86. Регіональні та субрегіональні організації

Суперництво  провокує  нестабільність  у  регіоні  й  породжує  регіональні конфлікти, що потребує створення регіональних та субрегіональних організацій, які б опікувалися зазначеними проблемами миру та безпеки.

Перевага таких організацій перед ООН, полягає в кращому розумінні конфліктів, які мають регіональне коріння. Такі організації, як правило, захищають інтереси тих країн, які найбільше зацікавлені у розв’язанні існуючих регіональних конфліктів.  Відтак, регіональні  й субрегіональні організації більшою мірою, аніж  інші  країни,  інтереси  яких  у  сфері  миротворчості  репрезентує  ООН, зацікавлені у розв’язанні цих регіональних конфліктів.

За  своїм  призначенням  регіональні  організації  поділяються  на  кілька  типів.

Регіональні організації поділяються на ряд типів. Це, насамперед,

- багатоцільові регіональні організації, які займаються цілим   комплексом   різноманітних   проблем   конкретного   регіону.   До   таких організацій,   приміром,    належать   Організація   Американських   держав   чи Організація  Африканської  Єдності. , Ліга арабських держав (ЛАД).

- воєнно-політичні альянси (приміром, НАТО)

Третій тип складають організації, створені за певним   функціональним   призначенням.   Йдеться   за   регіональні   організації, призначенням яких є підтримання миру та врегулювання конфліктів. До таких спеціалізованих організацій на європейському континенті належать насамперед ОБСЄ.

До субрегіональних організацій можуть належати ті організації, діяльність яких обмежується   територією   певного   субрегіону   Європи.   Певною   мірою   до субрегіональних   організацій   у   Східній   Європі   можна   віднести   Організацію Чорноморського економічного співтовариства (ОЧЕС), Співдружність незалежних держав (СНД), ГУУАМ, за умови їхньої відповідної трансформації. У той же час організації,  до  яких  входять  країни  з  різних  субрегіонів  Європи  правомірно вважати  регіональними   або   загальноєвропейськими.   До   таких   організацій належать НАТО, ЄС, ОБСЄ.

86. Європейські регіональні міжнародні організації

Найбільш високий ступінь інтеграції спостерігається в рамках європейських регіональних структур політичного, економічного, гуманітарного та військово-політичного співробітництва.

Рада Європи (РЄ) стала першою європейською міжурядовою організацією, створеною після Другої світової війни. Організація діє на підставі Статуту, прийнятого в 1949 році. Членами Ради Європи є 41 держава, у тому числі з листопада 1995 року й Україна. Цілі Ради Європи: , — забезпечення більш тісних зв'язків між державами Європи; — сприяння перетворенню Європи в демократичний простір; — захист прав людини; — координація діяльності Ради з іншими європейськими державами.

Діяльність РЄ сконцентрована на таких основних проблемах: а) правове забезпечення прав людини; б) сприяння усвідомленню і розвитку європейської культурної самобутності; в) пошук спільних рішень соціальних проблем (національні меншини, ксенофобія, нетерпимість, захист навколишнього середовища, СНІД, наркоманія і т.д.); г) розвиток політичного партнерства з новими демократичними країнами Європи.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) спочатку діяла як міжнародна конференція — Нарада з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ).

Сьогодні у ОБСЄ налічується більше 50 членів, причому багато хто з них не є європейськими державами (наприклад, середньоазіатські держави — республіки колишнього СРСР). Україна разом із республіками колишнього СРСР у 1993 році підписала Заключний акт НБСЄ, ставши, таким чином, повноправним учасником Наради, а потім і ОБСЄ. Характерною рисою ОБСЄ є відсутність традиційного установчого документа міжнародних організацій — статуту. Цілями ОБСЄ оголошені: — забезпечення миру і безпеки в Європі; — підтримка розрядки міжнародної напруженості; — забезпечення дотримання прав людини; — дотримання у відносинах між країнами принципів міжнародного права.

Європейський Союз був створений на основі Європейського об'єднання вугілля і сталі, Європейського співтовариства з атомної енергії, і Європейського економічного співтовариства, утвореного в 1957 році в результаті об'єднання в 1957 році цих раніше самостійних організацій. Донедавна це об'єднання називалося Європейськими співтовариствами.

Цілями ЄС є: — утворення тісного союзу народів Європи, сприяння збалансованому і тривалому економічному прогресу, особливо за допомогою: а) створення простору без внутрішніх кордонів; б) посилення економічної і соціальної взаємодії; в) утворення економічного і валютного союзу і створення єдиної валюти; — завердження власної ідентичності в міжнародній сфері, особливо шляхом проведення спільної зовнішньої політики і політики в галузі безпеки, а в перспективі і спільної оборонної політики; — розвиток співробітництва в сфері юстиції і внутрішніх справ; — збереження і збільшення спільного європейсько го надбання