60. Поняття та зміст міжнародної правосуб’єктності

Суб'єкти мп - це учасники мв, які володіють міжнародними правами і обов'язками, здійснюють їх на основі мп і несуть в необхідних випадках міжнародно-правову відповідальність. (Тункін Г.І.)

Суб'єкти займають центральне становище в міжнародному праві. Його сутність, природа є похідною від природи і сутності суб'єктів мп. Мп служить інтересам своїх суб'єктів, регулює відносини між ними, визначає їх статус і, зокрема, права і обов'язки.

Основні риси і особливості міжнародної правосуб'єктності

Міжнародна правосуб'єктність є властивістю суб'єктів мв, яка визнана і визначена нормами мп.

Джерелом міжнародної правосуб'єктності є міжнародні договори і звичаї, які регулюють міжнародне співробітництво учасників мв. У визнанні міжнародно-правової суб'єктності учасника мв посилаються на звичай.

Юридична природа суб'єктів мп будується на комплексі загальних і специфічних ознак Загальні ознаки суб'єктів мп:

а)здатність реалізовувати права і обов'язки на основі норм мп;

б)здатність бути стороною у відносинах, врегульованих нормами мп, які створені головним чином завдяки міжнародним угодам;

в)здатність створювати норми мп.

Здатність мати самостійний міжнародно-правовий статус також може розглядатись як загальна ознака міжнародної правосуб'єктності, але з певними виключеннями.

Не всі суб'єкти мп реалізовують міжнародну правосуб'єктність в однаковому обсязі, але обсяг реалізації не є критерієм для визнання правосуб'єктності. Для суб'єкта мп важлива здатність реалізовувати свій міжнародно-правовий статус, який, крім прав і обов'язків включає свободи суб'єкта, його законні інтереси тощо. Саме в правовому статусі суб'єкта мп виражений характер і обсяг міжнародної правосуб'єктності. За своїми свободами чи законними інтересами суб'єкти мп є рівними, а коло суб'єктивних прав і юридичних обов'язків розрізняється. Навіть в рівних між собою суб'єктів мп може бути різний правовий статус.

61 Поняття та види суб’єктів мп.

Викладення проблеми міжнародної правосуб'єктності може бути обмежене ствердженням про те, що "носіями міжнародних прав і обов'язків виступають . у першу чергу і головним чином держави". Інша думка полягає в тому, що "суб'єкти мп можуть бути визначені як утворення, незалежні один від одного, не підпорядковані в сфері мв будь-якій політичній владі, котрі мають юридичну здатність до самостійного здійснення прав і обов'язків, встановлених міжнародним правом". "суб'єкти мп — це учасники мв, які мають права і обов'язки, котрі встановлені міжнародним правом». " СМП - Це носій міжнародних прав і обов'язків, які виникають відповідно до загальних норм мп або приписів міжнародно-правових актів. Це також особа (у збірному значенні), поведінка якої прямо регулюється міжнародним правом і яка вступає чи може вступати у міжнародні публічні (міжвладні) Правовідносини" До суб'єктів мп належать держави, які у своїх взаємовідносинах визнають для себе юридичне обов'язковими норми мп.

СМП - учасники MВ, урегульованих нормами МП, що є юридичне незалежними та здатні самостійно здійснювати права та обов'язки, встановлені даними нормами.

На відміну від внутрідержавного права для СМП властиве поєднання правоздатності та дієздатності = правосуб'єктність.

Розрізняють первинні та вторинні суб'єкти.

І. Первині - держави та народи, що реалізують право на самовизначення (боряться за незалежність), їх поява – результат природньоісторичного процесу розвитку. Резолюція Генеральної асамблеї ООН від 22 листопада 1974 року визнала Організацію визволення Палестини суб’єктом МП.Держави володіють державним суверенітетом, і набувають на підставі свого виникнення міжнародної правосуб’єктності.

II. Вторинні - ті, що створюються на основі волевиявлення первинних: міжурядові організації, державоподібні утворення. Під державоподібними утвореннями розуміють особливі історично сформовані політико-релігійні або політико0територіальні одиниці (Ватикан, Мальтійський орден тощо).

Ці суб'єкти є загальновизнаними. Дискусії ведуться щодо міжнародної правосуб'єктності індивідів та міжнародних неурядових організацій.

Документы о субьектах МП:

Статут ООН (1945). Декларація про надання незалежноcті колоніальним країнам і народам (1960). Декларація про принципи мп, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами у відповідності з Статутом ООН (від 24 жовтня 1970). Декларація про недопустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держави (9 грудня 1981). Віденська конвенція про правонаступницво держав у відношенні договорів (23 серпня 1978 року).