91. Промульгація.

У конституцiйному правi майже всiх країн виокремлюється особлива стадiя законодавчого процесу - так звана промульгацiя. Промульгацiя - це санкцiонування прийнятого парламентом закону шляхом пiдписання i обнародування (оприлюднення) його главою держави. iнодi до тексту парламентського акта додається урочиста формула проголошення закону.

Основні закони Іспанії, Швеції, Японії, зокрема, передбачають, що прийняття закону стає остаточним актом його утвердження і набуття чинності, а підпис глави держави має лише формальне значення. У Великобританії та інших країнах, які сприйняли вестмінстерську модель організації державної влади, підписання (санкціонування) закону також не викликає особливих проблем, оскільки тут глава держави увіходить до складу парламенту нарівні з палатами (палатою) парламенту. Тому ця процедура здійснюється внутрі парламенту.

В інших же країнах дана стадія у вирішальній своїй частині має місце поза парламентом, хоча вищий представницький орган часом і тут повинен взаємно діяти з главою держави. У більшості країн діє конституційна вимога, згідно з якою прийнятий парламентом закон повинен бути направлений на санкціонування главі держави. Глава держави має право і зобов’язаний перевірити закон на його відповідальність конституції. У більшості держав він має право на відкладальне вето, і тільки в окремих випадках – на вибіркове вето.

Згiдно з конституцiєю або парламентським регламентом, главi держави звичайно надається певний строк (10 днiв у США, 14 - в Росiї, (15 - в Іспанiї i Францiї, ЗО - в Італiї тощо), протягом якого вiн повинен або пiдписати закон, або, якщо це передбачено конституцiєю, використати право вето чи просто повернути його парламенту для повторного розгляду. В країнах з парламентарними формами правлiння, а також в бiльшостi республiк iз змiшаною формою правлiння акт промульгацiї контрасигнується главою уряду i (або) окремим мiнiстром, компетенцiя якого спiввiднесена iз змiстом закону.

92. Конструктивний вотум недовіри

Вотум недовіри (Шаповал) – порушення у встановленій в основному законі формі питання про недовіру уряду або його окремим членам і голосування з цього питання.

Конструктивний вотум недовіри - висловлення парламентом або окремою його палатою вотуму недовіри уряду з одночасним визначенням глави нового уряду. (визначення Сороки).

У ФРН нижня палата парламенту може виразити недовіру канцлеру лише шляхом виборів його наступника. За результатами цих виборів президент здійснює відповідні звільнення та призначення. – Шаповал.

Так, відповідно до ч.1 ст.67 Основного закону ФРН «Бундестаг може виразити недовіру Федеральному канцлеру, лише обрав більшістю голосів його наступника і звернувшись до Федерального президента з проханням про відставку від посади Федерального канцлера. Федеральний президент повинен задовольнити це прохання і здійснити призначення обраної особи».

Відповідно до ч.2 ст.67 Основного закону ФРН «Між пропозицією про вираз недовіри і виборами повинно пройти сорок вісім годин».

Сенс процедури конструктивного вотуму недовіри вбачають в тому,що, нарівні з реалізацією політичної відповідальності уряду перед парламентом, вони слугують інституціоналізації «відповідальної опозиції». Подібні механізми політичної відповідальності уряду конституйовані в Іспанії, Польщі, Словенії, Угорщині (Шаповал).