5.Поняття, види, особливості конституційних норм в конст.Праві заруб.Країн Див вище!

6.Поняття та види конституційно-правових інститутів в кпзк див вище!

7.Конституційні принципи як елемент системи конституційного права заруб.Країн. Співвідношення конституційних принципів та принципів конституції.

Принципи КП:

0. принцип народного (національного суверенітету). Вперше був закріплений в конституції Франції 1789 року, доктринально він був розробоений Жаном Боденом. Сутність - вся понвота влади належить народу, закріплений зараз у більшості конституцій. В КУ передбачений ст.3. В окремих країнах, які пройшли період тоталітарізму, принцип народного суверенітету відображається також в закріплені права на опір нелегітимної влади. Право на повстання закріпдено в Конституції США. На сьогодні право на опір закріплено в основному законі ФРН, конституції Словаччини та ін.

Принцип передбачає, що народ здійснює керівництво державою через інститут виборів та референдумів. Таким чином народ делегує право приймати рішення представницькому органу – парламенту, тобто верховенство парламенту.

Слід також виокремити поняття суверенітету парламенту, яке використовується в Великій Британії з огляду на його суверенітет парламент може приймати, змінювати та скасовувати будь-які закони.

Також виділяють за цим принципом:

Суверенітет народу – закріплення основних прав та свобод за всім народом, що проживає на території відповідної держави.

Суверенітет нації – свобода громадянам, надання права на самовизначення!!!!

- принцип розподілу влади.

Ідея про розподіл влади вперше знайшла відображення в працях Джона Локка, він не виділяв судову владу як окрему гілку влади, відтак концепція розподілу влади реалізаується на основі вчення Монтеск'є, який виділяв всі 3 гілки влади. Він вперше був відображений Конституції США, де він функціонує на основі системі стримувань та противаг(жорсткий підхід)

- кожна з гілок влади має самостійне джерело формування, Конгрес обирається населенням, Президент - вибірниками, а судді ВС призначаються Президентом;

- кожна з гілок влади має різний термін повноважень (Президент - 4 роки, сенатори - 6 років, при цьому кожні 2 роки переобираються 1/3, судді призначаються пожиттєво);-

Президент очолює виконавчу гілку влади та формує її персональний склад, при чому формально він дає згоду. президент формально не має законодавчої ініціативи. Відносини здійснюються через інститут вето;

- Повноваження президента можуть бути припинені тільки через імпічмент, який застосовується за вчинення ним державної зради, хабарництва та ін. злочину;

- президент не може здійснювати дострокове складення повноважень парламенту

- система стримувань та противаг забезпечує баланс між гілками влади та конкуренцією, при цьому відповідно до замислу творців конституції, кожна гілка - самостійна та незалежна від іншої, хоча кожна з них впливає на інші.

На європейському континенті принцип розподілу влади суттєво відрізняється від американської моделі, якщо в ній кожна з гілок влади є самостійною та незалежною, то в Теорія злиття влади - це означає, що одна гілка влади по суті "проникає" в іншу. Вираженням цього є те, що саме парламент формує уряд, а члени парламенту одночасно є й членами уряду.

При європейській моделі використовується парламентська форма правління натомість при американській - президентська.

- Принцип правової держави(верховенства права)розглядається у:

Формально-правовий підхід (ФРН) - закон повинен реалізовуватися незалежно від його змістовних характеристик.

Матеріально- правовий - реалізація та застосування повинні відбуватись крізь призму прав людини, тобто закон, який порушує права людини не може бути застосований (США, Англія).

Цей принцип був розроблений Альбертом ван Дайсі, він включає такі елементи: рівність перед законом, юридична можливість гарантування прав через інститут судового захисту, мінімальне втручання держави в сферу приватного життя. Відповідно до цього принципу позитивне право зобов'язує державу як і будь-якого громадянина, поняття правової держави тісно пов'язане з категорією громадянського, держава є об»єднанням людей, підпорядкованих праву.

Верховенство права має 2 аспекти:

• Формальний аспект:

1. Повинна існувати система правових норм;

2. Правові норми не повинні бути суперечливими;

3. Правові норми повинні бути доступними;

4. Вимога послідовності змін норм права;

• Матеріальний аспект:

1. Право повинно відповідати міжнародно-правовим стандартам прав людини.

2. Право повинно відповідати загальновизнаним принципам права (справедливості, демократизму, гуманізму).

Під принципами конституції розуміються певні основоположні засади, які в тій чи іншій формі закріплені в межах конституції.(принцип народного суверенітету, принцип народного представництва, рівноправності, невідчужуваності прав людини)

Принципи Конституцій можна класифікувати:

• за сферою впливу на суспільні відносини: загальносоціальні та спеціальні (спеціально-юридичні);

• за призначенням у механізмі правового регулювання - матеріальні та процесуальні;

• за сферою поширення - універсальні, загальні,

• міжгалузеві, галузеві; за функціями і предметом

• правового регулювання - принципи інститутів

Під конституційно-правовими принципами розглядаються певні ідеї, які не знайшли нормативного закріплення, однак існують в межах правосвідомості.