- •Поняття та особливості конституційного права в зарубіжних країнах (джерела, суб’єкти, предмет)
- •2.Предмет конституційного права в зк
- •3.Методи правового регулювання конст.Права в зарубіжних країнах
- •4.Система конституційного права в зарубіжних країнах
- •5.Поняття, види, особливості конституційних норм в конст.Праві заруб.Країн Див вище!
- •6.Поняття та види конституційно-правових інститутів в кпзк див вище!
- •7.Конституційні принципи як елемент системи конституційного права заруб.Країн. Співвідношення конституційних принципів та принципів конституції.
- •8. Поняття та конституційне закріплення в зарубіжних країнах принципу правової держави.
- •9. Поняття та конституційне закріплення в зарубіжних країнах принципу розподілу влади.
- •10. Поняття та конституційне закріплення в зарубіжних країнах принципу народного суверенітету.
- •11. Поняття та конституційне закріплення принципу соціальної держави в зарубіжних країнах.
- •12. Суб’єкти конституційного права в зарубіжних країнах: поняття та види.
- •13.Держава як суб’єкт конституційного права в зарубіжних країнах.
- •14. Особа як суб’єкт конституційного права в зарубіжних країнах
- •15. Предмет та методи науки конституційного права зарубіжних країн
- •16. Поняття та класифікація джерел конституційного права зарубіжних країн
- •17. Формалізовані джерела конституційного права в зарубіжних країнах
- •18. Неформалізовані джерела конституційного права
- •19. Конституція як джерело права в зарубіжних країнах. Юридичні властивості конституції
- •20. Поняття та соціально-політична сутність Конституції в конституційному праві зарубіжних країн.
- •21.Форма та структура Конституцій в зарубіжних країнах.(приклади різних за формою конституцій)
- •22. Закон як джерело конституційного права в зарубіжних країнах: поняття та класифікація.
- •23. Судовий прецедент як джерело конституційного права в зарубіжних країнах:поняття та види.
- •24.Парламентські регламенти(статути) як джерело конституційного права в зарубіжних країнах. Особливість парламентських регламентів в англомовних країнах.
- •25.Конституційно-правовий звичай як джерело конституційного права в зарубіжних країнах: поняття, ознаки. Приклади конституційно-правового звичаю.
- •26. Конституційно-правові угоди як джерела конституційного права в зарубіжних країнах. Приклади конституційно-правових угод.
- •27. Рішення Європейського суду з прав людини як джерело конституційного права в зарубіжних країнах.
- •28. Поняття конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •29. Моделі конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •30. Види конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •31. Форми конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •32. Органи, що здійснюють конституційний контроль в сша, Великій Британії, Італії, Франції, Австрії (структура та компетенція).
- •33. Модель "тотального" конституційного контролю у фрн
- •34. Модель "ампаро" як особливий вид конституційного контролю
- •35. Поняття конституційно-правового статусу особи в зарубіжних країнах. Основні підходи до правового регулювання конституційного статусу особи в зарубіжних країнах.
- •36. Елементи конституційно-правового статусу особи в зарубіжних країнах
- •37. Зміст та конституційне закріплення принципу рівності в зарубіжних країнах.
- •38. Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина в сучасних зарубіжних конституціях
- •39. Інститут громадянства в зарубіжних країнах: поняття, способи набуття та припинення. Європейська конвенція про громадянство. Страсбург 1997
- •40. Правове регулювання набуття громадянства в російській федерації та австрійській республіці
- •41. Інститут позбавлення громадянства в зарубіжних країнах
- •42. Способи закріплення та класифікація конституційних прав і свобод в зарубіжних країнах
- •43.Ознаки конституційних прав і свобод в зарубіжних країнах
- •44. Ознаки та зміст особистих прав і свобод в зарубіжних країнах.
- •45. Ознаки та зміст політичних прав і свобод в зарубіжних країнах.
- •46. Зміст та особливості соціальних та економічних прав і свобод в зарубіжних країнах.
- •47. Методи конституційно-правового закріплення прав і свобод в зарубіжних країнах.
- •48. Гарантії реалізації конституційних прав і свобод в зарубіжних країнах. Процесуальні гарантії: правило Мандамус, правило Міранди, habeas corpus akt.
- •49. Інститут омбудсмана в системі юридичних гарантій основних прав громадян в зарубіжних країнах. Основні форми реагування омбудсмана на прикладі конкретних країн.
- •50. Страсбурзький Європейський суд з прав людини в системі гарантій конституційних прав і свобод громадян. Особливості суб’єктів звернення до суду.
- •51. Безпосередня демократія: поняття та основні форми в сучасних зарубіжних країнах.
- •52. Інститут референдуму в зарубіжних країнах: поняття, ознаки, класифікація.
- •53. Право народного вето та народної законодавчої ініціативи та право народного розпуску представницького органу в зарубіжних країнах.
- •54. Конституційно – правовий інститут виборів в конституційному праві зарубіжних країн.
- •55. Основні стадії виборчого процесу в зарубіжних країнах.
- •63. Класифікація політичних партій в зарубіжних країнах. Основні та додаткові критерії класифікації політичних партій в конституційному праві.
- •64. Партійні системи в зарубіжних країнах.
- •56. Підготовча стадія виборчого процесу в зарубіжних країнах
- •57.Голосування як стадія виборчого процесу. Способи голосування.
- •58. Мажоритарна виборча система у зарубіжних країнах
- •59. Пропорційна Виборча система у зарубіжних країнах
- •Види пропорційнихсистем:
- •60. Поняття та ознаки політичних партій, як конституційно-правового інституту в зарубіжних країнах
- •61. Організація побудови політичних партій в зарубіжних країнах
- •65. Регламентація правового статусу та порядку діяльності політичних партій в зарубіжних країнах. Інституалізація політичних партій в зарубіжних країнах.
- •66. Концепція інституту форми держави в зарубіжних країнах.
- •67. Поняття форми державного правління.
- •68. Монархія – це форма держави, за якої…
- •69. Республіка
- •70 . Критерії, які визначають політико-територіальний устрій:
- •71. Ознаки:
- •72. Виділяють такі види автономій:
- •74. Побудова, склад, організація парламентів в зарубіжних країнах.
- •75. Основні моделі організації парламентів фрн, Франція, сша
- •76. Конституційна компетенція зарубіжних парламентів.
- •77. Зовнішня структура зарубіжних парламентів сша, Великої Британії, Японії, Італії, Канади, Норвегії, Австрії, фрн, Франції, Скандинавських країн.
- •78. Способи формування палат парламенту.
- •79. Внутрішня побудова зарубіжних парламентів.
- •80. Інститут розпуску парламенту в зарубіжних країнах
- •81. Мандат члена( депутата) парламенту
- •82.Конституційно-правовий статус депутатів зарубіжних парламентів (Японія, Італія, фрн, Іспанія, Франція, вб, Бельгія, Норвегія, Фінляндія)
- •83. Керівні органи палат парламенту(сша, вб, фрн, Франція)
- •84. Парламентські комітети(комісії) в заруб країнах
- •85. Тимчасові комісії
- •86. Парламентські фракції як елемент внутрішньої структури зарубіжних парламентів.
- •87. Посадові особи парламенту в зарубіжних країнах.
- •88. Основна компетенція зарубіжних парламентів.
- •89. Додаткова компетенція зарубіжних парламентів.
- •90. Стадії законодавчого процесу в парламентах зарубіжних країн (сша, Великобританія, Франція, фрн).
- •91. Промульгація.
- •92. Конструктивний вотум недовіри
- •93. Натуралізація
- •94. Інтерпеляція
- •95. Інституціоналізація політичних партій
- •96. Апарат глави держави на прикладі сша
- •97.Інвеститура
- •98. Моделі розмежування компетенції в зарубіжних федераціях.
- •99. Способи формування верхніх палат парламентів в зарубіжних країнах.
- •100. Форми парламентського контролю за органами виконавчої влади в зарубіжних країнах.
- •101. Форми парламентського контролю за органами виконавчої влади в країнах з парламентарними формами правління (фрн, Італія, Великобританія, Франція, Фінляндія, Швеція).
- •102. Поняття конституційно-правового інституту глави держави в зарубіжних країнах.
- •103. Особливості конституційно-правового статусу монарха. (Великобританія, Японія, Данія)
- •104. Особливості конст-прав статусу президента як глави держави в зк(сша, фрн, Франція,Ізраїль ,Польща, Італія)
- •1)Обранні президента, 2)його повноваженнях, 3)можливісті застосування процедури імпічменту.
- •105. Система пристолонаслідування
- •106. Повноваження глави держави в зк.
- •3)Повноваження з конкретизації правового статусу особи:
- •4)Надзвичайні повноваження:
- •107. Організація діяльності та структура апарату глави держави в зарубіжних країнах (сша, Велика Британія, фрн, Франція)
- •108. Поняття конституційно-правового інституту уряду в зк
- •109. Основні способи формування уряду в зарубіжних країнах(сша, Велика Британія, Франція, Італія )
- •110.Стуктура уряду в зк (сша, Велика Британія, Франція, Італія )
- •110. Структура уряду в зарубіжних країнах
- •111. Основні моделі організації урядів у зк
- •112. Поняття та особливості конституційної відповідальності урядів у зк
- •113.Форми конституційної відповідальності уряду в зк
- •114. Конструктивний вотум недовіри у фрн
- •115. Політична відповідальність уряду в зк
- •116. Поняття, підстави, та застосування процедури імпічменту в зарубіжних країнах
- •117. Організація органів місцевого управління та самоврядування в зарубіжних країнах
- •118. Поняття та загальна характеристика органів місцевого управління та місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.
- •119. Основні моделі місцевого самоврядування в зарубіжних країнах
- •120. Повноваження органів місцевого самоврядування в зарубіжних країнах
- •121. Організація місцевого самоврядування та управління на прикладі сша, Великої Британії, Франції, Італії, фрн, Канади.
111. Основні моделі організації урядів у зк
Органiзацiя урядiв у кожному конкретному випадку має свої особливостi. Однак iснують i певнi загальнi риси, серед яких - створення мiжмiнiстерських органiв i органiв при главi уряду.
1. Великобританія. Наявність комiтетів кабiнету - постiйнi i створюванi у конкретному випадку. Дiяльнiсть останнiх пов'язана з виникненням гострої полiтичної ситуацiї. Всi комiтети кабiнету утворюються та лiквiдуються за рiшенням прем'єр-мiнiстра. Вiн же є головою найважливiших з них. iншi комiтети за його призначенням очолюють мiнiстри - члени кабiнету. Структуру i чисельнiсть таких комiтетiв кабiнету також визначає глава уряду. Комiтети вiдiграють суттєву роль у здiйсненнi урядової полiтики. Вони не тiльки готують проекти рiшень кабiнету, а й самi приймають важливi полiтичнi рiшення на урядовому рiвнi. Рiшення комiтетiв кабiнету завжди несуть на собi вiдбиток волевиявлення прем'єр-мiнiстра.
Секретаріат кабiнету, що працює пiд загальним керiвництвом прем'єр-мiнiстра iнформує мiнiстрiв, якi не є членами кабiнету, про рiшення останнього, розсилає документи кабiнету та комiтетiв кабiнету мiнiстрам, контролює виконання мiнiстерствами рiшень кабiнету. До завдань секретарiату вхо-дить також пiдготовка доповiдей для прем'єр-мiнiстра, розробка порядку денного засiдань кабiнету тощо.
Таємна рада. Традицiя визнає таємну раду центром здiйснення виконавчої влади. Сам уряд (кабiнет) вважається одним з комiтетiв цiєї ради. Найважливiшим урядовим актам у Великобританiї часто надають форми наказiв короля (королеви) в таємнiй радi. Проте процедура прийняття таких актiв не передбачає якоїсь практичної дiяль-ностi таємної ради i участi в нiй монарха.
2. У ФРН існують урядовi комiтети, які формуються на основi рiшення фе-дерального уряду. До їхнього складу входять мiнiстри за профiлем проблем, якi розглядаються в конкретних комiтетах. Головою кожного такого комiтету є канцлер. Головним урядовим комiтетом вважаться федеральна рада з питань безпеки. До неї входять канцлер i найвпливовiшi мiнiстри - оборони, закордонних справ, внутрiшнiх справ, фiнансiв, економiки. Рада може приймати самостiйнi рiшення, якщо це не пов'язане з виданням уря-дових постанов.
Мiжмiнiстерськi комiтети. Вони утворюються за рiшенням уряду або за домовленiстю мiнiстерств. Керiвництво такими комiтетами здiйснюють мiнiстри. Головна їхня функцiя полягає в координацiї дiяльностi мiнiстерств. Урядовi i мiжмiнiстерськi комiтети, утворення яких не передбачено законодавством, виносять за межi кабiнету мiнiстрiв значну частину урядової роботи.
Вiдомство федерального канцлера, яке безпосередньо пов'язане з главою уряду i сприяє концентрацiї в його руках головних повноважень. Цей орган координує дiяльнiсть усiх мiнiстерств i займається узгодженням її з позицiєю канцлера. Важливу роль вiдомство федерального канцлера вiдiграє i в законодавчому процесi. Зокрема, в його структурах вiдбувається основна робота з пiдготовки урядових законопроектiв. Очолює вiдомство особа у ранзi мiнiстра.
3 у Францiї iснує цiла система мiжмiнiстерських рад i комiтетiв. Вiдповiднi ради очолює президент, роботою керує прем'єр-мiнiстр. До їхнього складу входять також мiнiстри i державнi секретарi. Мiжмiнiстерськi- ради i комiтети не тiльки готують вiдповiднi проекти рiшень уряду Францiї, а й у межах своєї компетенцiї приймають самостiйнi управлiнськi рiшення. Цi ради i комiтети можна розглядати не тiльки як робочi органи уряду, а й як допомiжнi структу-ри при президентi та прем'єр-мiнiстрi. В деяких випадках вони своєю дiяльнiстю можуть навiть пiдмiняти уряд.
Служби Єлисейського палацу, які являють собою своєрiдний канал зв'язку президента й уряду та один з важелiв у руках глави держави для реалiзацiї його власних повноважень. Спецiальний апарат iснує i при прем'єр-мiнiстрi.
4.у США Конституцiя не встановлює подiлу компетенцiї у сферi вико-навчої влади мiж президентом, членами кабiнету, iншими посадовими особами. Ця влада повнiстю належить президентовi. Бiльше того, саме iснування кабiнету конституцiєю навiть не передбачене. Вважається, що вiн створений i дiє на основi конституцiйних звичаїв.