33. Модель "тотального" конституційного контролю у фрн

Тотальної моделлю конституційного контролю називають європейську модель, враховуючи особливості, які застосовуються у ФРН. Можна виділити такі ознаки такої моделі:

1. такий контроль здійснюється не судами загальної юрисдикції, а спеціально створеним органом конституційного контролю, який створюється спеціально для здійснення конституційної юстиції

2. основна функція – перевірка актів органів державної влади на предмет їх матеріальної та процесуальної відповідності конституції

побічні функції – (1) тлумачення конституції,

(2) ведення провадження у виборчих спорах і відносно вищих посадових осіб

(3) розгляд конституційності д-сті політичних партій,

(4) спори між центральною вадою та суб’єктами федерації

3. поєднання абстрактного і конкретного конституційного контролю

абстрактний – на запит Федерального уряду, урядів земель або 1/3 Бундестага з питань відповідності законів земель Основному закону

конкретний – за запитом суду (якщо загальний суд при розгляді справи встановив неконституційність закону, тоді він зобов’язаний призупинити провадження по справі і звернутися до Федерального КС)

4. право на ініціювання процедури конституційного контролю належить окремим органам державної влади, публічним посадовим особам, територіальним одиницям, окремим особам

5. часто передбачено здійснення попереднього та обов’язкового контролю щодо законопроектів про внесення змін до К. та при ратифікації міжнародних договорів)

 6. У ФРН передбачено можливість створення конституційних судів на рівні суб'єктів федерації

7. Федеральний конституційний суд вирішує також питання:

А) перевіряє закони на предмет їх матеріальної і процесуальної відповідності Основному закону ФРН,

Б) вирішує спори між суб’єктами федерації та загально-федеральними органами,

В) здійснює тлумачення положень Основного закону, які стосуються повноважень вищих органів влади.

Г) Федеральний КС ФРН також розглядає скарги громадян на порушення їх основних прав.

34. Модель "ампаро" як особливий вид конституційного контролю

 Даний інститут використовується в країнах Латинської Америки (Мексика, Аргентина, Чилі, Перу). Вперше процедура ампаро була передбачена в Мексиці

(Існує органічнийзакон "Про ампаро"). Виникла на основі американської моделі.

Для цієї процедури характерні наступні ознаки:

1.консьитуційний контроль здійснюється судами загальної юрисдикції

2. Скарга про перевірку законів чи інших правових актів може бути подана будь-якою фізичною або юридичною особою.

3. Аргумент скарги – порушення права, що гарантується конституцією.

4. Мета скарги – звільнення особи від застосування до неї цього акту.

5. Перевірка конституційності нормативно-правового акту провадиться шляхом проведення відкритого судового розгляду, сторонами в якому виступають особа і орган державної влади, який видав відповідний нормативно-правовий акт.

6. рішення є обов’язковим лише для сторін справи, тобто, рішення мають індивідуальний характер і не формулюють загальні норми для аналогічних справ

7. акт, визнаний неконституційним, не втрачає чинності, продовжує діяти

8. Відповідачем завжди виступає орган державної влади

9. Конституційний контроль здійснюють Верховний суд, федеральні окружні суди і районні суди (тобто не існує спеціально створеного органу конституційного контролю)

10. Такий контроль є, зрозуміло, наступним

Принципи ампаро (за Конституцією Мексики):

1. принцип ініціативи сторони

2. принцип наявності особистої прямої шкоди у потерпілої сторони

3. принцип здійснення правосуддя в рамках ампаро лише судом

4. принцип відносності рішень (поширюються лише на сторін)

Принциповою ознакою, яка відрізняє інститут ампаро в країнах Латинської Америки від американської моделі є те, що рішення, яке виноситься судом в межах процедури ампаро, має виключно індивідуальний характер, а, отже, поширюється лише на суб’єктів відповідних правовідносин.