95. Інституціоналізація політичних партій

Політична партія – це добровільна постійно діюча громадська організація, що об’єднує громадян на підставі їх політичних поглядів та переконань; основною метою такої організації є завоювання прямого відкритого контролю над механізмом здійснення державної влади.

Інституціоналізація - закріплення на нормативному рівні діяльності політичних партій.

Поняття інституціоналізації (за Шаповалом) охоплює порядок створення політичних партій, припинення їх діяльності, основи діяльності партій, фінансування такої діяльності, взаємозв’язки партій з різними складовими державного механізму.

Інституціоналізація має два напрямки: конституціоналізація (конституційна) та законодавча інституціоналізація.

Елементи інституціоналізації

1. Поняття політичної партії.

2. Місце політичної партії в механізмі політ системи.

3. Порядок формування та підстави для ліквідації (розпуску) політичної партії.

4. Вимоги до статуту політичної партії.

5. Законодавче регулювання фінансування діяльності політичної партії.

6. Участь політичних партій в процесі виборів.

Інституціоналізація політичних партій засвідчує посилення регулятивного впливу держави у політичній сфері суспільного буття. Деякі дослідники вважають що у такий спосіб встановлюється жорсткий державний контроль за партіями, який може стати чинником їх етатизації (одержавлення) – Шаповал.

Передумови. У розвинутих державах інст. є формою визнання партій як посередників між громадянським суспільством і державою. У постсоціалістичних і пострадянських - своєрідний запобіжник реставрації старих порядків.

Основою інституціоналізації політичних партій слугують положення конституції. (проте у Великій Британії політичні партії лише згадуються в низці законів і практично не відрізняються за статусом від інших об’єднань громадян – так вважає Шаповал).

Ч. 1. Ст.4 Конституції Французької республіки: «Політичні партії і угруповання сприяють волевиявленню під час виборів. Вони утворюються і функціонують вільно. Вони повинні поважати принципи національного суверенітету і демократії.».

Ст. 6 Конституції Іспанії: «Політичні партії відповідно до принципу політичного плюралізму сприяють формуванню і вираженню народної волі і є основним інструментом політичної участі. Їх створення і діяльність є вільними за умови поваги до Конституції та закону. І внутрішня структура, і діяльність політичних партій повинна бути демократичною».

Ст. 5 Конституції Чеської Республіки: «Політична система заснована на вільному і добровільному створенні і вільному суперництві політичних партій, які поважають основні демократичні принципи і відкидають насильство як засіб відстоювання своїх інтересів».

Виключно важливим в останні роки став такий елемент інституціоналізації, як фінансування політичних партій. Якщо спочатку фінансування політичних партій було тільки їх власною справою, то з плином часу перетворення їх на необхідного і неминучого посередника між виборчим корпусом і публічною владою, колосальне зростання витрат на політичну діяльність, особливо на вибори, привели до правового регулювання фінансування цієї діяльності.

Професор В.М. Даниленко вказує три напрямки, в яких здійснюється законодавче регулювання фінансування політичних партій:

1. Регулювання розмірів і порядку надання партіям приватних пожертвувань і внесків;

2. Обмеження передвиборних витрат і контроль за ними;

3. Пряме бюджетне фінансування партій державою

Законодавство, як правило, регламентує джерела фінансових надходжень партіям. Такими джерелами служать зазвичай внески членів партії, що надходять на її адресу пожертвування, доходи від дозволеної господарської діяльності і, нарешті, державні субсидії. Членські внески стягуються не всіма політичними партіями. Якщо внески й існують, то, як правило, становлять невелику частку доходів партії.

Головне джерело цих доходів - пожертви фізичних та юридичних осіб, насамперед, останніх. Закон звичайно обмежує максимальний розмір пожертвувань, забороняє пожертвування іноземних держав і анонімні пожертвування, а також встановлює особливі форми звітності у разі великих пожертвувань. – Маклаков.