30. Види конституційного контролю в зарубіжних країнах.

1. За часом здійснення:

• Попередній – здійснюється після прийняття відповідного акту, але до набрання ним чинності.

• Наступний - здійснюється після набуття нормативно-правовим актом чинності.

2. За формами здійснення наступний конституційний контроль поділяється на:

• Абстрактний – здійснюється безвідносно до юридичних фактів (конкретних справ)

Мета цього виду контролю – дотримання законодавцем конституції та її положень, що регулюють права та свободи людини в процесі прийняття нормативно-правових актів.

Правом такого запиту, як правило, наділяються вищі органи влади, іноді розглядається з ініціативи самого органу конституційного контролю (Австрія, Франція)

• Конкретний (інцидентний) – здійснюється лише за необхідності прийняття рішення, що пов’язане з розглядом конкретної справи (США, Мексика)

3. За ознакою обов’язковості:

• Обов’язковий – акт обов’язково піддається конституційному контролю (часто внесення змін до конституції)

• Факультативний – здійснюється лише у разі заявлення ініціативи

4. За змістом:

• Формальний – перевіряється дотримання процедурних правил

• Матеріальний – перевіряється зміст (відповідність нормативно-правового акту положенням конституції).

5. За органом здійснення:

• внутрішній – проводиться органом, що видає акт

• зовнішній – проводиться іншим органом (найчастіше є наступним)

6. За повнотою здійснення:

• Повний – охоплює всю систему суспільних відносин, урегульованих конституцією.

• Частковий – поширюється лише на певні сфери суспільних відносин – права людини і громадянина, федеративні відносини.

31. Форми конституційного контролю в зарубіжних країнах.

Наступний конституційний контроль здійснюється щодо чинних правових актів у двох формах:

• контроль шляхом дії (абстрактний)

• контроль шляхом заперечення (конкретний)

При здійсненні контролю шляхом дії розгляд питання про конституційність правового акта може бути ініційований після набрання цим актом чинності і незалежно від його застосування. Право ініціювати такий розгляд, як правило, належить встановленим державним органам і посадовим особам.

У випадку здійснення контролю шляхом заперечення розгляд відповідного питання прямо залежить від застосування правового акта. У країнах, де конституційний контроль здійснюється за власне американською моделлю, це має місце у «звичайному» судовому процесі, де кожна сторона може заперечувати застосування закону з мотивів його неконституційності.

32. Органи, що здійснюють конституційний контроль в сша, Великій Британії, Італії, Франції, Австрії (структура та компетенція).

США

До органів конституційного контролю в США належать всі суди загальної юрисдикції, тому конституційний контроль в США ще називають судовим.

Відповідно до ст. 3 Конституції США, юрисдикція судів поширюється на всі справи, що виникають на основі Конституції.

Судова система в США дворівнева: складається із системи федеральних судів, а також судова система штатів, федерального округу Колумбія.

Систему федеральних судів загальної юрисдикції утворюють федеральні окружні суди, федеральні апеляційний суди і Верховний суд США.

У кожному окружному суді працює від 1 до 30 суддів. До складу апеляційного суду входить від 4 до 23 суддів. Верховний суд складається із 9 суддів (один із яких є Головою). Суддів штатів, федерального верховного суду призначає президент за порадою і згодою сенату, так само призначаються і судді апеляційних і окружних судів. Судді ВС США, а також судді інших федеральних судів обій мають свої посадит "доки їх поведінка є бездоганною", тобто по суті довічно. У більшості судів штатів суддів обирає населення, у частині штатів їх призначає губернатор з дозволу законодавчого органу органу штату, а в деяких - сам законодавчий орган штату. Призначені судді обіймають посаду безстроково і звільняються в разі досягнення визначеного віку, обрані судді - на строк від 4 до 6 років. У США суди модуль визнати неконституційними законодавчі акти федерації і штатів, а також акт будь-якого органу чи посадової особи виконавчої влади.

Як уже зазначалось, контроль щодо конституційності федеральних законів і законів штатів здійснюють як федеральні суди, такі суди штатів, між їхніми рішеннями існує складний зв'язок, хоча останнє слово належить федеральному суду. Також встановлено порядок, за яким деякі суди штатів у разі неможливості розгляду ними питання щодо конституційності конкретних законів, передають ці питання на розгляд федерального верховного суду .

Орган конституційного контролю у Великій Британії

Зокрема у Великій Британії судовий контроль державних правових актів, за винятком законів — актів корони (враховуючи принцип парла­ментського суверенітету), здійснювався на предмет їх відповідності непи­саній Конституції, яка складалася із загального права та конституційних конвенцій, а також конституційним позитивним актам. У першому з них — Великій хартії свобод 1215 року — у статті 61 передбачалося створення спеціального органу з 25 баронів королівства, які контролюють належну реалізацію цього документа та притягають до юридичної відповідальності за його порушення.

У Великій Британії не існує судового конституційного контролю у вузькому сенсі, оскільки там не існує писаної Конституції. Конституція Великої Британії являє собою сукупність історичних документів, парламентських актів, конституційних конвенцій (угод) (неписаних звичаїв, що регулюють політичну поведінку найвищих органів державної влади й у цьому сенсі ма­ють найвищу юридичну силу), джерел загального права (судових рішень та принципів) і міжнародних договорів, а також «м'якого» права Ради Європи та Європейського Союзу.

В Італії конституційний суд функціонує у складі 15 суддів. По 5 суддів призначає президент, парламент (на спільному засіданні палат) й інші вищі суди. При розгляді обвинувачення проти президента, крім звичайних суддів конституційного суду, мають брати участь ще 16 членів, яких визначають за жеребом зв списку, який складається парламентом (ст. 135 Конституції). Судді конституційного суду призначаються на 1 дев'ятирічний строк. Голову обирають самі судді сир оком на 3 роки.

До повноважень конституційного суду належить визначення конституційності законів та актів, які мають силу законів, виданих державою або областями; вирішення спорів між повноваженнями держави та областей, та між областями, а також розгляд обвинувачення щодо президента Республіки та міністрів, відповідно у визначених Конституцією випадках.

Акти та закони, визнані неконституційними втрачають свою силу з наступного дня після оголошення.

Франція

Конституційний контроль у Франції здійснює конституційна рада щодо органічних законів до їх промульгації, законодавчих пропозицій до винесення на референдум, регламентів палат парламенту до початку їх застосування, закони до їх промульгації запереданням Президента, Прем'єр міністра, Головою Національних зборів, головою Сенату, 60 депутатів чи 60 сенаторів, атакож за правильнічтю обрання Президента, за процедурою проведення референдуму, обрання депутатів чи санаторіів у разі оскарження.також до повноважень конституційної ради входить винесення рішення на запит державної ради чи касаційного суду у випадках, коли положення закону наносить шкоду гарантованим правам і свободам.

Конституційна рада складається із 9 членів, повноваження яких триває 9 років і не підлягає поновленню. Конституційна рада оновлюється кожні 3 роки. Три його члени призначаються Президентом, 3 головою Національних зборів, 3 - головою Сенату. Призначення на посаду палата ми здійснюється на підставі висновку компетентної постійної комісії відповідної палати. окрім вказаних 9 членів до Конституційної ради пожиттєво входять колишні Президенти Республіки, Голова Конституційної ради призначається Президентом і його голос є вирішальним.

Положення, оголошене неконституційним не підлягає промульгації тазастосуванню. Положення, оголошене неконституційним на щапиткасаційного суду або державної ради, скасовується з моменту опублікування рішення конституційної ради, або з пізнішої дати, визначеної у самому рішенні.

 У ФРН конституційний суд складається із 16 суддів, яких у рівнійкількості призначають бундесрат і бундестаг, строком на 12 років без права повторного призначення. (В основному законі не написано про кількість суддів, зазначено, що КС складається із федеральних суддів та інших членів; членів у рівній кількості і обирають палати парламенту) За неформальною угодою кожна з представлених у парламенті політичних пратій може розраховувати на таке число місць у конституційномй суді, яке відповідає її кількісному представництву у парламенті. КС складається із 2 сенатів (палат) з однаковою кількістю суддів. Один із сенатів займається розглядом справ, пов'язаних із захистом прав і свобод. Конституційний суд у ФРН може здійснювати контроль тільки щодо законодавства федерації, але за визначених умов і у зв'язку із виникненням спорів з приводу розмежування компетенції між федерацією та її суб'єктом він може перевіряти на конституційність законодавство суб'єкта, справ за обвинуваченням президента і уповноважений приймати рішення щодо усунення його з посади, контроль щодо відповідності програмних документів політичних партій та їх фактичної діяльності.

Також конституційні суди утворюються і на рівні суб'єктів.

У Австрії до складу конституційного суду входять голова, заступник голови і 12 інших суддів, а також 6 так званих резервних суддів. Голову, його заступника та 6 дійсних суддів і 3 резервних призначає безстроково президент за пропозицією уряду. Решту відповідних вакансій президент заміщує з числа кандидатур, запропонованих палата ми парламенту. Судді конституційного суду йдуть у відставку у віці 72 років. Можливий як попередній так і наступний контроль щодо законів та інших правових актів, офіційне тлумачення Конституції, справи за обвинуваченням президента, вирішення питання про позбавлення депутатів мандату, розглядає компетенційні спори.