіжних країнах.
- •45. Ознаки та зміст політичних прав і свобод в зарубіжних країнах.
- •46. Зміст та особливості соціальних та економічних прав і свобод в зарубіжних країнах.
- •47. Методи конституційно-правового закріплення прав і свобод в зарубіжних країнах.
- •48. Гарантії реалізації конституційних прав і свобод в зарубіжних країнах. Процесуальні гарантії: правило Мандамус, правило Міранди, habeas corpus akt.
- •49. Інститут омбудсмана в системі юридичних гарантій основних прав громадян в зарубіжних країнах. Основні форми реагування омбудсмана на прикладі конкретних країн.
- •50. Страсбурзький Європейський суд з прав людини в системі гарантій конституційних прав і свобод громадян. Особливості суб’єктів звернення до суду.
- •51. Безпосередня демократія: поняття та основні форми в сучасних зарубіжних країнах.
- •52. Інститут референдуму в зарубіжних країнах: поняття, ознаки, класифікація.
- •53. Право народного вето та народної законодавчої ініціативи та право народного розпуску представницького органу в зарубіжних країнах.
- •54. Конституційно – правовий інститут виборів в конституційному праві зарубіжних країн.
- •55. Основні стадії виборчого процесу в зарубіжних країнах.
- •63. Класифікація політичних партій в зарубіжних країнах. Основні та додаткові критерії класифікації політичних партій в конституційному праві.
- •64. Партійні системи в зарубіжних країнах.
- •56. Підготовча стадія виборчого процесу в зарубіжних країнах
- •57.Голосування як стадія виборчого процесу. Способи голосування.
- •58. Мажоритарна виборча система у зарубіжних країнах
- •59. Пропорційна Виборча система у зарубіжних країнах
- •Види пропорційнихсистем:
- •60. Поняття та ознаки політичних партій, як конституційно-правового інституту в зарубіжних країнах
- •61. Організація побудови політичних партій в зарубіжних країнах
- •65. Регламентація правового статусу та порядку діяльності політичних партій в зарубіжних країнах. Інституалізація політичних партій в зарубіжних країнах.
- •66. Концепція інституту форми держави в зарубіжних країнах.
- •67. Поняття форми державного правління.
- •68. Монархія – це форма держави, за якої…
- •69. Республіка
- •70 . Критерії, які визначають політико-територіальний устрій:
- •71. Ознаки:
- •72. Виділяють такі види автономій:
- •74. Побудова, склад, організація парламентів в зарубіжних країнах.
- •75. Основні моделі організації парламентів фрн, Франція, сша
- •76. Конституційна компетенція зарубіжних парламентів.
- •77. Зовнішня структура зарубіжних парламентів сша, Великої Британії, Японії, Італії, Канади, Норвегії, Австрії, фрн, Франції, Скандинавських країн.
- •78. Способи формування палат парламенту.
- •79. Внутрішня побудова зарубіжних парламентів.
- •80. Інститут розпуску парламенту в зарубіжних країнах
- •81. Мандат члена( депутата) парламенту
- •82.Конституційно-правовий статус депутатів зарубіжних парламентів (Японія, Італія, фрн, Іспанія, Франція, вб, Бельгія, Норвегія, Фінляндія)
- •83. Керівні органи палат парламенту(сша, вб, фрн, Франція)
- •84. Парламентські комітети(комісії) в заруб країнах
- •85. Тимчасові комісії
- •86. Парламентські фракції як елемент внутрішньої структури зарубіжних парламентів.
- •87. Посадові особи парламенту в зарубіжних країнах.
- •88. Основна компетенція зарубіжних парламентів.
- •89. Додаткова компетенція зарубіжних парламентів.
- •90. Стадії законодавчого процесу в парламентах зарубіжних країн (сша, Великобританія, Франція, фрн).
- •91. Промульгація.
- •92. Конструктивний вотум недовіри
- •93. Натуралізація
- •94. Інтерпеляція
- •95. Інституціоналізація політичних партій
- •96. Апарат глави держави на прикладі сша
- •97.Інвеститура
- •98. Моделі розмежування компетенції в зарубіжних федераціях.
- •99. Способи формування верхніх палат парламентів в зарубіжних країнах.
- •100. Форми парламентського контролю за органами виконавчої влади в зарубіжних країнах.
- •101. Форми парламентського контролю за органами виконавчої влади в країнах з парламентарними формами правління (фрн, Італія, Великобританія, Франція, Фінляндія, Швеція).
- •102. Поняття конституційно-правового інституту глави держави в зарубіжних країнах.
- •103. Особливості конституційно-правового статусу монарха. (Великобританія, Японія, Данія)
- •104. Особливості конст-прав статусу президента як глави держави в зк(сша, фрн, Франція,Ізраїль ,Польща, Італія)
- •1)Обранні президента, 2)його повноваженнях, 3)можливісті застосування процедури імпічменту.
- •105. Система пристолонаслідування
- •106. Повноваження глави держави в зк.
- •3)Повноваження з конкретизації правового статусу особи:
- •4)Надзвичайні повноваження:
- •107. Організація діяльності та структура апарату глави держави в зарубіжних країнах (сша, Велика Британія, фрн, Франція)
- •108. Поняття конституційно-правового інституту уряду в зк
- •109. Основні способи формування уряду в зарубіжних країнах(сша, Велика Британія, Франція, Італія )
- •110.Стуктура уряду в зк (сша, Велика Британія, Франція, Італія )
- •110. Структура уряду в зарубіжних країнах
- •111. Основні моделі організації урядів у зк
- •112. Поняття та особливості конституційної відповідальності урядів у зк
- •113.Форми конституційної відповідальності уряду в зк
- •114. Конструктивний вотум недовіри у фрн
- •115. Політична відповідальність уряду в зк
- •116. Поняття, підстави, та застосування процедури імпічменту в зарубіжних країнах
- •117. Організація органів місцевого управління та самоврядування в зарубіжних країнах
- •118. Поняття та загальна характеристика органів місцевого управління та місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.
- •119. Основні моделі місцевого самоврядування в зарубіжних країнах
- •120. Повноваження органів місцевого самоврядування в зарубіжних країнах
- •121. Організація місцевого самоврядування та управління на прикладі сша, Великої Британії, Франції, Італії, фрн, Канади.
84. Парламентські комітети(комісії) в заруб країнах
Парламентські комісії або комітети – це спеціальні органи, утворені з депутатів, головною метою яких є підготовча робота зі створення й оцінки законопроектів, а також для контролю за виконанням законів або для контролю за діяльністю виконавчої влади. Є й інші справи, які виконують парламентські комітети, але названі є головними.
Комісії парламенту є тимчасові й постійні, спеціалізовані й універсальні.
Постійні комісії створюються на весь строк діяльності палати парламенту й припиняють свою діяльність разом із припиненням повноважень цієї палати. В англомовних та деяких iнших країнах вони на-зиваються постiйними комiтетами. У двопалатних парламентах постiйнi комiсiї, як правило, утворюються в кожнiй з палат. Постiйнi комiсiї зви-чайно працюють протягом сесiї парламенту, але в цiлому рядi країн вони утворюються на весь строк скликання парламенту. На практицi ця рiзниця не має великого значення, тому що формування комiсiй на початку кожної сесiї здебiльшого не призводить до значних змiн у їхньому складi.
Однiєю з головних функцiй постiйних комiсiй є детальний розгляд законопроектiв. Ця дiяльнiсть становить змiст окремої стадiї законодавчо-го процесу. В Італiї постiйнi комiсiї мають право не тiльки розглядати, а й затверджувати законопроекти, що виключає подальшу парламентську процедуру їх прийняття. i хоча з iнiцiативи уряду або визначеного числа депутатiв законопроект до затвердження його комiсiєю тут може бути по-вернутий для розгляду i прийняття в палату, постiйнi комiсiї в багатьох випадках виступають як основний центр законодавчої дiяльностi.
До функцiї постiйних комiсiй також вiднесено обговорення iнших питань порядку денного парламенту. В багатьох країнах утворюються постiйнi комiсiї, дiяльнiсть яких пов'язана з роботою самого представницького органу: з питань процедури i регламенту, депутатської етики то-що. Нерiдко постiйнi комiсiї здiйснюють функцiї зв'язку з мiнiстерства-ми i контролю за дiяльнiстю органiв виконавчої влади. Тому не дивно, що постiйнi комiсiї звичайно мають спецiалiзований характер, а предметна компетенцiя їх у цiлому вiдповiдає загальнiй структурi уряду.
Значними вiдмiнностями щодо цього характеризуються постiйнi комiтети палати громад парламенту Великобританiї. Чи не єдиною їх функцiєю є участь у законотворчостi. Тi п'ять-вiсiм комiтетiв, що утво-рюються на кожнiй сесiї, не мають спецiалiзованої компетенцiї. Характе-ристика цих комiтетiв як постiйних є досить умовною через те, що їх склад змiнюється щоразу залежно вiд тематики законопроекту, що надiйшов. Постiйними залишаються лише голови комiтетiв. Таким чином забезпечується професiйний пiдхiд до законотворчостi.
Крiм цього, в палатi громад дiє спецiалiзований постiйний комiтет, в якому проходять вiдповiдну стадiю розгляду законопроекти, що стосу-ються Шотландiї. Аналогiчну парламентську структуру передбачено i для iншого нацiонально-iсторичного регiону Великобританiї - Уельсу. Але за браком законодавчих пропозицiй щодо її компетенцiї працює вона рiдко. Подiбнi структури є одним iз можливих засобiв урахування нацiональної специфiки у вирiшеннi державно-правових питань.
Кiлькiсть постiйних комiсiй у парламентах помiтно рiзниться: вiд шести в кожнiй з палат парламенту Францiї до двадцяти чотирьох у бун-дестазi ФРН. Число постiйних комiсiй зафiксоване в конституцiях або в парламентських регламентах. Проте в рядi країн комiсiї утворюються в такiй кiлькостi, яку сам парламент i контролююча його партiйна бiльшiсть вважають за доцiльну.
Рiзним є i кiлькiсний склад постiйних комiсiй. Так, у Францiї за регламентом нижньої палати максимальний склад кожної з комiсiй ста-новить 1/8 або 2/8 загальної кiлькостi членiв палати. У нижнiй палатi британського парламенту до кожного з неспецiалiзованих постiйних комiтетiв входить вiд 15 до 50 чоловiк, що залежить головним чином вiд бажання самих депутатiв брати участь у їхнiй роботi. До кожної з постiйних комiсiй бундестагу ФРН звичайно входять вiд 10 до 41 парла-ментарiїв. Тим самим забезпечуються можливостi для активної участi у парламентськiй роботi бiльшостi членiв представницького органу.
В англомовних країнах iснує практика створення так званих комiтетiв усiєї палати. У Великобританiї в такому комiтетi проходять стадiю розгляду законопроекти з фiнансово-бюджетних питань. Аналогiчна процедура засто-совується i в процесi прийняття найважливiїпих за змiстом законопроектiв. Головує на засiданнях комiтету всiєї палати депутат, який має офiїцйний ти-тул заступника спiкера. Визнана така форма парламентської органiзацiї i в конгресi США. Зокрема, в сенатi на засiданнях комiтету всiєї палати розгля-даються мiжнароднi договори на предмет їх ратифiкацiї або денонсацiї. У будь-якому випадку комiтети всiєї палати є робочими органами, до яких вхо-дять усi члени палати. Вони не мають права приймати остаточне рiшення з розглянутого питання, це право належить самiй палатi.