38. Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина в сучасних зарубіжних конституціях

Конституційно-правове регулювання статусу особи в сучасних державах здійснюється відповідно до 3х основних принципів:

1. Принцип свободи.

2. Принцип рівності.

3. Принцип взаємозв’язку прав та обов’язків особи.

Принцип рівності. Даний принцип включає 4 аспекти:

• Рівність перед законом.

• Рівність перед судом.

• Рівність конституційних прав і свобод людини.

• Рівність конституційних обов’язків.

В юридичній літературі виділяють 2 аспекти рівності:

1. Формальна

2. Фактична

На рівні конституційно-правового закріплення передбачається формальна рівність, що передбачає наявність рівних стартових можливостей. Всі переваги, які здобуває особа з часом, є виключно результатом її розуму, вмінь, навичок, позитивного або негативного збігу обставин.

Складовою частиною принципу рівності є заборона дискримінації. До недавнього часу дискримінація була передбачена в ПАР та ПД Родезії (Зімбабве), де існував режим апартеїду.

На сьогоднішній день в більшості держав принцип формальної (юридичної рівності) безпосередньо передбачений в текстах конституцій.

Люстрація – це передбачене на конституційному або законодавчому рівні обмеження особи в здійсненні права на перебування на державній службі, яке існує внаслідок здійснення такою особою репресивних функцій за часів існування авторитарних та тоталітарних режимів (конституція Італії).

Крім формальної рівності існує поняття фактичної рівності, яке передбачає, що при врегулювання правового статусу особи необхідно враховувати особливості цієї особи, які унеможливлюють наявність рівних стартових можливостей. Фактична рівність забезпечується двома правовими засобами – диференціація правового регулювання і т.зв. позитивна дискримінація.

Диференціація правового регулювання означає здійснення державою правових засобів (прийняття правових норм), які передбачають врахування особливостей певної соціальної групи осіб.

Позитивна дискримінація передбачає надання певних переваг соціальній або етнічній групі внаслідок того, що в минулому, в історії відповідна соціальна або етнічна група зазнавала утисків, що унеможливлює наявність рівних стартових можливостей. Для забезпечення рівних стартових можливостей відповідній групі і надаються на законодавчому рівні додаткові гарантії та додатковий захист їхніх прав.

Гарантії реалізації принципу рівності:

1. забезпечення в судовому порядку

! право на безоплатну правову допомогу

2. діяльність суду присяжних (участь народу у здійсненні правосуддя) – реалізація права на суд рівних

Принцип свободи. Цей принцип в ліберальних концепціях обмежується з 3х підстав:

1. Свобода однієї особи не повинна призводити до порушення прав третіх осіб.

2. Свобода обмежується категорією юридичного моралізму. Дії, які визнаються в суспільстві аморальними, не можуть вчинятися внаслідок порушення моральних засад суспільства.

3. Свобода обмежується випадками юридичного патерналізму. На законодавчому рівні відбувається заборона певних дій, які держава забороняє внаслідок того, що здійснення відповідних дій шкодить самій особі.

Принцип свободи має 2 аспекти:

1. Позитивний – обумовлений тим, що для реалізації принципу свободи в низці випадків держава повинна здійснити певні активні дії.

2. Негативний – передбачає відсутність втручання зі сторони третіх осіб.

Принцип взаємозв’язку прав і обов’язків

У деяких державах вважається, що такого принципу не існує, тому що права даються людині від народження і це обов’язок держави їх забезпечувати. Проте в деяких країнах реально має місце і пов'язаний, як правило, з політичними правами.

Наприклад, в Ізраїлі – право на отримання освіти після закінчення військової служби.