37. Зміст та конституційне закріплення принципу рівності в зарубіжних країнах.

 Даний принцип включає 4 принципи:

• Рівність перед законом.

• Рівність перед судом

• Рівність конституційних прав і свобод людини.

• Рівність конституційних обов’язків.

В юридичній літературі виділяють 2 аспекти рівності:

1. Формальна

2. Фактична

​На рівні конституційно-правового закріплення передбачається формальна рівність, що передбачає наявність рівних стартових можливостей. Всі переваги, які здобуває особа з часом, є виключно результатом її розуму, вмінь, навичок, позитивного або негативного збігу обставин.

​Складовою частиною принципу рівності є заборона дискримінації. До недавнього часу дискримінація була передбачена в ПАР та ПД Родезії (Зімбабве), де існував режим апартеїду.

​На сьогоднішній день в більшості держав принцип формальної (юридичної рівності) безпосередньо передбачений в текстах конституцій.

​Люстрація – це передбачене на конституційному або законодавчому рівні обмеження особи в здійсненні права на перебування на державній службі, яке існує внаслідок здійснення такою особою репресивних функцій за часів існування авторитарних та тоталітарних режимів (конституція Італії).

​Крім формальної рівності існує поняття фактичної рівності, яке передбачає, що при врегулювання правового статусу особи необхідно враховувати особливості цієї особи, які унеможливлюють наявність рівних стартових можливостей. Фактична рівність забезпечується двома правовими засобами – диференціація правового регулювання і т.зв. позитивна дискримінація.

​Диференціація правового регулювання означає здійснення державою правових засобів (прийняття правових норм), які передбачають врахування особливостей певної соціальної групи осіб.

​Позитивна дискримінація передбачає надання певних переваг соціальній або етнічній групі внаслідок того, що в минулому, в історії відповідна соціальна або етнічна група зазнавала утисків, що унеможливлює наявність рівних стартових можливостей. Для забезпечення рівних стартових можливостей відповідній групі і надаються на законодавчому рівні додаткові гарантії та додатковий захист їхніх прав.

Що ж до встановлення законом нерівних прав громадян, то така практика не відповідає загальнолюдським цінностям, тобто міжнародним стандартам, і зветься дискримінацією — відмінностями у правах. Потрібно знати форми дискримінації, встановлені законом. У низці країн Арабського Сходу позбавлені політичних прав жінки, а в Туреччині — солдати й унтер-офіцери; в Австралії, Новій Зеландії, Канаді, Колумбії, США — існують резервації — території, відведені для поселення корінного населення країни, встановлення державної релігії (Великобританія), обов’язкової ідеології (Куба) тощо. В США і країнах Західної Європи розповсюджена дискримінація іноземних робітників, іммігрантів.

Гарантії реалізації принципу рівності:

1. забезпечення в судовому порядку

! право на безоплатну правову допомогу

2. діяльність суду присяжних (участь народу у здійсненні правосуддя) – реалізація права на суд рівних

приклади закріплення: ст. 19 Конституції Російської федерації: всі рівні перед законом і судом; чоловік та жінка мають рівні права і свободи та рівні можливості для їх реалізації.

Ст. 3 Конституції Італійської республіки: громадяни мають однакові соціальну гідність і рівні перед законом незалежно від раси, мови, віросповідання, політичних переконань, особистого і суспільного стану.

ст. 3 Основного закону ФРН : всі люди рівні перед законом. Чоловік та жінка рівноправні.

Ст. 14 Конституції Іспанії: всі іспанці рівні перед законом і не може бути будь-якої дискримінації з мотивів походження, раси, віросповідання та інших підстав.

У Конституції Франції не має окремої статті про рівність, проте у преамбулі йдеться про те, що французька держава спирається на інститути, засновані на принципах рівності, свободи та братерства.