Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МПП ЄКЗ.doc
Скачиваний:
42
Добавлен:
03.09.2019
Размер:
1.5 Mб
Скачать
  1. Сфера дії міжнародного гуманітарного права

Міжнародне гуманітарне право - це сукупність принципів і норм, що регулюють відносини між д-вами з приводу захисту прав людини й основних свобод для всіх, незалежно від раси,статі, мови як у мирний час так і в період збройних конфліктів.

Міжнародне гуманітарне право створювалося на основі трьох головних напрямків. Це «Женевське право», представлене міжнародними конвенціями і протоколами, прийнятими під егідою Міжнародного комітету Червоного Хреста, основною метою яких є захист жертв конфлікту; «Гаазьке право», основане на результатах мирних конференцій, які проводилися в столиці Нідерландів у 1899 і 1907 роках, де в основному обговорювалися допустимі засоби і методи ведення війни; зусилля Організації Об’єднаних Націй для забезпечення дотримання прав людини під час збройних конфліктів і для обмеження застосування конкретних видів зброї.

Сферою дії міжнародного гуманітарного права є область міждержавних відносин. Воно поширюється на будь-які збройні конфлікти між державами, незалежно від характеру або походження конфлікту або від причин, що висуваються сторонами, що знаходяться в конфлікті.

Міжнародний Суд ООН вказав два основні принципи міжнародного

гуманітарного права:

  • захист мирного населення і цивільних об'єктів, відмінність між комбатантами і некомбатантами;

• заборона спричинення зайвих страждань комбатантам.

Основним джерелом міжнародного гуманітарного права є звичай; норми, що сформувалися в звичайному порядку, кодифікують в Гаагських конвенціях 1899—1907 рр., а також Женевських конвенціях 1949 р.

Норми міжнародного гуманітарного права формуються головним чином не на основі практики держав в ході озброєних конфліктів, а на базі

договірної практики держав і резолюцій міжнародних організацій.

Процес починається прийняттям конвенції, рідше — резолюцій міжнародної

організації. За цим слідує визнання державами і організаціями

відповідних правил нормами міжнародного звичайного права.

  1. Заборонені засоби і методи ведення воєнних дій

До засобів ведення воєнних дій відносяться зброя та військова техніка, які використовуються збройними силами для знищення противника і ліквідації матеріальної можливості виявлення їм опору. Методи ведення воєнних дій – система спеціальних прийомів використання вказаних засобів з метою досягення успіху у збройному конфлікті.

Заборонені засоби:

  • розробка та використання нових видів зброї масового знищення (інфразвукової, лазерної, радіологічної тощо)

  • використання буль-яких снарядів, які вибухають або начинені речовиною, що запалюється

  • конвенція про про заборону або обмеження використання конкретних видів звичайної зброї, які вважаються такими, які наносять занадто великі ушкодження і мають не вибіркову дію

  • протокол про заборону або обмеження використання мін та міні-пасток і інших пристроїв

  • протокол про заборону або обмеження зброї, що запалюється

Заборонені методи:

  • Віроломство (хитрощі з метою обману). Наприклад, симуляція намірів вести переговори під прапором перемир"я, симуляція капутуляції. Всі ці дії можуть бути визначені " Віроломство", тільки якщо вони вчинені з метою вбити, завдати ушкоджень чи взяти в полон.

  • Безпощадність (заборона ввідавати наказ не залишати нічого живим, заборона знищувати осіб, які здаються в полон, нападати на осіб, які визнані такими, що вибули зі строю.Не підлягають нападу члени екіпажу, що покинули літак, який терпить лихо. Забороненим є використання засобів впливу на природнє середовище у ворожих цілях - штучне створення стихійного лиха)

  • Заборона використовувати зброю , що робить смерть неминучою , зброю, що завдає надмірних страждань: хімічна зброя, бактеріологічна, ядерна зброя, протипіхотні міни.

  • Заборона використання голоду серед громадського населення в якості методу ведення війни

  • Заборонено піддавати нападу або знищувати, вивозити або приводити до непридатності, які необхідні для виживання громадського населення.

Додатковим протоколом І заборонено використання методів і засобів ведення війни, які мають за мету спричинити збиток наколишньому середовищу і тим самим несуть збиток здоров’ю та виживанню населення.